Розділ 2
Аналіз і оцінка рівня розвитку рекреаційної сфери
Методика аналізу рівня розвитку рекреаційної сфери в регіоні
Для того, щоб прийняти правильне, економічно обгрунтоване рішення щодо
здійснення регіональної політики розвитку рекреаційної сфери, необхідно
кількісно оцінити тенденції, що відбуваються в рекреаційній сфері на
регіональному рівні, дати їм узагальнюючу оцінку, яка б враховувала
різноманітні ознаки та параметри, їх варіацію та ієрархію (ступінь значущості)
і забезпечувала порівнянність об'єктів. Саме тому виникає необхідність
проведення аналізу стану та динаміки розвитку рекреаційної сфери в регіоні. Цей
аналіз дасть можливість скласти цілісну картину процесу розвитку рекреаційної
сфери в регіоні, виявити притаманні йому тенденції та закономірності в
регіональному розрізі, оцінити недоліки функціонування рекреаційної сфери та
сформувати підгрунтя для вибору оптимального варіанту їх усунення.
Слід зазначити, що в економічній літературі проведені дослідження у
регіональному розрізі рівня розвитку рекреаційної сфери. Методологічним основам
аналізу динаміки розвитку рекреаційної сфери присвячені роботи Ведєніна Ю.А.,
Лобанова Ю.М., Преображенського В.С., Долішнього М.І., Стаускаса В.П., Перцика
Є.Н., Котлярова Є.А., Ігнатенка М.Г., Руденка В.П., Родічкіна І.Д., Безносюка
В.Д., Шаблія О.І., Дудкіної О.П., Шмагіної В.В., Черніної І.В., Кирич Н.Б. і
інших. Варто відмітити, що у дослідженнях авторів можна умовно виділити
галузевий і ресурсний напрями.
До першого напряму аналітичних досліджень з даної проблематики, який пропонуємо
визначати як ресурсний, віднесемо ряд робіт присвячених аналізу ресурсного
забезпечення рекреаційної сфери [41],[10]. В дослідженнях динаміки розвитку
рекреаційної сфери з цієї позиції акцент ставився на характері еволюції
рекреаційних ресурсів під дією рекреаційних навантажень. Основною метою всіх
досліджень даного напрямку було вирішення питань підвищення ефективності
рекреаційного природокористування і вироблення гранично допустимих норм
навантажень для різних видів ресурсів. При аналізі ресурсного забезпечення
рекреаційної сфери чітко прослідковується три методичних підходи. Так, перший
стосується оцінки і стану використання рекреаційних ресурсів; другий – аналізу
рівня освоєності природного рекреаційного потенціалу; третій – визначення
місткості рекреаційних територій.
В роботах Антоненко І.Я., Єлозіної О.М., які є представниками першого підходу
був проведений аналіз динаміки зміни земельних площ, відведених під рекреаційне
використання, з виділенням лісових масивів, аквальних територій та ін., також
була розглянута динаміка розвитку і стан використання заповідних територій
різного профілю, запропонована оцінка можливостей їх використання з метою
ефективної організації рекреаційно-туристичної діяльності на визначеній
території. Особливістю цих досліджень, які відображають лише кількісне
вираження можливостей рекреаційного використання природних ресурсів регіону, є
неврахування цінності рекреаційних ресурсів при їх оцінці. Запропонований
аналіз різних видів рекреаційних ресурсів, на нашу думку, не відображає
цілісної картини ефективної освоєності рекреаційної території, тому що в
процесі споживання рекреаційних послуг більш інтенсивно використовуються
найбільш коштовні рекреаційні ресурси, що, безумовно, ускладнює проблему
їхнього збереження. Виникає досить непроста проблемна ситуація, коли подальший
ріст рекреаційного природокористування стримується необхідністю збереження
природного середовища, тому підвищені вимоги до використання природного
середовища для рекреаційних цілей є цілком необхідними.
Якщо розглядати наступний підхід до ресурсного напряму оцінки динаміки розвитку
рекреаційної сфери, то слід зазначити, що вивченню поняття “рекреаційний
потенціал” приділено багато уваги в сучасній економічній,
економіко-географічній, соціологічній, архітектурно-планувальній та іншій
літературі (праці [52],[39]та ін.). Виступаючи, як економічна категорія,
природно-рекреаційний потенціал вимагає не тільки свого обліку, кількісної і
якісної оцінки, але і формування економічного оціночного показника, що дозволяє
встановити потенційну цінність природних рекреаційних ресурсів, що формують
потенціал, з позицій їхньої продуктивної здатності. На думку Кирич Н.Б.,
Дудкіної О.П. об'єктом економічної оцінки природно-рекреаційного потенціалу
території виступають природні рекреаційні ресурси, а основним завданням
економічної оцінки природного рекреаційного потенціалу території є визначення
максимальної сукупної здатності наявних природних рекреаційних ресурсів
задовольняти рекреаційні потреби відпочиваючих. Проте при розрахунку
продуктивності рекреаційних ресурсів, автором були недостатньо враховані зміни
в природному середовищі. Оскільки, навіть в умовах жорсткого режиму
природокористування рекреаційна діяльність супроводжується кількісними і
якісними змінами в природному середовищі, що поступово накопичуються, і
говорити про збереження природних комплексів на рекреаційних територіях у
незмінному стані стає можливим лише умовно.
Необхідно зазначити, що для оцінки природно-рекреаційного потенціалу території
Харічков С.К., Шмагіна В.В. застосовують таке поняття як “комплексна
діагностика природно-рекреаційного потенціалу”. При діагностиці авторами
використовувались як натуральні, так і вартісні показники рекреаційного
потенціалу. Зокрема, використання цих показників при оцінці рівня розвитку
рекреаційної сфери ускладнюється тим, що деякі натурал
- Киев+380960830922