РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
2.1. Чинники формування потенціалу Західного регіону України та його роль у міжрегіональному співробітництві
Для вирішення задачі визначення місця Західного регіону України в міжрегіональній співпраці, яка поставлена в даному дисертаційному дослідженні, вважаємо за доцільне проаналізувати чинники формування та ефективної реалізації потенціалу, яким володіє даний регіон і з яким він включається в міжрегіональне співробітництво. Адже, саме потенціал, хоча й опосередковано, визначає напрями міжрегіональних економічних зв'язків, до яких регіон залучатиметься.
Формування та ефективну реалізацію стратегії міжнародного регіонального співробітництва прикордонних регіонів необхідно розглядати в поєднанні із загальнодержавною зовнішньоекономічною політикою. В Посланні Президента України Л.Кучми до Верховної Ради України [82, с.6-12] основою зовнішньоекономічної політики країни визначено перехід до активної експортоорієнтованої стратегії на базі формування та ефективної реалізації експортного потенціалу в пріоритетних галузях економіки України.
Отже, найбільш детально слід підійти до вивчення експортного потенціалу областей Західного регіону України зважаючи на можливості його використання в міжрегіональному співробітництві та транскордонній співпраці зокрема. Чинниками формування потенціалу міжрегіонального співробітництва визначимо наступні:
* геополітичний;
* природно-ресурсний;
* трудовий,
* промисловий,
* сільськогосподарський,
* науково-технічний,
* рекреаційний,
* інфраструктурний.
Західний регіон України охоплює територію семи прикордонних областей - Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку та Волинську - виходячи широким фронтом до державного кордону України з шістьма державами Центрально-Східної Європи. Територія досліджуваного регіону - 109,8 тис. квадратних кілометрів, що складає 18,2% загальної території нашої держави.3 Загальна довжина державних кордонів у межах регіону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою та Білоруссю становить понад 1300 км [27, с.147].
Регіональна політика щодо областей Західного регіону України в жодному разі не може вважатися правильною, якщо не буде враховано такого геополітичного чинника, як їх розташування в зоні контакту національних господарств одночасно шістьох держав - Молдови, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Адже, саме це визначає особливості господарського розвитку цього регіону як прикордонного.
Кордон між цими країнами і зона прикордоння - це своєрідна зона, що розділяє Європу на дві політичні полоси - Західну - з давніми демократичними традиціями, та Східну, де три четверті століття панувала комуністична соціально-економічна система, яку прогресивне суспільство новостворених демократичних держав намагається викорінити і запровадити демократичні принципи у всіх сферах життя. Важливим є те, що Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина чи Румунія не є класичною Західною Європою, а лище вищою сходинкою на висхідному шляху до Європейського Союзу для України, яка активно запроваджує демократичні принципи управління державою. Саме тому, можна вважати, що лінія кордону не розділяє дві політично та економічно різнорідні системи, а виконує інтеграційну функцію між Заходом та Сходом континенту.
Геополітичне розміщення регіону характеризується прикордонністю та транзитністю. Специфічною особливістю прикордонного розміщення, що зумовлює певні відмінності від світової практики, є те, що регіон не інтегрований в економіку держав-сусідів так, як прикордонні регіони ЄС, Північної Америки тощо. За винятком транспортної інфраструктури, у межах колишнього РЕВ не були створені взаємопов'язані господарські комплекси. За останнє десятиліття посилились неконтрольовані державою процеси міграції робочої сили, експорту-імпорту капіталів у ВКВ, експорту-імпорту дрібногуртових партій у формі так званого "комерційно-валютного" туризму. Загалом, георозміщення регіону у поєднанні з відносно розвиненою транспортно-складською інфраструктурою можна вважати за своєрідний виробничий фактор або ресурс.
Для регіону важливе не тільки прикордонне положення само по собі, а положення різних ареалів господарського життя в ньому відносно шляхів сполучення, районів зосередження різних видів ресурсів, промислових, науково-освітніх та інноваційних центрів, ринків сировини і збуту продукції, сільськогосподарської і рекреаційної діяльності. З політико - і економіко-географічної точки зору, істотне значення має місцеположення на прикордонних територіях адміністративних центрів різного ієрархічного рівня, великих індустріальних районів, центрів управління [85, с.268].
Важливим чинником формування експортного потенціалу є поєднання природних умов та ресурсів регіону. Саме вони виступають об'єктивними факторами територіальної організації господарської системи регіону, до певної міри визначають можливий обсяг використання місцевої сировини різними галузями промисловості, структуру агропромислового комплексу.
Таблиця 2.1.
Місце Західного регіону в соціально-економічній
системі України (2000р.) *
(у %)
РегіониЧастка
за тери-торієюЧастка
за насе-
леннямЧастка за інвести-ціямиЧастка за створеними основними фондамиЧастка за виробленим національ-ним доходомЧастка за основними виробничими фондамиУКРАЇНА 100,0100,0 100,0 100,0 100,0100,0Західний регіон в цілому 18,218,915,414,617,714,5Волинська 3,3 2,1 1,61,61,91,7Закарпатська2,12,4 1,71,61,91,6Івано-Франківська 2,32,8 2,32,22,62,3Львівська3,65,34,64,35,84,0Рівненська3,32,32,22,01,92,1Тернопільська2,32,31,71,81,91,7Чернівецька1,31,81,31,21,61,1 *Розраховано за: [160].
Території Західного регіону багаті на поклади газу, нафти, бурого вугілля, торфу, глини, будівельних та скляних пісків, гіпсу, крей