РОЗДІЛ 2
ЛЕКСИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ПОЕМИ
“СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”
2.1. Синоніміка оригіналу як перекладознавча проблема
Основні мовні труднощі, які виникають перед перекладачем у процесі перекладу,
пов’язані з особливостями мовних систем і способами їх використання для
найменування об’єктів та опису ситуацій. В. Комісаров у праці “Современное
переводоведение” виділяє наступні типи таких труднощів: 1/ специфічність
семантики мовних одиниць; 2/ розбіжності “картин світу”, за допомогою яких
відображають позамовну реальність; 3/ відмінності в самій реальності, що
описується в текстах, які перекладаються [95, с. 19]. Отже, велике значення для
здійснення адекватного перекладу хронологічно віддаленого твору мають
відмінності в самій реальності, що описується в оригіналі, від реальності
сьогодення, аналіз та порівняння соціально-культурної специфіки часу створення
оригіналу й часу його перестворення у перекладі. Адже, як зазначає А. Лілова
“вірність епосі, у яку створено твір, є однією з основних складових
адекватності перекладу, поряд з вірністю авторові оригіналу та вірністю
сучасній епосі, сучасному суспільному життю, сучасному читачеві” [122, с. 126].
Загальновідомо, що літературний твір належить певній епосі в історії народу,
який його створив. Саме тому перекладачам слід враховувати тісний зв’язок твору
з історичним розвитком цього народу: – “... заглиблюватись у класичний текст –
значить заглиблюватись в історію. Робити критичне судження про переклади
класики – також означає, між іншим, історію знати. Знати її обличчя: соціальне,
духовне, стилістичне ...” [155, с. 46].
Синоніміка “Слова” дуже багата. Питання синонімічних рядів пам’ятки з
перекладознавчого погляду детально розглядає у дисертаційному дослідженні
І. Петрова [158], головно зосереджуючи увагу на способах їх перекладу. Оскільки
вибір того чи іншого відповідника для перекладу лексеми оригіналу залежить не
лише від конкретного контексту, у якому вона знаходиться, а й від широкого
контексту всього твору, дослідниця розглядає усі випадки застосування синонімів
і детально обґрунтовує вибір відповідної лексеми у зіставленні з іншими
англомовними перекладами. Аналізуючи синонімічні ряди твору (“мужество”,
“ратный духъ”, “буесть”, “буйство”; “бhда”, “напасть”, “зло”), І. Петрова
дотримувалася наступних принципів: з синонімічного ряду мови перекладу слід
добирати лексему, що найточніше відповідає лексемі оригіналу; добираючи
синонім, перекладач повинен зважати на стиль твору, оскільки важливо зберегти
не лише семантичну, а й стилістичну відповідність; вибір певного синоніма може
зумовлюватись потребою відтворити певний елемент форми оригіналу (у перекладі
І. Петрової – алітерацію); вузький контекст може спричинитися до вибору лексеми
за межами відповідного синонімічного ряду. Щодо останнього принципу, то
перекладачеві слід докласти максимум зусиль, вміння та обережності, оскільки
такий вибір може не лише перекрутити даний контекст, а й знівелювати
ідейно-художній задум автора твору. Так, яскравим прикладом слугує лексема
“полк” із значенням “похід” та її англомовні відповідники – “warfare”, “war”,
“expedition”, “campaign”, “band”, “host”, “armament”, “war-ride”, “raid”,
влучність та адекватність яких розглядатиметься у даному розділі.
Окрім семантичних синонімів, дослідниця розглядає й стилістичні синоніми
(“словосполучення, яке відповідає певному поняттю й виражене тою чи іншою
лексемою” – визначення І. Петрової [158, с. 10]), що є складовими системи
образів цього твору й образність яких слід відтворити у чіткій відповідності
щодо норм мови перекладу [158, с. 12]. Дослідниця зупиняється на відтворенні
стилістичних синонімів наступних понять: момент виступу в похід – “въсести на
комони”, “въступити въ стремень”; активна оборона Русі - “навести плъкы”,
“вести вои”, “поискати града”; половецькі набіги – “половцы побhдами нарищуще”,
“по руской земли прострошася”; оборона – “кликомъ поля прегородиша, преградиша
чрълеными щиты”, “загородить полю ворота”; перемога – як стилістичні синоніми
цього слова, автор використовує терміни того часу “потоптати плъки”, “отворити
врата”, а також використовує символіку води: випити води з ріки, замутити ріку,
висушити ріку означало перемогти, підкорити народ, який живе на її берегах;
військова поразка – падіння стягів Ігоря, а також розгорнуті метафори у промові
бояр до Святослава; визнання поразки – “повергнуть копhя”, “понизить стяги”,
“поклонить главу”, “вложить в ножны мечи”; смерть у бою – “главу свою
приложити”, “полечь за землю Рускую”, “на тоцh животъ кладутъ”, “дружину птицъ
крилы приодъ, а звъри кровь полизаша”; князь Ізяслав “изрони жемчюжну душу”,
“притрепан литовськими мечами”.
Синоніми в художньому тексті використовуються для урізноманітнення викладу, для
уникнення монотонності, набридливих повторів. Кожен компонент синонімічного
ряду, маючи більші чи менші семантико-стилістичні відмінності, дає можливість
повніше відтворити картину зображуваного, відбити суть явища чи поняття [160,
с. 59]. Шляхи збереження та відтворення у англомовних перекладах переважної
більшості, зазначених вище лексем, були предметом дослідження у другому
розділі.
Аналіз відмінностей оригіналу та сьогодення чи часу створення перекладу,
зіставлення лексичного рівня тексту-джерела та вихідного тексту (а саме одиниці
ономастикону та реалії) має особливе значення при роботі над перекладом “Слова
о полку Ігоревім” – твору, який з особливою точністю відтворює події походу
князя Ігоря, побут, життя та соціально-культурну специфіку Русі ХІІ століття.
Через те, що 820 років відділяють нас від світу, зображеного в
- Киев+380960830922