РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА
ОМЕЛЯНА ПАРТИЦЬКОГО
2.1. Погляди О.Партицького на сімейне виховання як важливу складову національної освіти
У другій половині ХІХ століття європейська педагогічна думка зосереджується на винятковій ролі і значенні сімейного виховання, визначаючи його як основну складову національного виховання.
Проблема виховання дітей у сім'ї була провідною темою педагогічної творчості Омеляна Партацького. Аналіз джерельної бази засвідчує, що практично всі друковані праці педагога присвячені проблемі виховання підростаючого покоління та провідній ролі сім'ї у цьому процесі.
Розвиваючи своє розуміння виховного процесу та його змісту, О.Партицький підкреслював важливість батьківської, родинної педагогіки та християнського віровчення, гуманістичні ідеї яких перевірені віками.
Слід зазначити, що сімейному (за тогочасною термінологією - домашньому) вихованню відведено чільне місце і у творчій спадщині сучасників О.Партицького - О.Барвінського, Г.Врецьони, Є.Згарського та ін. Така увага до окресленої проблематики, як свідчить аналіз джерельної бази, зумовлена вимогами часу: Галичина була однією з найвідсталіших провінцій Австро-Угорщини в царині освіти. Про це судимо з наявних статистичних даних: у 1880 р. школу відвідували 50,3 відсотка дітей, в той час як по всій австрійській державі було охоплено навчанням менша половина [3,20].
Навчальних закладів по відношенню до кількості дітей шкільного віку не вистачало. Станом на 1880 р. в 2410 (із 6321)околицях краю шкіл не було зовсім) [262,193].
Така ситуація вимагала цілеспрямованого сімейного виховання, яке почасти було єдиним для галицьких дітей.
Окреслені проблеми були близькі і О.Партицькому, котрий не залишився осторонь їх вирішення, присвятивши питанням виховання підростаючого покоління та провідній ролі сім'ї у цьому процесі більшість друкованих праць. Зокрема, у статті "Гадки про вихованє домашнє" (1877р.) [188,173] ним було обґрунтовано основні засади сімейного виховання.
О.Партицький розглядав родину як первинний осередок виховання дитини. Сім'я, за його твердженням, ? це осередок, де закладаються основи світогляду, здійснюється цілісний процес становлення громадянина. Атмосфера сімейного життя і прийнята система цінностей, стосунки між її членами ? все це залишає глибокий слід у дитячій душі і відбивається на формуванні характеру майбутнього громадянина. Психологічна атмосфера в родині, зокрема піклування про правильне виховання дитини, підготовка її до самостійного життя, - зауважував О.Партицький, - повністю залежить від батьків, їх внутрішньої культури, кохання, вірності. Взаємоповага між чоловіком і жінкою, довіра, тактовність є запорукою встановлення справжньої духовної близькості між ними, і все це визначає мікроклімат сім'ї, її виховні можливості.
Видатний педагог постійно підкреслював думку про першорядне значення матері у вихованні дитини, особливо в малечому віці: "В перших роках образованєм дітей найбільше занимає ся мати...". "Саме жінка, мати, - зауважував О.Партицький, - вкладає особливо багато душевних сил, уміння в те, щоб усім було добре і спокійно в сім'ї. Завдяки своїм психологічним особливостям, вона бере на себе відповідальність за відновлювальну функцію сім'ї, весь стиль життя. Мати перша помічає поганий настрій дитини, захворювання, їй першій розповідають про невдачі й непорозуміння, знаючи, що зрозуміє, поспівчуває. Вона добрий геній дому, "генератор сімейного тепла". Якщо у сім'ї присутня взаємна допомога, увага й підтримка, - підкреслював О.Партицький, - то така атмосфера позитивно позначиться на сімейних стосунках і сприятиме нормалізації психологічного клімату.
Саме з цих міркувань галицький педагог постійно приділяв велику увагу підготовці майбутніх матерів до виховання дітей. ( "...задачею каждого народу повинно бути: старати ся передовсім о вихованє добрих матерей"). Для цього, вважав він, слід навчати дівчат педагогіки та антропології. "В школах недільных на селі, а в школі пятиклясовій в місті, треба би в посліднім році науки познакомити дівчину з постепенным розвоєм людського тіла и душі, з головними засадами педагогії и антропольогії.". Особливе значення, за переконанням О.Партицького, має встановлення контактів батьків з підлітками, особливо з дівчатками у період статевого дозрівання, потреба тактовної розповіді про анатомо-фізіологічні особливості організму людини. Така взаємодовіра, - зазначав педагог, - сприятиме формуванню в дітей стійких моральних переконань, допомагатиме правильно сприймати й осмислювати отриману інформацію.
Усвідомлюючи роль батьків у сімейному вихованні дітей О.Партицький започаткував для самоосвіти простого люду серію невеликих, доступних для читання і розуміння книжечок під загальною назвою "Зоря". Всього вийшло сім випусків цієї серії, шість з яких під єдиною назвою, адресувались селянам ("Зоря" : читаночка для сельських людей"), останній сьомий випуск "Зорі" іде як "Читанка для селян і міщан"[60]. Із семи випусків п'ять (1- 4,7) зібрав, відредагував і уклав сам Омелян Партицький.
Писані зрозумілою, дохідливою мовою, книжечки користувались великою популярністю серед народу і засвідчували, що О.Партицький не тільки давав теоретичні поради і настанови, але й намагався допомогти батькам практично осягнути мистецтво виховувати своїх дітей.
Дуже важливо відзначити, що О.Партицький наполягав на необхідності органічної єдності батьків і дітей, їх взаємовпливів у стосунках: "Пізнаємо то по згодливім діланю родичів, по их трудолюбности, релігійности, их замислованю в порядку господарскім и житейскім, в их взаємном поважаню". За твердженням педагога, велику роль у вихованні дітей, у зміцненні культури сім'ї відіграє авторитет батьків. Якщо діти з повагою і любов'ю ставляться до батьків, довіряють їм, то між ними встановлюються теплі, доброзичливі стосунки. А це в свою чергу позитивно позначається на формуванні особи
- Киев+380960830922