РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І ЄДИНОГО ЕКОНОМІЧНОГО
ПРОСТОРУ
2.1. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності України
Трансформація економіки України супроводжується визначенням її місця у світовій
системі господарювання й міжнародних інтеграційних об’єднаннях.
Зовнішня торгівля країни покликана забезпечити приріст доходу за наявних
виробничих можливостей. Без зовнішньої торгівлі подібний приріст вимагав би
збільшення ресурсів країни. Тому збільшення експорту як частини ВВП веде до
зростання підсумкового показника розвитку країни і, отже, сприяє її
економічному зростанню, активізує інвестиційний попит і зайнятість. [123 с.
91-92]. Приблизно 1/5 доходів розвинутих країн і 1/3 країн, що розвиваються,
безпосередньо залежать від експорту [116 с. 144].
Експорт задовольняє іноземний попит і процес економічного пожвавлення
діяльності експортерів розповсюджується серед виробників, пов’язаних між собою
розподіленням праці, що є ініційованим валютною виручкою експортерів, яка
створила зону фінансування економічного зростання.
Позитивний вплив експорту на економічне зростання посилюється через його
мультиплікативний ефект, який викликає переплетення господарських зв’язків
суміжного і супутнього виробництва.
Разом з тим, міжнародна торгівля включає в себе, окрім експорту, і імпорт
продукції. Товарний імпорт посилює вплив конкуренції і може привести до
скорочення вітчизняного виробництва, послаблює курс національної валюти. Але в
той же час імпорт розширює задоволення потреб країни, надає розвитку більшого
динамізму, сприяє реструктуризації економіки на користь більш ефективного
виробництва. Макроекономічні ефекти експорту і імпорту наведені у табл. 2.1.
Вищезазначене зумовлює необхідність характеристики зовнішньоекономічної
діяльності України.
Таблиця 2.1
Макроекономічні ефекти експорту і імпорту [123 с. 129-130]
Користь експорту
Користь імпорту
Сприяє зростанню ВВП, сукупного попиту, зайнятості
Розширює можливості споживання країни
Фінансує зростання ВВП за рахунок доходів іноземної держави
Усуває консерватизм у виробництві, посилюючи конкуренцію
Джерело притоку іноземної валюти в країну
Покращує структуру виробництва, усуваючи відстале виробництво і сприяючи
перегрупуванню ресурсів на користь ефективного виробництва
Фінансове джерело імпорту
Активізує мотивації вітчизняного виробника підвищувати кість своєї продукції
Укріплює національну валюту
Усуває консерватизм у виробництві, посилюючи конкуренцію
Загрози експорту
Загрози імпорту
Може розвиватись, утискаючи внутрішній ринок:
- при більш низьких внутрішніх цінах у порівнянні зі світовими;
- при знецінення національної валюти.
Можливе скороченні вітчизняного виробництва, падіння ВВП, зростання безробіття
Активізує відтік іноземної валюти з країни
Послаблює позиції національної валюти
Основним документом, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є
Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ, який
запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, заклав
основи зовнішньоекономічного законодавства України, а також принципи та
загальну політику регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Законом
встановлено, що Україна самостійно формує систему та структуру державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території.
Вказаним законом також визначено принципи державного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності, а саме:
* суверенітету народу України в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
* свободи зовнішньоекономічного підприємництва;
* юридичної рівності і недискримінації;
* верховенства закону;
* захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
* еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні
товарів.
Зовнішньоекономічна діяльність України як суверенної держави обов’язково
повинна бути впорядкованою та відрегульованою у відповідності з існуючими у
світовій практиці нормами. Якщо порівнювати Україну з тими державами, що мали
достатньо часу на створенні і модернізацію своєї зовнішньоекономічної політики
еволюційним шляхом, то побачимо, що перед нашою країною постало нелегке
завдання побудови зовнішньоекономічної політики разом із створенням власної
системи зовнішньої торгівлі у дуже стислі терміни після отримання державного
суверенітету [65, с. 91].
За показником співвідношення обсягів зовнішньоторговельного обороту і ВВП
Україна посідає одне з перших місць у світі: обсяг зовнішньоторговельного
обороту майже дорівнює обсягу ВВП (рис.2.1.). У 2005р. обсяг
зовнішньоторговельного обороту товарів і послуг держави становив 70427,8 млн.
дол. США (у 2004 р. – 68,9 млрд. дол. США, у 2003р. – 51,7 млрд. дол. США, у
2002 р. – 40,2 млрд. дол. США), експорт – 34286,7 (у 2004 – 37,9, у 2003 р. –
27,3, у 2002 р. – 22,0), імпорт – 36141,1 млн. дол. США (у 2004 р. – 31,0, у
2003р. – 24,4, у 2002 р. – 20,6 млрд. долл. США).
Рис. 2.1. Співвідношення зовнішньоторговельного обороту та ВВП України у
1997-2005 рр., млн. дол. США
Динаміку приросту обсягу ВВП представлено на рис. 2.2. Зміни реального ВВП
України у 2004-2005 рр. представлено на рис. 2.3.
Рис.2.2. Динаміка обсягу зовнішньоекономічної
діяльності України у 1996-2005 рр.
Зовнішньоторговельні операції здійснювались з 201 країною світу. У порівнянні з
1996 р. обсяг зовнішньоторговельного обороту України збільшився майже у 2 рази
– на 186% (рис.2.2). Частка зовнішньоторговельного обороту по відношенню до ВВП
в середньому за 1997-2005 рр. становила приблизно 115%, але в 2005 р. у зв’язку
зі зростанням імпорту цей показник склав 153% (в 2004 р. – 137%, в 2003 р.
- Киев+380960830922