РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ РОДИННИХ ВЗАЄМИН НА СТАНОВЛЕННЯ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ МАЙБУТНЬОГО СІМ'ЯНИНА
2.1. Організаційно-методичне забезпечення вивчення впливу психологічних особливостей родинних взаємин на становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина
У проаналізованих нами в попередньому розділі концептуальних підходах та результатах емпіричних досліджень особливостей формування життєвої перспективи особистості недостатньо висвітлюються аспекти становлення тих її змістово-структурних характеристик, які пов'язані зі створенням індивідом своєї майбутньої сім'ї. Тому, вивчення вікової динаміки змістово-структурних характеристик життєвої перспективи майбутнього сім'янина (ЖПС), параметрів її оптимістичності, диференційованості, реалістичності та ін., а також зумовленості ЖПС психологічними особливостями взаємин між членами батьківських родин, на нашу думку, сприятиме не лише поглибленню розуміння процесу становлення психологічної моделі майбутнього людини, але й розв'язанню цілої низки практичних завдань її особистісного самовизначення, соціальної та психологічної зрілості.
Слід зазначити, що процес емпіричного дослідження вимагатиме від нас послідовного виконання наступних завдань:
* визначення концептуальних основ щодо процесуальності та послідовності збору емпіричних даних;
* підбору адекватного психодіагностичного інструментарію;
* планування та проведення експериментального вивчення зумовленості змістово-структурних характеристик життєвої перспективи майбутнього сім'янина особливостями його родинних взаємин, виокремлення закономірностей в узгодженості між показниками параметрів ЖПС юнацтва і взаєминами між членами їх батьківської родини.
В нашому дослідженні ЖПС розглядатиметься як система уявлень індивіда про загальну спрямованість програмованих чи очікуваних ним імовірних та важливих подій його майбутнього сімейного життя. Структуру життєвої перспективи майбутнього сім'янина складають ціннісні орієнтації, життєві цілі і плани щодо подій його подальшого сімейного життя.
Як було показано в розділі 1, найбільш адекватним підходом вважається розгляд життєвих цілей в контексті предметно і хронологічно визначених подій, з якими людина пов'язує реалізацію своїх життєвих цінностей. Очевидно, що така визначеність є відносною, оскільки вона є обмеженою прогнозуванням життєвого шляху на тривалий час. Проте, багато подій, зокрема, сімейного життя цілком можуть бути передбачені, так як життєвий шлях людини при всій його неповторності в багатьох аспектах відтворює нормативні зразки "життєвого розкладу", характерного для конкретних умов суспільного життя. Соціальне середовище висуває певні вимоги і до термінів, протягом яких повинні відбутись життєво важливі події. Ці вимоги сконцентровані у вікових та рольових очікуваннях, які висуваються до людини, що досягла віку, для якого ці події характерні. Як свідчать дослідження, вікові норми відповідають у свідомості людей найбільш важливим подіям життя [283]. Завдяки соціально-нормативному механізму для багатьох людей життєвими цілями стають ті життєві досягнення, які нормативно схвалюються у їх соціальному середовищі. Час реалізації даних цілей також вибирається із нормативно заданого діапазону [62].
Аналізуючи змістові характеристики життєвих цілей і планів, слід зауважити, що дані поняття багато в чому близькі за змістом і нерідко використовуються в одному контексті для характеристики сукупності уявлень людини про основні напрямки і орієнтири її подальшого життєвого шляху. Життєві цілі і плани щодо майбутнього сімейного життя можуть бути виражені в конкретних подіях життєвого шляху. Водночас, життєві плани є засобами здійснення життєвих цілей, їх конкретизацією в хронологічному і змістовому аспектах, вони визначають порядок дій суб'єкта, необхідних для реалізації його життєвих цілей як основних орієнтирів майбутнього життєвого шляху. З допомогою даного поняття уявлення про майбутнє сімейне життя може бути розглянуте як відносно впорядкована у часі сукупність подій, що визначають досягнення суб'єктом ідеальних результатів, які, у свою чергу, є на даному етапі життєвого шляху основними орієнтирами його діяльності.
Життєві плани репрезентують найближчу перспективу майбутнього сім'янина, а цілі - віддалену. У відповідності до подієвого підходу в емпіричних дослідженнях у якості життєвих планів щодо майбутньої власної сім'ї слід розглядати такі конкретні події як одруження, народження дітей, стан подружніх взаємин (в певний період сімейного життя) тощо, а в якості життєвих цілей - деякі достатньо абстрактні орієнтири: хороші взаємини, щасливе сімейне життя. При цьому подієвий підхід, як зауважує вчений, передбачає досягнення відповідних життєвих цілей через послідовну реалізацію конкретних подій - планів.
Поряд із цим, ідеальні варіанти життєвого шляху - це малоінформативні моделі юнацької життєвої перспективи [62, с. 50]. В ідеалі кожна людина, мабуть, хотіла б мати максимум досягнень і мінімум труднощів. Тому важливим є вивчення життєвих цілей і планів щодо майбутнього сімейного життя, які є достатніми для індивіда із врахуванням усіх реальних супутніх обставин життя.
Враховуючи встановлені багатьма вченими факти, які свідчать про важливість родинного виховання для становлення особистості майбутнього сім'янина та взаємин між членами його власної сім'ї, ми сконцентрували увагу на планах учнів та студентів щодо їх майбутніх взаємин між ними та членами їх майбутньої сім'ї, а також щодо сімейного життя загалом, які були б не ідеальними, але достатніми для індивіда.
Значення ціннісного підходу до вивчення життєвої перспективи особистості зумовлено місцем ціннісних орієнтацій в структурі життєвої перспективи, їх роллю в процесі особистісного самовизначення особистості. Життєві цілі і плани є, як вже було зазначено у розділі 1, подієвою репрезентацією ціннісних орієнтацій, які, в свою чергу, вважаються виявом значно вищого рівня диспозиційної структури особи