Вы здесь

Виявлення інфекційно-запальних захворювань у ранньому неонатальному періоді

Автор: 
Аль Абуд Мазен Хейро
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U002208
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Для досягнення мети роботи методом простої послідовної виборки сформована
когорта новонароджених наприкінці першої – початку другої доби життя, які
народилися в пологовому будинку №1 м.Чернівці впродовж 1 календарного року.
Критеріями включення виступали:
- новонароджені віком 1-2 доби;
- безперервність набору пацієнтів;
- один пологодопоміжний заклад;
- наявність чинників схильності до ранньої неонатальної інфекції з боку
вагітної, новонародженого, з урахуванням специфічних чинників схильності;
- наявність клінічних проявів органної дисфункції, котрі могли зумовлюватися як
інфекційними, так і неінфекційними причинами;
Критеріями виключення з дослідження були:
- наявність факторів ризику ранньої неонатальної інфекції, окрім недоношеності
[245];
- здійснення внутрішньоутробної профілактики інфекції, викликаної стрептококом
групи В [245];
- наявність природжених вад і аномалій розвитку, а також помилок обміну;
- наявність у сімейному анамнезі клінічно значущих спадкових захворювань,
прояви яких можуть мімікрірувати інфекцію.
У групі зі 100 новонароджених, сформованій з урахуванням викладених вище
критеріїв включення і виключення, наприкінці першої – початку другої доби життя
проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження. Серед обстежених дітей
хлопчиків було 57, дівчаток – 43, мешканців міста – 49, а сільської місцевості
– 51 дитина. За соціальним статусом матері обстежені сім?ї поділялися наступним
чином: службовці становили 21%, робочих – 10% та безробітних – 69%. За сімейним
станом заміжніх матерів було 80, а матерів-одиначок – 20 жінок. Вік матері >35
років визначався у 9 випадках, а вік батька старше 40 років – у 3 випадках.
За гестаційним віком хворі розподілялися наступним чином: менше 37 тижнів – 34
новонароджених, з них 14 – із терміном гестації ? 34 тижнів і 2 новонароджених
– із терміном гестації 31 тиждень. Термін гестації більше 42 тижнів
реєструвався лише у 2 новонароджених, а доношеними народилися 64 дитини. Маса
тіла при народженні ?2500 г реєструвалася у 34 новонароджених, із них ? 2000 г
– у 10 і ? 1500 г – у 3 дітей. Довжина тіла ?47 см відмічена у 34
новонароджених, з них ?45 см відмічена у 19 дітей, ?43 см – у 6 новонароджених,
?40 см – у 2 новонароджених. Обвід голови ?34 см реєструвалася у 72 пацієнтів,
з них у 21 дитини - ?31 см та у 3 дітей - ?29 см. Обвід груді ?31см відмічений
у 35 новонароджених, з них ?29 см – у 22 дітей і ?26,7 см – у 3
новонароджених.
Серед обстежених дітей практично здоровими були 18 пацієнтів, у 25
новонароджених визначали ризик реалізації внутрішньоутробного інфікування, у 2
– відмічена затримка внутрішньоутробного розвитку, а у 14 зареєстроване
гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи. Крововиливи у
шлуночки мозку зареєстровані у 3 пацієнтів, розвиток постасфіктичного синдрому
– у 2 новонароджених. Від матерів із верифікованою TORCH-інфекцією народилося
16 дітей. Пневмонія була діагностовано у 7 новонароджених, у 4 дітей – сепсис,
у 1 дитини - пієлонефрит та у 1 хворого – виразна піодермія. Поєднання
інфекційної та неінфекційної патології зареєстроване у 7 дітей.
При народженні на 1-й хвилині за шкалою Апгар 83 новонароджених оцінені ? 7
балами. З них <5 балів отримали 11 дітей, а < 3 балів – 5 новонароджених. На
5-й хвилині оцінка по шкалі Апгар відповідно становила: 55, 3 і 1 випадок.
У результаті динамічного клінічного спостереження з урахуванням
ретроспективних даних після виписки дитини зі стаціонару сформовано 2 клінічні
групи порівняння. Першу (І) сформували 36 новонароджених, у яких підтверджена
рання неонатальна інфекція шляхом комісійної ретроспективної оцінки історії
розвитку новонародженого. До другої (ІІ) групи порівняння увійшли 64 дитини, у
яких при комісійній ретроспективній оцінці історії розвитку наявність ранньої
неонатальної інфекції була спростована. За основними клінічними
характеристиками сформовані групи були зіставимі (табл.2.1).
Таблиця 2.1.
Загальна характеристика груп порівняння (%)
Клінічні групи
Кіль-кість дітей
Стать
Місце проживання
Повна сім?я
Хлопч.
Дівчат.
Місто
Село
І група
36
66,7±7,8
33,3±7,8
50,6±8,3
49,4±8,3
77,8±6,9
ІІ група
64
50,0±6,2
50,0±6,2
48,4±6,2
51,6±6,2
81,3±4,9
Р, НВ – немає відмінностей
НВ
НВ
НВ
НВ
НВ
За соціальним статусом матері сім?ї поділялися наступним чином: у І клінічній
групі службовців було 13,9±5,8%, робочих також – 13,9±5,8%, а безробітних –
72,2±7,5% спостережень. У ІІ клінічній групі ці показники відповідно становили
25,0±5,4%, 10,9±3,8% і 64,1±6,0% (в усіх випадках Р>0,05).
За наслідками захворювання спостерігалися наступні відмінності: у І клінічній
групі виписано 8 дітей (8,3±4,6% випадків), переведено до неонатального центру
28 пацієнтів (77,8±6,9%), з них померло 5 хворих (13,9±5,6%). У ІІ групі
порівняння ці показники відповідно становили: 79,7±5,0% (Р<0,0001), 20,3±5,0%
(Р<0,001) та жодна дитина не померла.
2.2. Методи дослідження
Обстеження обраної когорти дітей проведене послідовним методом
„випадок-контроль” із використанням простої рандомізації. Дизайн дослідження
включав всебічний аналіз результатів комплексного обстеження новонароджених із
наступним створенням математичної моделі ранньої неонатальної інфекції. Основні
компоненти математичної моделі у подальшому використані у паралельних групах
новонароджених, одну з яких сформували пацієнти із верифікованою ранньою
неонатальною інфекцією, а іншу – діти із неінфекційною патологією. На підставі
аналізу результатів комплексного обстеження у клінічних групах порівняння
виявлені