РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У даному розділі обґрунтовано організаційно-методичне забезпечення емпіричного дослідження, проаналізовано результати констатувального експерименту, а саме: описано психодинамічні показники моральної сенситивності молодших школярів, розкрито тенденції розвитку їх моральної самосвідомості, проаналізовано психологічні особливості ситуативно-діяльнісного самовизначення молодших школярів шляхом когортного порівняння, а також з'ясовано, як стиль педагогічного спілкування впливає на розвиток моральності в учнів початкових класів.
2.1. Організаційно-методичне забезпечення емпіричного дослідження
Для експериментального вивчення психологічних передумов розвитку моральності молодших школярів було обрано методики, які дають змогу відстежити структурно-динамічні перетворення таких її складових:
1) глибинно-психологічних механізмів моральної самоідентифікації;
2) морального змісту гендерних настанов і цінних переваг;
3) емоційного інтелекту;
4) рефлексії сумлінності як ключової моральної властивості особистості;
5) трансформації Я-концепції на основі співвіднесення образів Я-бажаного і Я-наявного;
6) поведінкових тенденцій морального самовизначення;
7) стиль педагогічного спілкування.
Означені психологічні передумови розвитку моральності молодших школярів були конкретизовані в низці параметрів, що діагностувалися за наступними методиками, за результатами чого пізніше здійснювалося когортне порівняння (за послідовними класними паралелями):
1. У цьому контексті проективна методика "Метаморфози" [152, с. 261-273] дозволяє діагностувати перші дві з наведених вище психологічних передумов моральності. Вона є системним варіантом, що базується на кількох проективних техніках. В основу тесту покладені такі проективні методики дослідження особистості, як "Тест вираження бажання" Х.Пігем та "Тест метаморфоз" Ж.Руайєр.
Відповідно до класифікації проективних методик Л.Франка даний метод може бути віднесено до категорії катарсичних, в яких ігрова ситуація задається питаннями в особливо організованих умовах. Відповіді на них дозволяють виявити зовнішні конфлікти, проблеми, іншу особистісно насичену продукцію, а в деяких випадках - афективно відреагувати емоції у зв'язку з ситуацією, що склалася.
В основі подібних проективних технік лежить припущення, що в афективно-особистісному сприйнятті кожна людина може бути ідентифікована з якоюсь твариною. Дана традиція відзначається ще Аристотелем у "Фізіогномістиці", у якій тварини наділялися особливими якостями, що, у свою чергу, сприяло інверсії - опису людей шляхом порівняння їх з тваринами за рисами характеру, особливостями зовнішності чи поведінки.
У варіанті "Тесту метаморфоз" Ж.Руайєр ідентифікаційну основу тесту було поширено і на деякі інші типи об'єктів (меблі, посуд, рослини та ін.).
Відповіді дитини дають можливість оцінити для кожної категорії, представленій дитині, те, ким або чим би їй хотілося бути і чому, а потім - ким (чим) би не хотілося бути і чому. Отже, в результаті виникає серія символічних образів, кожен з яких складається з "вибору" і "мотивації" і, у свою чергу, є відображенням, з одного боку, усвідомлюваних чи неусвідомлюваних бажань, потреб і домагань дитини, а з іншого - страхів, побоювань і відторгнень дитини, що проявляються в її поведінці.
Процедура проведення методики складається з чотирьох етапів:
1. Позитивний вибір.
2. Негативний вибір.
3. Додаткові запитання.
4. Заключний етап (три бажання).
Позитивний вибір
Інструкція. "Якщо б тобі запропонували перетворитися у якусь тварину, дозволивши обирати, то яку тварину ти б обрав?"
Після відповіді дитини обов'язково потрібно з'ясувати, чому вона хотіла б перетворитися саме в цю тварину.
У такому ж ключі дитині задаються запитання за категоріями: рослини, посуд, меблі, одяг, іграшки. Дані категорії пред'являються усім дітям як основні й обов'язкові.
Негативний вибір
На цьому етапі дитині задаються протилежні запитання, тобто оцінюється вибір дитини в негативній формі.
Інструкція. "А в яку тварину ти не перетворився б ні за що? "
Після цього знову потрібно запитати, чому дитина дала таку відповідь. Процедура охоплює запитання за всіма категоріями першого етапу.
Додаткові запитання
Третій етап складається з серії додаткових запитань, покликаних дослідити ставлення дитини до таких значущих для неї категорій, як статева, рольова ідентифікація, ціннісні орієнтації, звички, установки.
Приклади додаткових запитань:
Якщо б ти міг(могла) обрати, ким бути - хлопчиком чи дівчинкою, що б ти обрав(ла)? Чому?
Якщо б у тебе було багато вільного часу, що б ти робив(ла)? Чому?
Якщо б ти міг(могла) змінити щось у своєму житті чи в житті оточуючих тебе людей, що б ти змінив(ла)?
Три бажання
Інструкція. "Загадай три найголовніші бажання".
Дослідження проводилося письмово. Кожній дитині пропонувалося заповнити протокол (див. додаток А. 1).
Докладні рекомендації щодо інтерпретації тестових даних подано в [152, с. 265-273].
2. Проективна методика "Емоційні обличчя" [152, с. 311-321] дозволяє діагностувати третю психологічну передумову розвитку моральності. Ця методика розроблялася Н.Я. Семаго з 1993 року з дітьми дошкільного, молодшого шкільного і передпідліткового віку з різними варіантами відхилень і умовно нормативного розвитку. Робота проводилася на базі освітніх центрів м. Москви, в загальноосвітніх школах і дитячих садках. Були отримані відповідні нормативні вікові показники пізнання зображень емоційних станів дітьми.
Мета методики - оцінити можливості адекватного пізнання емоційного стану, точність і якість цього пізнання (тонкі емоційні диференціації), можливість зіставлення з власними переживаннями дитини.
Стимульним матеріалом