Вы здесь

Педагогічні умови мотивації професійного зростання студентів педагогічних університетів у процесі неперервної освіти

Автор: 
Поляков Андрій Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U005323
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЇ
ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
2.1 Організація експериментальної роботи
Педагогічному експерименту передувало виявлення даних про сформованість знань
студентів з проблем неперервної освіти, професійного зростання, мотивації,
ступеня розуміння студентами їх важливості й необхідності для подальшої
професійної діяльності, розвиненості вмінь і здібностей, які сприяють
самоосвіті та самовдосконаленню особистості. Результати засвідчили низький
рівень знань з означених проблем: 78% студентів першого, 57% – другого, 47% –
третього, 42% – четвертого і 41% – п‘ятого курсу не приділяли достатню увагу
цим питанням, що підтвердило необхідність проведення цілеспрямованої роботи по
формуванню мотивації професійного зростання.
Пілотажний експеримент передбачав також виявлення відношення студентів до своєї
майбутньої професії, їхніх підходів до вирішення професійних завдань, для чого
необхідно було визначити мотиви навчально-пізнавальної діяльності; виявити
оцінку престижності обраної професії, а також вивчити потребу в неперервній
освіті майбутніх фахівців.
Спочатку вивчили мотив вибору студентами професії. Кількісний і якісний аналіз
результатів дозволив нам звернути увагу на той факт, що більшою мірою мотив
вибору професії визначався бажанням одержати вищу освіту (32,7% студентів в
експериментальній групі і 36,3% – в контрольній). Аналіз відповідей дозволив
також виділити різноманітні мотиви вибору професії, які можуть бути розділені
на три групи: мотиви, що свідчать про дійсну професійну спрямованість (бажання
виконувати важливу справу); мотиви із частковою спрямованістю (усвідомлення в
себе необхідних здібностей, уявлення про важливість і престижність професії);
мотиви, що не мають спрямованості (інтерес тільки до навчального предмету,
бажання одержати вищу освіту, прагнення до матеріальної забезпеченості,
випадкові обставини).
Запропонована класифікація мотивів свідчить про різний ступінь професійного
самовизначення студентів, про розмаїття причин і рівнів обґрунтування вибору
професії. Це вкотре доводить необхідність вивчення потребнісно-мотиваційної
сфери особистості майбутнього фахівця, диференційованого підходу до її
діагностики й формування.
У зв'язку з виявленими результатами студентам було запропоновано оцінити
престижність обраної професії. Як показав аналіз результатів вивчення
престижності професії, 37,3% студентів уважають, що професія повинна
забезпечити стабільне майбутнє, 27,2% хочуть добре заробляти, потреба творити й
бути оригінальним лише на третьому місці – 15,1% (результати наведені з
урахуванням відповідей всіх студентів).
Наступним кроком констатувального експерименту було вивчення мотивів
навчально-пізнавальної діяльності в майбутніх учителів. Студентам було
запропоновано методику, що дозволила одержати уявлення про мотиви
навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя.
Таблиця 2.1
Вивчення мотивів навчально-пізнавальної діяльності
(початковий зріз)
Питання
Експериментальна група (104)
Контрольна група (98)
осіб
осіб
Хочу отримати вищу ос­віту
34
32,7
38
36,3
Суспільна значущість про­фе­сії
20
19,2
22
22,4
Продовження справи близь­ких і рідних
12
11,5
12
12,2
Результати аналізу показали, що мотиви навчально-пізнавальної діяльності
обмежуються трьома основними напрямами: «бажанням одержати гарну професію» –
32,7% й 36,3% відповідно; «інтерес до певних галузей знань» – 19,2% й 22,4%
відповідно; «навчаються, тому що навчаться всі» – 11,5% й 12,2% відповідно.
Таблиця 2.2
Аналіз рівнів потреби у професійній освіті
(початковий зріз)
Кількість студентів
Експериментальна група
Контрольна група
Осіб
осіб
Високий
0
0,0
4,0
Середній
32
30,7
36
36,7
Низький
72
69,3
58
59,3
Всього
104
100,0
96
100,0
Інтерпретація отриманих результатів свідчить, що студенти обох груп до початку
експериментальної роботи мали порівняно низьку мотиваційну спрямованість на
професію в цілому, потреба в освіті визначалася в основному впливом друзів, або
прагненням одержати вищу освіту, тобто рівень потреби у професійній освіті був
переважно низьким, що можна побачити при аналізі даних, представлених у таблиці
2.2.
Ми вивчали спрямованість особистості майбутнього фахівця, модифі­кував­ши до
використання методику В.Мільмана «Діагностика мотиваційної структури
особистості майбутнього вчителя», що дозволяє виявити судження про робочу
(ділову) і загальножиттєву спрямованість особистості майбутньо­го фахівця.
Проведене дослідження показало, що переважна більшість майбутніх учителів
характеризується спрямованістю на вирішення лише повсякденних проблем,
поліпшення матеріального положення (див. табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Вивчення мотиваційної структури особистості майбутнього фахівця (початковий
зріз)
Студенти
Спрямованість особистості майбутнього фахівця
(у % випадків)
Загальножиттєва
Робоча
Експериментальна група (104 особи)
88,9
11,1
Контрольна група
(96 осіб)
77,4
13,5
Великий вплив на ефективність діяльності має упевненість майбутнього фахівця у
своїх силах, тобто «мотивація на успіх». Для діагностики надії на успіх й
остраху невдачі використали методику А.Реана, яка призначена для діагностики
двох узагальнених мотивів особистості: мотиву прагнення до успіху й мотиву
уникання невдачі. При цьому нами оцінювалося, який із цих двох мотивів домінує
в майбутніх педагогів (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Вивчення мотивації успіху й остраху невдачі в структурі особистості майбутнього
педагога (у %) (початков