РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ НА
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз впливу бюджетування на ефективність управління оборотним капіталом
промислових підприємств
В теперішніх умовах господарювання використання сучасного методу управління
оборотним капіталом – бюджетування, для забезпечення безперервної поточної
діяльності, є підґрунтям для функціонування підприємства в довгостроковій
перспективі. Воно дає можливість підприємству підвищити його
фінансово-економічну ефективність, забезпечити фінансову стійкість за допомогою
проведення раціональної політики в області оборотного капіталу і, як наслідок,
дозволяє зберегти і підсилити свою конкурентну позицію на ринку та легко
адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища.
Для виявлення впливу бюджетування на діяльність підприємства необхідно
проаналізувати форму 1 і форму 2 фінансової звітності до і після його
використання. Автором була зроблена вибірка підприємств, що належать до
машинобудівного комплексу, згрупованих за певною ознакою – інформацією про
впровадження бюджетування на підприємстві.
В процесі дослідження була проаналізована діяльність підприємств із позиції
майнового положення (для висновків відносно раціональної побудови
організаційної структури підприємства, що забезпечує ефективність використання
оборотного капіталу в сфері виробництва і в сфері обігу), кредитоспроможності,
фінансової стійкості, ділової активності (для оцінки інтенсивності управління
оборотним капіталом), рентабельності (для висновків щодо прибутковості
виробничо-торговельного процесу, тобто для оцінки ефективності управління
оборотним капіталом) в період до і після впровадження бюджетування, що
стосуються фінансових аспектів діяльності підприємства, на які здійснює вплив
структура та обсяг оборотного капіталу, а також на поліпшення яких даний метод
спрямований. При цьому розглядалися показники, що характеризують обсяг та
структуру оборотного капіталу (рис. 2.1), тобто ті, в розрахунку яких приймають
участь значення оборотного капіталу як в цілому, так і окремі його елементи.
Більш того внутрішній фінансово-економічний аналіз оборотного капіталу «…дає
змогу розкрити можливі резерви поліпшення ефективності його використання...»
[69, c. 12]. Умовні позначення, що використані на рис. 2.1 наведено у додатку
Д.
Етапи проведення фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства такі:
I етап – оцінка майнового становища підприємства [139, с. 200-220]: розрахунок
показників, що характеризують стан необоротних активів, на які здійснюють вплив
елементи оборотного капіталу (додаток Е, табл. Е.1).
II етап – оцінка кредитоспроможності (ліквідності) [11, с. 34-40; 139, с.
242-247]: складання балансу ліквідності та знаходження значень показників
ліквідності (додаток Е, табл. Е.2).
III етап – визначення типу фінансової стійкості з позиції забезпечення запасів
і витрат власним оборотним капіталом [139, с. 231-233] та обчислення показників
фінансової стійкості підприємства [40; 89, с.134-138] (додаток Е, табл. Е.3).
IV етап – оцінка підприємства з позиції ділової активності, визначення
інтенсивності використання його активів [89, с. 128-130; 139, с. 321-324].
Кількісна оцінка виконується за двома напрямками (додаток Е, табл. Е.4):
ступінь виконання плану (встановленого вищестоящою організацією чи самостійно)
за основними показниками, забезпечення заданих темпів зростання; рівень
інтенсивності використання ресурсів підприємства.
V етап – характеристика підприємства з позиції прибутковості за допомогою
абсолютних і відносних показників. Абсолютний показник прибутковості – це сума
прибутку. Відносний показник – рівень рентабельності (ефективності). [89, с.
131-133; 239, с. 66-67]. (додаток Е, табл. Е.5).
Аналіз даних з табл. Е.1, Е.2, Е.3, Е.4, Е.5 (додаток Е) дозволяє зробити
висновок, що кожна з наведених характеристик описується різною кількістю
показників. Так, майнове становище – трьома показниками, ліквідність – чотирма,
фінансова стійкість – шістьма, ділова активність – дванадцятьма, рентабельність
– десятьма. Однак, незважаючи на те, що кожна наведена характеристика має
власну тенденцію розвитку, темпи змін їх кількісних значень відповідають
однаковому обмеженню і варіюються від нуля до одиниці (або від нуля до ста
відсотків). Оскільки вказаний інтервал є значним, його необхідно поділити на
окремі поля (інтервали), що мають якісні ознаки і попадання в які дозволяють
зробити висновки про ступінь достатності виявлення кожної характеристики для
визначення впливу бюджетування на діяльність підприємства. З цією метою
доцільно використати повну універсальну шкалу Харрінгтона [140] (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Шкала кількісно-якісних оцінок характеристик фінансово-економічного становища
підприємства до і після використання бюджетування
Якісна оцінка характеристики
Кількісне значення інтервалу оцінки характеристики
дуже висока
0,81 – 1,0
висока
0,65 – 0,80
середня
0,37 – 0,64
низька
0,21 – 0,36
дуже низька
0,00 – 0,20
Якщо певна характеристика представлена декількома коефіцієнтами, її оцінку
доцільно проводити за синтетичним показником, оскільки природа всіх
коефіцієнтів є однаковою і вони відображають різні аспекти одного й того ж
явища. При цьому, під час оцінювання фінансових характеристик, насамперед,
враховується не їх кількісне значення, а тенденція до змін з метою аналізу
динаміки впливу бюджетування на діяльність підприємства.
Висновки щодо оцінки ефективності впливу обраного методу управління оборотним
капіталом (ОК) на діяльність підприємства можна зробити, д
- Киев+380960830922