Вы здесь

Економічне оцінювання та організування маркетингового забезпечення антиризикових заходів на машинобудівних підприємствах

Автор: 
Борисова Тетяна Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000155
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОЦІНЮВАННЯ ТА АНАЛІЗУВАННЯ АНТИРИЗИКОВИХ ЗАХОДІВ І ПОТЕНЦІАЛУ МАРКЕТИНГУ У
ЗНИЖЕННІ РІВНЯ РИЗИКУ НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Дослідження джерел ризику підприємств
Вибір об’єктом дослідження машинобудівні підприємства обумовлений особливою
функцією машинобудівної галузі промисловості, що полягає у забезпеченні
інноваційного розвитку національної економіки. За сучасного стану економіки
особливого значення набуває проблема забезпечення конкурентоспроможності
товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Зазначене
обумовлює актуальність, теоретичну та практичну значущість наукового
дослідження джерел ризиків та проблем розвитку машинобудівної промисловості, їх
системного узагальнення.
Науковим дослідженням економічних та екологічних проблем розвитку вітчизняної
машинобудівної промисловості присвячені наукові праці В. Іванова, М. Коржа,
Ю. Маркової та багатьох інших. Проте питання джерел ризиків, а також
антиризикових заходів машинобудівних підприємств не були достатньо висвітлені.
Дослідження саме джерел ризику, а не ризиків машинобудівних підприємств
промисловості, обумовлено наведеними нижче міркуваннями. Вивчення наукових
робіт, зокрема, дисертаційних, показав спроби розробити інтегральний показник
ризику, який би характеризував діяльність всіх підприємств. В дисертації
І. Черданцевої [176] пропонується методика інтегральної оцінки рівня
підприємницьких ризиків у Чернівецькій області. На противагу цьому підходу
А. Минка у дисертації [105] довів, що інтегральна оцінка підприємницького
ризику є достовірною лише в межах конкретної ситуації, тобто, не можна
визначити загальноприйняту допустиму межу ризику, оскільки фактори ризику
по-різному впливають на різних господарюючих суб’єктів. Крім того, не варто
випускати з уваги суб’єктивну складову ризику. Тому ми приєднуємось до цього
твердження. Оцінювання ж ризиків кожного підприємства за показниками, які
пропонуються вченими, дуже трудомісткий процес, оскільки ризик-менеджмент на
вітчизняних підприємствах практикується в недостатній мірі. Крім того, таке
оцінювання є малоцінним для вирішення поставлених завдань дослідження, оскільки
не розкриє всю картину джерел ризику підприємств галузі. Тому виникає потреба
визначення джерел ризику та напрямів, на яких слід акцентувати увагу при виборі
показників джерел ризику підприємств.
Особливості машинобудівної промисловості обумовлюють специфічні фактори ризику
підприємств галузі. До таких особливостей дослідники у працях [12; 100;
175; 182] відносять наступні: наявність тісних виробничо-економічних зв’язків з
іншими галузями народного господарства, висока ресурсомісткість та
енергомісткість, значна частка продукції імпортних машинобудівних підприємств
на вітчизняному ринку, значна частка застарілого обладнання на підприємствах
галузі.
Динаміка індексів обсягу продукції галузі по Україні, подана на рис. 2.1,
свідчить про нестабільний характер зростання обсягів виробництва: у 2001 р.
індекс продукції галузі по Україні становив 118,8%, у 2002 р. – 111,3%, у 2003
р. – 135,8%, у 2004 р. – 128,0%, у 2005р. – 107,1%, у 2006 р. – 111,8%.
Рис. 2.1. Динаміка індексів обсягу продукції машинобудівної промисловості
України протягом 2001–2006 рр.
За даними Держкомстату у січні – грудні 2006 р. вітчизняними підприємствами
машинобудівної промисловості вироблено на 59279,2 млн. грн. продукції. У цій
галузі промисловості виробництво продукції зросло на 11,8% (у 2005 р. – на
7,1%). При цьому дещо наростили обсяги виробництва підприємства з виробництва
транспортного устаткування (на 19,1%). Динаміка індексів обсягу продукції
промисловості загалом і машинобудівної промисловості в розрізі основних
підгалузей протягом 2001–2006 рр. наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка індексів обсягу продукції промисловості загалом і машинобудівної
промисловості за підгалузями протягом 2001–2006 рр.
Галузі, підгалузі
Індекси обсягу продукції, 2001–2006 рр., %
Дисперсія індексів
обсягу продукції
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Промисловість
114,2
107
115,8
112,5
103,1
106,2
21,39
Машинобудування, ремонт і монтаж машин, устаткування:
118,8
111,3
135,8
128,0
107,1
111,8
102,63
- виробництво машин та устаткування
118,6
100,4
121,4
118,9
112,2
102,9
66,00
- виробництво електричного та електронного устаткування
115,2
108,1
119,2
149,3
90,8
110,7
307,35
- виробництво транспортного устаткування
122,0
129,6
162,1
124,6
112,4
119,1
255,83
Порівнюючи індекси обсягу продукції, можна відзначити, що підприємства
машинобудування України забезпечують дещо швидший розвиток галузі, ніж
промислові підприємства загалом. Аналізуючи показники в розрізі підгалузей
машинобудівної промисловості, можна зробити висновок про різні темпи розвитку
підприємств різних підгалузей. Так, найшвидшими темпами розвивається підгалузь
з виробництва транспортного устаткування. Інші підгалузі характеризуються
спорадичним характером зростання та спаду обсягів виробництва.
Характеризуючи динаміку машинобудівної промисловості України, варто зауважити,
що випуск продукції цієї галузі промисловості забезпечує значну частку приросту
промисловості: у 2005 р. частка обсягу реалізованої продукції машинобудування у
загальному обсягу продукції промисловості становила 12,7%, у 2006 р. 12,9%.
Аналізування фінансових результатів діяльності підприємств досліджуваної галузі
дозволяє зробити висновок про покрашення їх фінансового стану. Так, згідно
даних Держкомстату (табл. 2.2) фінансовий результат від звичайної діяльності до
оподаткування у 2003 р. становив 390,7 млн. грн., у 2004 р. цей показник