Управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ
КОМБІКОРМОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Особливості управління конкурентними перевагами підприємств на ринках
комбікормової продукції в передових країнах світу
Виробництво комбікормів є однією з провідних галузей в країнах спільного ринку
з високорозвинутим тваринництвом. У США її відносять до числа 25 найкрупніших
галузей.
До свого стотридцятирічного ювілею, який був відмічений в 2005 р., комбікормова
промисловість США йшла різко нарощуючи обсяги виробництва. Taк, якщо в 1970 р.
обсяг виробництва комбікормової продукції складав приблизно 60 млн.т, в тому
числі для птахів понад 60% [156, с. 53], то в 2006 р. – 109,6 млн.т [163].
Обсяг виробництва комбікормів з розрахунку на душу населення в 2006 р. склав
451 кг, що у півтора рази більше, ніж в середньому по інших країнах (табл.
2.1). Доречно відзначити, що стабілізація показників виробництва комбікормів в
США і країнах Європи досягла такого стану, що їх екстраполювання забезпечує
можливість розповсюдження висновків, одержаних на підставі аналізу одного
періоду розвитку, на подальші періоди з достатньо високим ступенем точності.
У структурі комбікормів, що виробляються, можна відзначити високу питому вагу
продукції для птахів, яка склала 42%, в т.ч. 22% комбікорму для бройлерів.
Таблиця 2.1
Показники виробництва комбікормів в розрізі окремих держав в 2006 р.
Країни
Обсяги виробниц-тва комбікор-мів,
млн. т
Види тварин, %
Обсяги виробницт-ва комбі-кормів з розрахунку на 1 особу, кг
Велика рогата худоба
Свині
Птахи
Інші
США
109,20
38,0
13.0
42,0
7,0
451
Нідерлан-ди
16,54
34,9
43.8
19,3
2,0
1133
Німеч-чина
16,48
42,1
35,2
19,7
3,0
278
Франція
15,37
24,3
29,2
37,3
9,2
277
Іспанія
11,41
20,7
36,2
33,8
9,3
294
Великоб-ританія
11,21
43,7
17,9
30,9
7,5
197
Італія
10,97
36,7
22,2
37,7
3,4
191
Бельгія
5,08
26,8
52,6
18,7
1,9
494
Данія
4,54
39,4
46,3
11,2
3.1
878
Португа-лія
2,93
25,3
38,6
32,4
3,7
287
Ірландія
2,39
67,0
18,8
13,4
0,8
675
Греція
1,77
56,5
19,2
24,3
178
Швеція
2,33
42,7
36,0
21,2
0,1
279
Фінляндія
1,25
32,8
32,8
17,3
17,1
254
Румунія
9,74
14,4
54,2
25,5
5,9
423
Польща
8,81
7,3
61,3
25.2
6.2
220
Угорщина
8,10
14,8
53,1
28,4
3,7
764
Болгарія
4,23
10,4
55,3
27,7
6,6
465
Югосла-вія
3,45
22,9
40,3
34,5
2,3
147
Для великої рогатої худоби вироблено 41,5 млн. т комбікормів, половину з яких
складає продукція для корів. Обсяг вироблення комбікормової продукції для
свиней, навпаки, дуже низький, він склав всього 13%. Преміксів в США вироблено
13 млн. т. Крім того, тут відносно висока питома вага гранульованих
комбікормів. Від загального обсягу вироблених комбікормів гранули складають
53,1%. У останнє десятиліття кількість комбікормових підприємств скорочувалася
у зв'язку з тим, що середні підприємства не витримували конкуренцію з великими
виробниками комбікормової продукції. Як наслідок зменшення споживання фермерами
готового комбікорму, дрібні підприємства, навпроти активізували свою роботу,
тобто збільшилося виробництво комбікормів безпосередньо на фермі з
використанням власної кормової сировини і купівельних кормових добавок.
Слід зазначити високу інтеграцію комбікормових виробників і їх споживачів. Так,
наприклад, всі підприємства, що виробляють комбікорми для птахів, інтегровані з
птахофермами. Спільність інтересів в кінцевому результаті є великим стимулом
для виробництва комбікормів оптимальних за якістю і за ціною. Корпорація, що
виробляє комбікорми для своєї ферми реагує на коливання цін на сировинні
інгредієнти, гнучко змінює рецептуру, віддаючи іноді перевагу комбікормам з
дещо меншою віддачею, але дешевшим, внаслідок чого досягається максимальний
прибуток від загальної діяльності.
Доставка комбікормів в США здійснюється в основному автотранспортом. На
залізницю доводиться близько 38% перевезень. Середня відстань транспортування
комбікормів споживачам складає 93 км. Проте, як вже було відмічено вище,
спостерігаються процеси децентралізації і тенденція до зменшення споживання
фермерами готового комбікорму. Наявність різноманітного устаткування для
переробки, дозування і змішування кормової сировини, доступність придбання
різних добавок сприяють виробництву високоякісного комбікорму безпосередньо на
фермах. Це дозволяє їм економити засоби на транспортування сировини і готової
комбікормової продукції.
Забезпечення тваринництва кормовим білком в США відбувається шляхом широкого
використання сої, а джерелом енергії в комбікормі є кукурудза. Зі всього
вироблюваного в країні соєвого шроту близько 30% витрачається на корм свиням,
40-50% – птахам, решта – великій рогатій худобі, вівцям, рибам і домашнім
тваринам. До складу комбікормів вводиться шрот із вмістом білка 44-49%. Частка
зерна в комбікормовій продукції складає близько 50%, макухи і шроту – 20%. На
багатьох заводах плодовими вичавлюваннями, сухою цитрусовою пульпою і іншими
відходами замінюють до 20% зерна. Широко застосовують в комбікормовій
промисловості картопляну макуху і картопляну кормову муку.
У зв'язку з активізацією останніми роками приготування кормосумішей на фермах,
комбікормова промисловість стала орієнтуватися на виробництво більш
концентрованих форм кормових добавок і преміксів (збагачувальних сумішей
біологічно активних речовин), високобілкових і високоенергетичних концентратів.
Комбікормова промисловість США та інших розвинених країн застосовує досягнення
біотехнології як для підвищення живильної цінності кормів і поліпшення
засвоєння живильних речовин в організмі тварин, так і для детоксикації
сировини. Заст