РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ
ПОРІВНЯННИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ
2.1 Вартісні показники оцінки наявності кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів
Основні принципи визначення вартісних показників оцінки кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів розкриваються в наступних етапах аналізу. На першому з них встановлюється система показників, які дозволяють діагностувати наявність або відсутність кризи на комбінаті. Об'єктивність отриманих результатів повинна забезпечуватися при мінімальному наборі показників. При розрахунку більшості показників оцінки кризового стану враховуються різні види зобов'язань, тому в роботі сформовано дві укрупнені групи фінансових показників у залежності від характеру зобов'язань, що використовуються при їх визначенні:
- показники довгострокової перспективи, при розрахунку яких ураховується загальна сума зобов'язань або окремо сума довгострокових зобов'язань;
- показники короткострокової перспективи, при розрахунку яких використовується окремо сума короткострокових зобов'язань.
На другому етапі проводиться вибір та економічне обґрунтування бази порівняння для оцінки фактичного значення показників оцінки кризового стану й встановлення обмежень їх зміни.
За базу порівняння в роботі обрано нормативні значення показників виокремлених груп, у якості яких використовуються величини, указані в загальноприйнятих методиках [65-67, 69, 71-73, 109, 112] або встановлені індивідуально для кожного підприємства з урахуванням особливостей його діяльності [86].
На третьому етапі розраховуються фактичні значення показників оцінки кризового стану та їх відхилення від обраних нормативів. Далі проводиться розрахунок вартісних показників запасу власного капіталу.
У роботі запропоновано єдиний підхід до досягнення відповідності отриманих значень досліджуваних показників їх нормативам. Для цього в загальному випадку нами пропонується визначати за кожним окремим коефіцієнтом у вартісному вигляді величину зміни власних активів підприємства, необхідну для досягнення його нормативу. Величина відповідної зміни характеризує запас власного капіталу за даним коефіцієнтом.
Визначимо через (m) індекс, що характеризує порядковий номер коефіцієнту, використовуваного при діагностиці. Позначимо величину запасу власного капіталу для m-го коефіцієнту через (ЗВКm).
У випадку, коли отримане значення m-го оцінюваного фінансового коефіцієнту гірше ніж відповідний норматив, величина ЗВКm < 0. У цьому разі величина (ЗВКm) являє собою розрахункову величину приросту вартості власних активів, необхідну для досягнення нормативу за даним коефіцієнтом.
У випадку, коли отримане значення m-го фінансового коефіцієнту дорівнює відповідному нормативу або краще від нього, величина ЗВКm ? 0. У цьому разі величина (ЗВКm) характеризує собою розрахункову суму власних активів, вилучення яких з господарського обороту не погіршить економічний стан до кризового.
При проведенні оцінки кризового стану підприємств спочатку розглядаються коефіцієнти, де використовується загальна сума зобов'язань. Це передусім група показників фінансової стійкості (структури капіталу).
Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів, якому в роботі присвоєно індекс 1, (К1) характеризує, скільки власних коштів припадає на 1 гривню залучених, і розраховується за формулою [66, 69]:
, (2.1)
де ВК - сума власного капіталу, грн.;
З - загальна сума зобов'язань, грн.
Згідно з [69] значення цього коефіцієнта має бути більшим одиниці. У [66] визначено, що цей показник повинен дорівнювати 2,0. У роботі нами прийнято норматив коефіцієнту співвідношення власних та позикових коштів на рівні 1.
Величина запасу власного капіталу, необхідна для приведення коефіцієнту співвідношення власних та позикових коштів до нормативу, знаходиться з рівняння
, (2.2)
деН1 -прийняте нормативне значення коефіцієнту співвідношення власних та позикових коштів, частка од.;ЗВК1 - запас власного капіталу, необхідний для приведення коефіцієнта співвідношення власних та позикових коштів до нормативу, грн.
Шукана величина (ЗВК1) з рівняння (2.2) складає
ЗВК1 = ВК - Н1 ? З. (2.3)
Наступним показником групи фінансової стійкості є коефіцієнт фінансового ризику, якому у роботі присвоєно індекс 2, (К2), що є оберненою величиною коефіцієнту співвідношення власного й позикового капіталу.
Пропонуються різні нормативні значення цього показника. У [49] вказано, що значення коефіцієнту фінансового ризику повинне бути меншим одиниці й мати тенденцію до зниження, у той час як в інших джерелах установлюється більш конкретний діапазон значень - 0,5 - 1 [73]. Згідно з [65], оптимальне значення показника (К2) 0,5-0,7. Нами прийнятий норматив коефіцієнту фінансового ризику на рівні 1.
Порядок розрахунку величини запасу власного капіталу, необхідної для зведення коефіцієнту фінансового ризику до обраного нормативу (ЗВК2), аналогічний до наведеного вище.
Формула розрахунку величини (ЗВК2) має вигляд
, (2.4)
де Н2 - прийнятий норматив коефіцієнту фінансового ризику, частка од.
Одним з узагальнюючих показників оцінки фінансової стійкості є коефіцієнт фінансової автономії, якому у роботі присвоєно індекс 3, що характеризує долю власних коштів у загальній сумі фінансових ресурсів підприємства. Розрахункова формула даного показника має вигляд [73]
,