РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ
РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
2.1. Роль і значення заробітної плати в механізмі функціонування ринку праці
Перехід економіки України до ринкових відносин неможливий без адекватної перебудови заробітної плати, проведення відповідної реформи. Мета реформи зарплати полягає, по - перше, в забезпеченні поетапного підвищення ціни робочої сили і наближенні її до вартості. Прийнявши за основу вартість робочої сили для визначення розмірів заробітної плати, необхідно відпрацювати і ввести в дію механізм її регулювання. Перш за все, реформування організації оплати праці повинно здійснюватись поетапно на принципово новій організаційно - правовій основі, яка базувалася б на принципах державно-договірного процесу (уряду, підприємців і профспілок). Таке регулювання повинно розповсюджуватися на всі форми власності і господарювання.
По-друге, реформа зарплати повинна сприяти створенню ефективного мотиваційного механізму, адекватного ринковій економіці, який спирається на поєднання економічних стимулів і соціальних гарантій [85, с.17-18].
Ринок як система економічних взаємовідносин у суспільстві передбачає вільний обіг матеріальних цінностей, капіталу і специфічного товару - робочої сили. За цих умов реформа зарплати має знати будь-які штучні обмеження трудових доходів громадян, гарантій кожній людині права заробляти в міру своїх можливостей та прагнень.
Вихідним кроком до аналізу взаємозв'язку між зайнятістю і доходами від трудової діяльності в Україні має стати теоретичне осмислення основних економічних концепцій щодо функціонування ринку праці і виникнення безробіття, які сформувались у ході становлення і розвитку ринкової економіки в країнах світу. Таке осмислення необхідне для того, щоб з'ясувати здатність існуючих концепцій забезпечити оцінку процесів, що відбуваються на ринку праці України.
Враховуючи, що аналізу економічних концепцій функціонування праці в умовах ринкової економіки присвячено достатньо публікацій, [86-96] досить виділити три основні напрямки пояснення причин виникнення безробіття: класичне, згідно з яким причина безробіття - надто високий рівень заробітної плати; кейнсіанське пояснення, що вона залежить від надто низького споживчого та інвестиційного попиту; монетаристське або концепції "гнучкого ринку праці", відповідно до якого головна причина безробіття - поширення рівноваги між попитом і пропозицією робочої сили в різних секторах економіки.
Класичне пояснення базується на теорії "цінової рівноваги". За цією теорією ринок праці розглядається так само, як і інші ринки. Якщо ціна на товари вища за рівноважну, виникає перевищення пропозиції.
З огляду на цю теорію, ситуація на ринку праці може бути проілюстрована наступною схемою
Рис. 2.1. Цінова рівновага на ринку праці
Викладено на основі джерела ?34?.
Крива 1 відбиває попит на працю, а 2 - пропозицію праці при відповідному рівні заробітної плати. Точка перетину кривих А відбиває стан рівноваги на ринку праці, при якій обсяг ринкового попиту на працю дорівнює обсягу пропозиції праці при рівні заробітної плати в точці В. Якщо рівень реальної заробітної плати підвищиться до точки С, то це призведе до зменшення чисельності зайнятих на величину DЕ як у зв'язку з вивільненням зайнятих працівників (на величину АF), так і у зв'язку з підвищенням пропозиції праці з боку раніше незайнятого населення. Отже, причина безробіття - надто високий рівень заробітної плати.
Рівень заробітної плати, менший за рівноважний, перестає стимулювати пропозицію праці. Тому вона скорочується, тоді як попит на дешеву працю зростає. Виникає дефіцит праці, який триватиме доти, доки витрати роботодавців на заробітну плату не стануть настільки низькими, що вигідним стане найняти всіх працівників. Ринок праці тоді повертається до стану рівноваги.
Кейнсіанське пояснення феномена безробіття виходить з того, що обсяг зайнятості визначається обсягом ефективного попиту, який включає споживчий попит (на предмети особистого споживання) та інвестиційний попит (на засоби виробництва). Головна причина безробіття вбачається у скороченні доходів населення, що призводить до зменшення ефективного попиту, отже і зайнятості [34, с.454].
Основним регулятором ринку праці в кейнсіанській моделі є держава, яка впливає на сукупний попит, на товари і послуги, а отже - і на сукупний попит праці. У цій моделі активно використовується принцип мультиплікатора, який показує, що початкове збільшення державних інвестицій створює "первинну" зайнятість для певної кількості робітників даного виробництва; витрати цих робітників на придбання споживчих товарів стимулюють розвиток виробництва і "вторинну" зайнятість - збільшення робочих місць у галузях, де виробляються споживчі товари.
Таким чином, кейнсіанський і класичний аналіз причин безробіття підводить до зовсім різних висновків: "кейнсіанське безробіття" обумовлюється падінням сукупного попиту, "класичне безробіття" - надмірним подорожчанням робочої сили.
Слід зазначити, що класичне пояснення безробіття вперше розкритикував Т.Мальтус ще за сто років до Кейнса. Головну причину безробіття Мальту вбачав у падінні платоспроможного попиту населення у зв'язку із скороченням особистих доходів. Він стверджував, що зменшення заробітної плати ніяк не може бути антикризовим засобом, так як під час депресій праця хоч і стає дешевою, однак нема ні можливості, ні бажання використовувати її повністю. Він вважав, що потрібно йти іншим шляхом - збільшувати сукупний попит населення [97, с.5].
Монетаристське пояснення безробіття полягає в тому, що воно є наслідком деформації та негнучкості ринку праці. Прихильники цього напрямку вважають, що на ринку праці завжди є як дефіцит праці, так і її надлишок. Згідно з такою точкою зору безробіття і вільні робочі місця виникають постійно, і потрібен час, щоб їх узгодити. Тому завжди існує фрикційне безробіття, яке виникає із зміною роботи. Але існує й інша форма безробіття, яка називає