Вы здесь

Науково-методичні основи формування податкових надходжень бюджету

Автор: 
Давиденко Сергій Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001481
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТУ
2.1. Факторний аналіз формування податкових надходжень бюджету

Доходи зведеного бюджету відображають економічні відносини, що виникають між державою і підприємствами, їх об'єднаннями, організаціями і громадянами в процесі формування бюджетного фонду України. Формою проявлення цих економічних відносин є встановлені законодавством України різні види надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел до бюджетної системи, а матеріальним втіленням - грошові кошти, що мобілізуються до бюджетного фонду. Бюджетні доходи з одного боку, є результатом розподілу вартості ВВП між суб'єктами економічного процесу, а з другого - виступають об'єктом подальшого перерозподілу зосередженої у розпорядженні держави його частки, оскільки остання використовується як для формування державного бюджетного фонду, так і місцевих бюджетних фондів згідно з адміністративно-територіальним устроєм.
Узагальнюючим показником на макрорівні, який характеризує формування та використання бюджету, у світовій практиці прийнято вважати питому вагу доходів бюджету та його податкової складової у обсягах ВВП. Інтерпретація показника полягає у тому, що він показує, яка частка валового внутрішнього продукту на етапі первинного розподілу доходів перерозподіляється у державному секторі безпосередньо через бюджет. Розглядаючи динаміку рівня цього показника в Україні слід відмітити, що питома вага доходів зведеного бюджету (без Пенсійного фонду) у ВВП за 1991-2001 роки коливається в межах від 25 до 35%.
Світовий же досвід показує, що сучасним податковим системам властива більш вагома частка доходів бюджетів у ВВП. На початку 90-х років вона становила: у США - 30%, Японії - 31%, Великобританії - 37%, Канаді - 37%, Німеччині - 38%, Італії - 40%, Франції - 44%, Бельгії - 46,1%, Нідерландах - 48%, Норвегії - 48,3%, Данії - 52%, Швеції - 61% [96, с.77].
А на кінець 90-тих років, наприклад у 1998-1999рр. частка ВВП, що розподілялась через бюджет має тенденцію до зниження, зокрема у 1998-1999рр. вона складала у Німеччині - 31,4%, Великобританії - 36,5%, Франції - 41,9%, Бельгії - 43,9%, Нідерландах - 46,1%, Швеції - 40,1% [85]. Таким чином, у порівнянні зі світовими рівнями перерозподілу ВВП через бюджет країни, величина цього показника в Україні знаходиться на досить середньому рівні, причому дещо ближчому до нижньої межі. Проте, якщо обчислення ВВП за системою національних рахунків більш наближене до світових стандартів, то формування бюджетів в Україні відбувалося протягом усіх років незалежності досить непослідовно. Зокрема, за період 1994-1996рр. до фінансових ресурсів держави, які формували доходи зведеного бюджету України, включалися надходження до Пенсійного фонду, що автоматично збільшувало частку доходів бюджету у ВВП на 7-9 відсотків.
В цей період структурні показники були наступними: у 1994 році доходи зведеного бюджету у ВВП складали 43,5%, у 1995 році - 38,0%, у 1996 році - 37,1%. Зміна складових доходів бюджету спричинила зменшення в наступні роки їх співвідношення з ВВП, яке вже не перевищувало 29 відсотків, зокрема у 1999 році воно становило лише 25,2%, у 2000 році - 28,0%, а у 2001 році не більше 25,8%.
Доходи зведеного бюджету, тобто усі види надходжень на безповоротній основі, справляння яких визначається чинним законодавством України, згідно з Бюджетним кодексом України формуються за рахунок таких джерел як податкові і неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та інші види доходів, включаючи трансферти, дарунки, гранти.
Досліджуючи склад доходів зведеного бюджету слід нагадати, що перша класифікація доходів та видатків державного та місцевих бюджетів України була запроваджена Наказом Мінфіну № 35 у 1992p., згідно з якою доходи бюджету поділялися на 30 підгруп, послідовність яких значною мірою була обумовлена переліком податків та зборів щодо Закону України "Про систему оподаткування". А з 1998 року була запроваджена нова бюджетна класифікація, яка вигідно відрізняється від попередньої своєю структурованістю та введенням кодифікації кожної статті доходів та видатків. В цій класифікації окремо виділяють п'ять груп доходів бюджету: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, цільові фонди [68].
Варто зазначити, що однією з особливостей щодо доходів бюджету є виключення з Бюджетного кодексу цільових фондів, які довгий час були складовою доходної частини бюджету, займаючи у ній майже 10 відсотків загальної суми. Однак, згідно з останньою редакцією бюджетної класифікації, що прийнята у 2001 році, у складі доходів бюджету класифікуються збори до таких цільових фондів, як: Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; Фонд соціального страхування України; Державний фонд сприяння зайнятості населення України; Державний інноваційний фонд України; Дорожній фонд; Фонд охорони навколишнього природного середовища; Фонд України соціального захисту інвалідів [68]. Протиріччя полягає в тому, що формування перших п'яти фондів відмінено в минулі роки, тому у державному бюджеті на 2002 рік до складу доходів включені збори та платежі до двох останніх фондів, а також цільові фонди, що утворені Верховною Радою АР Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Отже, роль цільових фондів у формуванні доходів зведеного бюджету має бути чітко визначена чинним бюджетним законодавством України.
Найбільш стабільними серед доходів зведеного бюджету України, як вже зазначалося вище, є податкові надходження частка яких за останні роки коливається в межах 64,6-76,4% (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Структура доходів зведеного бюджету України за новою бюджетною класифікацією у 1998-2001рр.*, %
Доходи бюджетуРоки19981999200020011. Податкові надходження75,676,4