РОЗДІЛ 2
МОДЕЛІ ДІАГНОСТИКИ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВМС
2.1. Концептуальна схема моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабних систем
Як показав проведений вище аналіз, ефективність великомасштабних систем багато в чому визначається їх фінансовою діяльністю, яка забезпечує функціонування всієї системи взаємозалежних видів діяльності (виробничої, збутової, інвестиційної та ін.). В умовах нестаціонарної економіки на фінансову систему ВМС впливає велика кількість перешкод кон'юнктурного, інфляційного, соціального й іншого характеру. Дія таких збурювань викликає аритмію в русі фінансових потоків, призводить до втрати системою фінансової стійкості і, як наслідок, неплатоспроможності та банкрутства. У силу цього на перший план висувається проблема підвищення швидкості реагування фінансової системи на вплив різного роду завад. Актуальним напрямком рішення названої проблеми є розробка концепції моделювання якісних показників діяльності ВМС, що дозволяє оперативно діагностувати симптоми неблагополучного фінансового стану великомасштабної системи і вчасно пускати в хід механізми фінансового оздоровлення.
Пропонована в роботі концепція моделювання якісних показників діяльності ВМС [50, 52, 102] включає три основних механізми: механізм оцінки й аналізу фінансового стану системи, механізм діагностики якісних показників фінансової діяльності ВМС, механізм моделювання процесів фінансового оздоровлення. Схема взаємозв'язку механізмів концепції приведена на рис. 2.1.
Основними задачами першого механізму є оцінка й аналіз поточного та прогнозного рівня фінансової стійкості великомасштабної системи. Реалізація цих задач здійснюється за допомогою наступних моделей:
Модель фільтра діагностованих показників. Як показує практика функціонування ВМС, практично всі аспекти фінансової діяльності можуть генерувати погрозу втрати системою фінансової стійкості. Тому, з одного боку, оцінка фінансового стану повинна здійснюватися за допомогою цілого ряду показників, які характеризують платоспроможність, структуру капіталу тощо. З іншого боку, даний підхід значно ускладнює процес оцінювання, оскільки показники часто мають різнонаправлений характер, що ускладнює інтерпретацію сформованих фінансових ситуацій. Для вибору показників, що відбивають найбільш важливі аспекти фінансової стійкості, використовується фільтр, який включає три рівні: експертний, статистичний та інформативний. Перший рівень фільтра дозволяє виключити з первісного списку другорядні, з погляду експертів, показники. Другий рівень фільтра дає можливість виключити зі списку діагностичні показники, які дублюють інформацію. Третій рівень фільтра залишає в списку діагностичних тільки ті показники, які не являються квазіпостійними на даному етапі життєвого циклу великомасштабної системи.
Модель формування класів фінансових ситуацій. На основі ретроспективного аналізу фінансової діяльності ВМС за допомогою кластер-процедур формуються класи фінансових ситуацій, що включають однорідні за своїми характеристиками об'єкти. Даний підхід дозволяє розробити диференційовані фінансові стратегії. У процесі фінансового регулювання використовуються три принципових характеристики класів фінансових ситуацій: стійкий фінансовий стан, нестійкий фінансовий стан, кризовий фінансовий стан. Стійкий фінансовий стан припускає задовільну структуру капіталу, помірну політику фінансування обігових коштів. Нестійкий фінансовий стан характеризується порушеннями в пропорціях фінансування оборотних активів, середнім рівнем автономності ВМС. Основний вид втрат для даного класу фінансових ситуацій - втрати, пов'язані з екстреним залученням фінансових ресурсів, тимчасовою неплатоспроможністю підприємств системи. Кризовий фінансовий стан характеризується критичними значеннями фінансової незалежності, низьким рівнем платоспроможності. Основний вид втрат для третього класу фінансових ситуацій - втрати, пов'язані з втратою фінансової безпеки системи.
Модель оцінки якості класів фінансових ситуацій. За допомогою цієї моделі здійснюється перевірка отриманих класів на однорідність. Необхідність такої перевірки обумовлена диференційованою вартістю невірної класифікації. Остання виявляється в наступному. У випадку, коли діагностована фінансова ситуація відноситься до фінансово стійких, а розкласифікована як фінансово хитлива, то це призведе до зниження рівня рентабельності, унаслідок прийняття зайво консервативної стратегії фінансування. У противному випадку: діагностована ситуація відноситься до фінансово хитливого, а розкласифікована як фінансово стійка, наслідки можуть мати катастрофічний характер.
Модель ідентифікації класу фінансових ситуацій. За допомогою даної моделі формуються процедури віднесення поточної фінансової ситуації до одного з виділених класів. В основі пропонованої процедури ідентифікації класу фінансових ситуацій лежить інтегральний показник рівня фінансової стійкості, який дозволяє не тільки визначити клас, до якого відноситься діагностована фінансова ситуація, але і положення, яке вона займає в розглянутому класі.
Модель оцінки ефективності процедур ідентифікації. З цією метою формується класифікаційна матриця, яка відображає результати застосування розроблених процедур ідентифікації до "відомих" об'єктів. У випадку низької розпізнаваності ситуацій визначаються помилки, які повторюються найчастіше, з навчальної вибірки виключаються "важко розпізнавані" об'єкти (об'єкти, які знаходяться на границях розглянутих класів), що уможливлює уточнення параметрів процедур ідентифікації.
Модель прогнозування рівня фінансової стійкості. У процесі прогнозування визначається, як швидко ВМС зможе локалізувати негативну дію дестабілізуючих факторів і відновити необхідний рівень фінансової стійкості. Для прогнозування рівня фінансової стійкості застосовуються аддитивні моделі часового ряду інтегрального показника, які дозволяють оцінити вплив трендової, циклічної та сезонної комп