РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1. Матеріали і методи досліджень
Дослідження проводилися з 1985 по 1995 рр. на Єнакіївській птахофабриці Донецької області і в лабораторії біологічно активних речовин Інституту птахівництва УААН. При цьому використовували м'ясних курей і курчат кросу "Смена" різного віку. Параметри утримання і годівлі дослідної птиці витримувались згідно до норм ВНДТІП [56].
При удосконалюванні системи контролю А та Е-вітамінної забезпеченості птиці використовували спектрофотометр, що реєструє спектри "Спекорд М-40" ("Карл Цейс", Йєна) і високоефективний рідинний хроматограф "Міліхром". Для контролю якості кормів у зоотехнічній лабораторії птахофабрики використовували аналізатор "Інфрапід-61" (Угорщина), а оптимізацію раціонів проводили з використанням спеціальних програм на IBM-PC/AT-486. Склад найбільше часто використовуваних оптимізованих раціонів представлений у таблиці 2.1.1. Нестачу по лізину і метіоніну усували за рахунок використання добавок синтетичних амінокислот.
В процесі виконання роботи було проведено 14 дослідів на птиці і виробничу перевірку. У першому досліді вивчали розподіл вітамінів А та Е між залишковим жовтком і ембріональними тканинами курчат в процесі інкубації яєць м'ясних курей кросу "Смена". Яйця інкубувались в інкубаторі "Універсал-2" з використанням стандартних режимів інкубації. Починаючи з 12 дня інкубації і до виводу курчат щодня відбирали по 10 яєць і в залишковому жовтку, печінці і інших тканинах ембріонів визначали вітаміни А та Е. Дослідження повторювали аналогічним образом 3 рази.
В 2-му досліді вивчали фізіологічну роль вітаміну Е в печінці курчат у перші дні їх життя. Після виявлення факту, що вітамін Е в печінці добових курчат присутній у формі ?-токоферолу, були проведені додаткові дослідження. При цьому спектри поглинання вітаміну, виділеного з печінки за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ), порівнювалися з такими ж у чистого синтетичного препарату ?-токоферолу і проводили порівняння хроматографічної рухливості цих двох речовин при ТШХ на пластинках "Силуфол" у різних рухливих фазах, а також порівнювали час утримання на колонці з використанням високоефективної рідинної хроматографії.
Таблиця 2.1.1 - Оптимізований раціон для м'ясних курчат другого віку вирощування
Компоненти комбікорму%Обмінна
енергія, ккалСирий
протеїн, %Сирий жир, %Клітко-вина, %Кукурудза27,090,45271,110,59Ячмінь40,2127,615,231,130,60Горох5,011,41,070,080,27Рибне борошно2,56,251,490,050Шрот соняшниковий8,021,363,360,281,20Шрот соєвий10,029,704,300,050,62Дріжджі кормові1,74,740,890,010Жир кормовий2,622,9502,600Вапняк1,00000Монокальцій- фосфат1,00000Премікс 1,00,06000Комбікорм100314,5219,045,313,28Норма100315,019,03,504,50
У 3-му досліді для визначення зв'язку між вмістом вільного альфа-токоферолу в печінці добових курчат і їх життєздатністю спочатку курчат візуально розділили на кондиційних і слабких та індивідуально в печінці кожного курчати (по 20 голів) визначили вміст вільного альфа-токоферолу. Далі проводили вивчення цього взаємозв'язку на різних партіях курчат, отриманих з інкубатора, відбираючи по 10 середніх, кондиційних за зовнішнім виглядом і за масою курчат для визначення вітаміну Е в їх печінці, а інших курчат садили на вирощування. На наступному етапі паралельно з візуальним добором використовували класифікацію курчат за вмістом вітаміну А в відмитому жовтковому міхурі і зіставляли її з даними по вмісту вітаміну Е та з результатами вирощування курчат. Усього було вирощено 16 груп курчат по 200 голів, сортованих з використанням розробленого методу.
В четвертому досліді вивчали динаміку вітамінів А та Е в печінці курчат-бройлерів у процесі їх вирощування. Для цього використовували курчат наступних вікових категорій: 1, 3, 5, 7, 10, 14, 21, 28, 35, 42, 49 і 56 днів. При цьому відбирали по 5 кондиційних (середніх за масою для даної вікової групи) курчат і в їх печінці визначали концентрацію вітамінів А та Е. Дослідження повторювали 3 рази на різних партіях курчат.
У п'ятому досліді був вивчений вміст вітамінів А та Е в різних тканинах курей різного віку. При цьому використовували по 10 голів ремонтного молодняку, дорослих курей і півнів.
У 6-му досліді досліджували вікову динаміку концентрації вітамінів А та Е в печінці курчат, починаючи з моменту виводу і по 14 день щодня, потім до 56-днів - потижнево, далі - щомісяця до 150-денного віку, далі в середині продуктивного періоду 280- днів і наприкінці продуктивного періоду (450 днів). Дослідження повторювали тричі, у кожній серії проводили індивідуальний аналіз 5 курчат. Для аналізу відбирали птицю з живою масою, відповідною стандарту, розробленому для курчат кроса "Смена" даної вікової категорії. На підставі отриманих результатів були визначені фізіологічні рівні вітамінів А та Е в тканинах курчат різних вікових груп. Аналогічним образом відбиралися яйця від курей батьківського стада і у їх жовтку визначали концентрацію вітамінів А та Е й обчислювали коефіцієнти варіації за цими показниками.
У 7-му досліді вивчали деякі міжвітамінні взаємозв'язки в організмі курчат. Для цього було сформовано 5 груп добових курчат по 73 голови в кожній. Годівля птиці здійснювалося повнораціоними сухими комбікормами, збалансованими по основних поживних і біологічно активних речовинах. У 30- і 50-денному віці всі курчата були зважені і відібрано по 5 голів середніх по масі для даної групи курчат і в них відібрана печінка і кров для проведення біохімічних досліджень.
Добавки жиророзчинних вітамінів проводили відповідно до наступної схеми:
ГрупаВітамін А,
млн. ІО/тВітамін Е,
г/тВітамін Д3,
млн. ІО/т1 (Контроль)10101,52 (Дослід)100101,53 (Дослід)101001,54 (Дослід)101015,05 (Дослід)50507,5
У 8-му досліді продовжили вивчення міжвітамінних взаємовідносин на 5-ти групах курчат, що отримували добавки вітамінів А, Е та Д анало
- Київ+380960830922