РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Для вирішення поставленої мети та задач, ми проводили наші дослідження в два етапи.
На першому етапі - вивчили клінічні особливості репродуктивного анамнезу, преморбідного фону, плину гестації та наслідків під час попередніх вагітностей і пологів у 285 жінок зі звичним невиношуванням, які перебували на лікуванні у відділеннях КОЦОЗМіД в 1995-1999 рр.
Приймаючи до уваги відсутність єдиної вичерпної класифікації звичного невиношування вагітності [18, 28, 87, 143] і враховуючи мультифакторність та полісимптомність цієї форми акушерської патології, ми провели розподіл на групи в залежності від репродуктивних виходів останньої вагітності. До І групи увійшло 159 жінок, вагітність котрих закінчилась достроковим її перериванням в І-ІІ триместрах. До ІІ групи - 34 жінки, у яких відбулися передчасні пологи в термінах 28-37 тижнів. ІІІ групу склали 92 жінки з благоприємним закінченням вагітності - своєчасними пологами на 38-41 тижні гестації. Згідно архівних даних, ми аналізували: віковий склад, особливості становлення менструальної функції, кількість та результати попередніх вагітностей, рівень гінекологічної та екстрагенітальної захворюваності.
При дослідженні перебігу, акушерських та перинатальних наслідків вагітності останньої, вважали за доцільне виділити групи жінок, згідно типу звичного невиношування, що стало можливим лише після ретельного вивчення репродуктивного анамнезу та особливостей закінчення першої вагітності. 115 жінок з первинним, 70 - зі вторинним та 100 - зі сполученим невиношуванням в анамнезі склали групи А, Б і В, відповідно, що надало можливість встановити наявність корелятивних зв'язків між прогнозом завершення вагітності та типом звичного невиношування.
На другому етапі були проведені власні дослідження особливостей перебігу вагітності і пологів у жінок зі звичним невиношуванням в анамнезі. Враховуючи результати, отримані під час виконання першого етапу нашої роботи, а також, приймаючи до уваги існуючі літературні дані, що до найбільш песимістичного прогнозу живонародження серед жінок зі звичним невиношуванням первинного типу, внаслідок раннього розвитку важких форм фетоплацентарної недостатності і завмирання вагітності [13, 105, 121, 136], ми навмисно включали до обстежуваних груп жінок з саме цією формою невиношування вагітності.
Нами були відібрані 64 вагітні жінки з первинним невиношуванням в анамнезі, які звернулись за консультативною допомогою в обласний медико-генетичний центр, або були госпіталізовані у відділення КОЦОЗМіД для обстеження та проведення зберігаючої терапії в термінах 5-8 тижнів гестації. Всі жінки, що мали в анамнезі 2 чи більше мимовільних викидня, були оглянуті терапевтом та консультовані генетиком з метою виключення гострої інфекційної, важкої соматичної та спадкової патології, як самостійних чинників дострокового переривання вагітності. Ризик розвитку генетичних вад у всіх випадках не перевищував середньопопуляційний. Для отримання більш достовірних даних про особливості формування фетоплацентарного комплексу та роль імуно-коагуляційних факторів в генезі звичного невиношування, ми навмисно не включали до досліджуваної групи жінок з наявністю аномалій внутрішніх статевих органів та веріфікованою під час попередніх вагітностей істміко-цервікальною недостатністю.
Згідно вжитих діагностично-лікувальних заходів жінки були розподілені наступним чином: до ІV-ої групи увійшли 32 вагітні з первинним невиношуванням, обстеження та лікування яких здійснювалось на підставі розроблених нами методик; до V-ої групи увійшли 32 жінки з первинним невиношуванням вагітності в анамнезі, запропонованою нами схемою обстеження та загальноприйнятими методами медикаментозної корекції. 35 повторновагітних жінок у відповідних термінах гестації з необтяженим акушерським анамнезом та фізіологічним перебігом вагітності склали групу контролю (VІ група).
Дані анамнезу, становлення менструальної функції, перебіг та наслідки попередніх вагітностей, рівень соматичної та генітальної захворюваності вивчали за амбулаторними картками та історіями пологів. Результати динамічного клініко-лабораторного моніторингу за плином гестації, формуванням та функціональним станом фетоплацентарного комплексу, випадки ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду, так саме, як і стан новонароджених в ранньому неонатальному періоді, реєстрували в індивідуально розроблених картах спостереження.
2.2. Загальна характеристика методів дослідження
В зв'язку з тим, що різні методики, використовувані в клінічній акушерській практиці в динаміці спостереження за фізіологічним та ускладненим перебігом гестації, достатньо повно відображені в сучасній монографічній літературі [35, 39, 57, 74, 82, 110] та публікаціях в фахових наукових журналах [4, 29, 49, 104, 244], ми вважали доцільним обмежитись більш детальним викладенням лише тих методів дослідження, котрі вживались для поглибленого вивчення імунологічної та гемокоагуляційної систем вагітних, так саме, як і методів спостереження за формуванням плаценти і функціональним станом системи "мати-плацента-плід".
* Імунологічні методи:
З метою визначення похідного стану імунної системи вагітних з первинним невиношуванням в анамнезі, всім жінкам що підлягали нашому спостереженню, поруч з загальноклінічними методами, проводилось поглиблене імунологічне обстеження в термінах 5-8 тижнів гестації. Аналогічним дослідженням підлягали і вагітні жінки контрольної групи. Абсолютна (х109/л) та відносна (%) кількість субпопуляцій лімфоцитів CD3+ (Т-лімфоцити), CD4+ (хелпери-індуктори), CD8+ (супресори-цитотоксики), CD56+ (природні кілери), CD19+ (В-лімфоцити) встановлювалась шляхом зафарбування клітин в імунофлюоресцентному тесті з використанням комерційного набору моноклональних антитіл до мембранних кластерів диференцировки лімфоцитів фірми "Becton Dickinson" (США), згідно доданої інструкції. Наявність антифосфоліпід