РОЗДІЛ II
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОС-ЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Дослідження проводилися в інфекційному відділенні Центральної міської клінічної лікарні м.Києва в період епідемічного підйому захворювання, де на період 1991 - 2001 року обстежено 1534 хворих на легку, середньотяжку та тяжку форму дифтерії.
При оцінці ступеня тяжкості дифтерії ми використовували сучасну класифікацію захворювання згідно методичних рекомендацій кафедри інфекційних хвороб НМУ "Тактика ведения больных дифтерией, ангинами, носителей коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией" (Киев, 1993), згідно до якої ступінь тяжкості цього захворювання визначається не тільки ступенем виразності загальноінтоксикаційного синдрому в гострому періоді захворювання, але і динамікою основних клінічних проявів, наявності специфічних ускладнень як у ранній, так і в пізній терміни хвороби, ісходів цих ускладнень. Наявність будь - якого ускладнення з боку серця, нервової системи і нирок, у які би терміни вони не виникали, виключає трактування тяжкості дифтерії як легкої, навіть якщо симптоми інтоксикації і місцеві запальні зміни в ротоглотці в гострому періоді захворювання були мінімальними. Таким чином, при детальному дослідженні історій хвороби хворих, що перенес-ли дифтерію, у 24 (1,6%) ступінь тяжкості захворювання був змінений з легкої на средньотяжку в зв'язку з розвиненими в різний термін ускладненнями, в тому числі після стихання патологічних змін у ротоглотці. Таким чином, легкий перебіг захворювання спостерігалося в 445 (29%) хворих, средньотяжкий - у 828 (53,9%) хворих і тяжкий - у 261 (17,0%).
За усіма хворими проводилися спостереження й обстеження в динаміці, починаючи з моменту госпіталізації в клініку.
Хворим проводилися наступні дослідження:
1. Загальноклінічні дослідження крові і сечі.
2. Аналізи сечі по Нечипоренко і Земницькому.
3. Біохімічні дослідження, що включають показники функціонального стану кліток печінки, нирок, міокарда (сечовина, креатинін, аспартатамінотрансфераза, креатінфосфокіназа, лактатдегідрогеназа, СРБ, білкові фракції). Вони проводились методом біохімічного аналізу на аналізаторі "Express - 550" фірми Ciba - Corning (Великобританія).
Нормальні показники інгредієнтів, що вивчалися, приведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Нормальні біохімічні показники інгредієнтів крові, що проводились кінетичним (біохімічний аналізатор) та колориметричним (уніфікований) методами.
Показники
Показники на біохімічному аналізаторі
Уніфікований метод
АсАТ
КФК
Сечовина
Креатинін
? - глобуліни
8 - 27 од.акт./л
46 - 134 од.акт./л (чол.)
20- 93 од.акт./л (жін.)
2,5 - 6,4 мМоль/л
53 - 106,1мкМоль/л
-
0,1 - 0,63 мкМоль/год.мл
до 100 нМоль/л
3,33 - 8,32 мМоль/л
0,044 - 0,1 мкМоль/л
0,044 - 0,088 мкМоль/л
5 - 16 г/л (15 - 22%)
4. При надходженні хворих у стаціонар проводилося бактериоскопічне і триразове бактеріологічне (до початку антибактеріальної терапії) дослідження секрету слизової оболонки ротоглотки і носа, узятого на границі з нальотом. Повторне бактеріологічне дослідження з метою контролю проведеної санації і виявлення реконвалесцентного бактеріоносийства проводилося двічі, через 2-і і 3-и доби після закінчення антибактеріальної терапії. Для оцінки кількісного росту мікроорганізмів використовували наступні критерії:
- 1 ступінь - дуже незначний ріст (ріст одиноких колоній -
до 10;
- 2 ступінь - незначний ріст (ріст 10-25 колоній);
- 3 ступінь - помірний рост (ріст більшості полікованих коло-
ній - не більше 50;
- 4 ступінь - великий ріст (загальний ріст незлікованих коло-
ній).
3 і 4 ступеня росту розцінюються як свідчення етіологичної ролі даного збудника.
Усім госпіталізованим хворим проводилося однократне бактеріологічне дослідження на наявність і характер супутньої мікрофлори ротоглотки і носа.
Пряма бактеріоскопія секрету слизової оболонки ротоглотки та носа, узятого на границі з дифтерійним нальотом, проводилась з покраскою мазків 1% розчином метиленового синього.
5. Серологічні дослідження. Серологічні дослідження проводились усім хворим на момент поступлення в стаціонар і не раніше чим через 10 днів перебування в стаціонарі методом РПГА. Кількість протидифтерійних антитоксичних антитіл проводилось мікрометодом з використанням еритроцитарного діагностикума, який виготовляється підприємством медичних біологічних препаратів "Биомед" ім. І.І. Мечникова.
6. Інструментальні методи дослідження. Усім хворим проводилося динамічне электрокардіографічне дослідження двічі на тиждень, при розвитку ускладнень або їхньої погрози - щодня. Хворим з дифтерійними полінейропатіями, що особливо розвилися в пізній термін від початку захворювання, проводилася электроэнцефалографія за показаннями. Проводилися також рентгенологічні дослідження легень і эхокардіоскопія.
Усі хворі при надходженні в стаціонар і, при необхідності, у динаміці, оглядалися Лор-лікарем, кардіологом, невропатологом.
Всі отримані дані оброблені за допомогою спеціальної статистичної программі "Statistica - 3" на персональному комп'ютері "Pentium - II".
2.2. Загальна характеристика обстежених хворих
Захворюваність реєструвалася у всіх вікових групах - від 19 до 78 років. Найбільша кількість приходилася на вік від 20 до 39 років - 808 (52,7%) хворих, що збігається з періодом максимальної загальної реактивності і розвитку лимфоїдної тканини глоткового кільця, де спочатку і виникає запальний процес при дифтерії. Устарших вікових групах по мірі зниження загальної реактивності й атрофії лимфоїдної тканини зменшується і кількість хворих. Так, в группі від 40 до 59 років спостерігалось 498 (32,5%) хворих. У віковій групі 15 - 19 років кількість хворих менше, ніж у віці 20 - 29 років - 178 (11,6%) та 382 (24,9%) ві