РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ
АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Постановка проблеми: ситуаційні та індивідуально-особистісні детермінанти агресивного реагування особистості
Протягом багатьох століть людина застосовувала насилля. Більшість з людей приймає насилля як норму життя. Багато хто з нас відчувають задоволення від застосування насилля, від неприязні до когось, від ненависті до якоїсь раси чи групи людей, від ворогування з іншими [63]. І тому досить важливим залишається питання щодо причин виникнення та факторів обумовленості агресії як стану, форми поведінки, об'єкту потреби та агресивності як властивості особистості.
На основі аналізу теоретичних джерел можна виділити два основних психологічних підходи до проблеми обумовленості агресивних проявів:
1. Детермінованість агресії біологічними та соціальними факторами.
2. Детермінованість агресії внутрішніми (індивідуально-особистісними) та зовнішніми (ситуаційними) факторами.
Відмінності агресивності як онтогенетично стійкої індивідуальної характеристики детерміновані не тільки зовнішніми та внутрішніми умовами розвитку, але і деякими спадковими біологічними задатками [4].
Як вказує М.Д. Левітов [65], визнання детермінованості агресії суспільними факторами (наприклад, спостереження сцен насилля, безпосередній досвід: схвалення використання агресії тощо) не повинно призводити до заперечення біологічного фактору (наприклад, гормони, нервова система тощо) у виникненні і розвитку агресивних проявів. В свою чергу Р. Берон та Д. Річардсон [19] вказують, що біологічні процеси перебігають у соціальному контексті. Тобто, зовнішнє середовище впливає на неврогенні зв'язки, внутрішні біологічні процеси в значній мірі визначають характер наших реакцій на впливи середовища, і правильніше було б визнати, що на агресію діють обидва типи факторів і що біологія та оточуюче середовище здійснюють взаємний вплив одне на одне [19, с. 255].
Нас буде цікавити саме другий підхід - детермінованість агресії індивідуально-особистісними та ситуаційними факторами. Розглянемо його більш детально.
В багатьох випадках агресію викликають чи посилюють зовнішні фактори (наприклад, висока температура повітря, шум, скупченність, неприємні запахи тощо) по відношенню до індивідів та їх взаємовідносин.
Р. Берон та Д. Річардсон [19] вказують, що зовнішні детермінанти агресії - це ті особливості середовища чи ситуації, які підвищують ймовірність виникнення агресії.
Сутність поглядів більшості авторів на ситуацію як елемент психологічного тезауруса зводиться до її розуміння в якості деякої об'єктивної сукупності елементів середовища (подій, умов, обставин тощо), що здійснює стимулюючий, обумовлюючий і коректуючий вплив на суб'єкта, тобто детермінує його активність та одночасно задає просторово-часові межі її реалізації. Саме в значенні "обставин", "обстановки" поняття "ситуація" стало використовуватись в психологічних дослідженнях. Так, О.М. Леонтьєв широко використовував термін "предметна ситуація", яку відносив до суттєвих ознак процесу цілеутворення [66; 67]. В праці В.С. Мерліна [80] ситуація розуміється як певна зовнішня обстановка, що викликає відповідні мотиви. Згідно Б.Ф. Ломову [69; 70], ситуація є системою подій. Найбільш важливим тут є розуміння ситуації як цілого, між елементами якого існує певний зв'язок.
Як вказують Л.Ф. Бурлачук та Н.Б. Михайлова [16], ситуація визначається і як система суб'єктивних і об'єктивних елементів, що з'являються в результаті активної взаємодії суб'єкта і середовища. До суб'єктивних елементів відносяться міжособистісні стосунки, соціально-психологічний клімат, групові норми, цінності, стереотипи свідомості. Поняття ситуації не співпадає з поняттям середовища, яке може бути позасуб'єктним, а ситуація завжди включає суб'єктивний аспект, це завжди "чиясь" ситуація [16, с. 8]. На думку Л.Ф. Бурлачука та Н.Б. Михайлової, сам факт народження ситуації відбувається саме в момент співвідношення даного фрагмента середовища з конкретним суб'єктом через надання даному фрагменту особливого для суб'єкта значення. Істотна змістовна характеристика ситуації представлена в феномені подій.
Представники однієї точки зору в розв'язанні проблеми взаємодії особистості та середовища схиляються на користь середовища [97; 105]. Згідно А.В. Філіппову та С.В. Ковальову [123], психологічна сутність цього підходу виявляється досить обмеженою, оскільки обумовлює і допускає наявність тільки одного з боків складного діалектичного процесу взаємодії особистості і середовища, а саме впливу елементів середовища, організованих в ситуацію, на особистість. Подальший логічний розвиток такого трактування може легко привести до схеми "стимул - реакція".
Але все ж таки не можна недооцінювати роль соціальних, ситуаційних змінних. Дослідники Л. Росс та Р. Нісбетт [105] стверджують, що реакції людей в значній мірі обумовлені поточними ситуаціями і з очевидністю змінюються у відповідь на зміну у зовнішніх умовах.
В багатьох випадках ситуаційні фактори здійснюють на агресію більший вплив, ніж різні риси особистості. Встановлено, що агресивні наміри нападаючої людини можуть бути обумовлені простими фізичними характеристиками потенційної жертви, наприклад, стать та раса [19]. Л. Берковіц [12] розробив програму досліджень сигналів до агресії. Він припустив, що люди (і навіть предмети) можуть ставати посиланнями для виникнення агресії, якщо між ними і агресією взагалі встановлюється повторний асоціативний зв'язок. Якщо вони набули такого значення, їх присутність може стимулювати агресивні реакції людини, котра була розгнівана чи іншим способом підготовлена для агресії. Такі посилання стануть зовнішніми детермінантами агресивної поведінки.
На думку А.В. Філіппова та С.В. Ковальова [123], відображена психікою сукупність умов і обставин (потенційна ситуація) стає значимою для суб'єкта, тільки набувши для нього певний особистісний смисл. За визначенням О.М. Леонт
- Київ+380960830922