Вы здесь

Архітектоніка сучасного українського газетного видання (системна організація та закономірності розподілу елементів)

Автор: 
Шевченко Вікторія Едуардівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003512
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АРХІТЕКТОНІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ РОЛЬ У ГАЗЕТІ
Дослідження архітектонічної організації видання пов'язується з розглядом функцій та параметрів основних АЕ (шрифтових, пробільних, декоративних, зображальних), які при взаємодії формують зовнішню форму газетного видання.
2.1. Шрифтографія сучасної газети
2.1.1 Характеристики шрифтових елементів
З усіх АЕ шрифтові елементи найяскравіше демонструють особливості мови архітектоніки. Графічні ознаки шрифтів аналогічні виразним можливостям людського голосу. Наприклад, посилення звуку відображає збільшення кегля шрифту; тембр голосу - колір, малюнок; регістр звучання - накреслення, насиченість; інтонація - своєрідність малюнка гарнітури шрифту, накреслення й їх сполучення; ритм читання і паузи замінюють проміжки між літерами, словами, рядками. Саме тому шрифт є чи не найважливішим елементом газети.
Швидкість сприйняття читачем змісту публікації значною мірою залежить від графічних параметрів текстового матеріалу, про що свідчать численні дослідження. Перелік основних проблем, пов'язаних із зручністю читання, можна знайти в книзі німецького шрифтового дизайнера А. Капра. Серед шрифтів, зручних для читання, він називає відомі класичні й сучасні шрифти [148].
Графічні ознаки шрифтових елементів впливають на художній образ друкованого видання, тому малюнок шрифту неодмінно пов'язується з іншими елементами - зображальними, декоративними. Лаконізм, архітектонічність та абстрактність - основні художні властивості шрифтового знака. Шрифт може бути будь-якого кольору, але найкращим для сприйняття текстового матеріалу є чорний. Набір може створювати складені фігури, але прямує до найпростіших прямокутних накреслень. Звідси й окрема роль шрифтової композиції в архітектонічній побудові та розчленуванні художнього простору, утвердження опорних горизонталей та вертикалей [90: 167].
Друкарському шрифту присвячено чимало досліджень [8; 38; 47; 50; 143; 148; 149; 152; 285; 309; 376]. Е. Лисицький вважав шрифт основним елементом друкованого видання, форма якого відповідає змістовому наповненню, що надає можливість інтерпретувати текст засобами складання [337: 150]. А. Шицгал продовжив цю думку і встановив зв'язок надрукованого певним шрифтом тексту не лише зі змістом, а й ілюстраціями та іншими елементами оформлення [375: 173]. Концепція типографіки Е. Рудера ґрунтується на застосуванні законів композиції, загальних для живопису, поезії, архітектури і шрифтового мистецтва. "Шедеври типографіки демонструють досконалу єдність слова і друкарської форми. У венеціанських виданнях XVI ст. і в працях Дж. Бодоні висока культура форми не перешкоджає значеннєвому розкриттю слова. Ці твори виражають гармонійну єдність функції і форми. Вони вчать друкарів тому, що форма має будуватися відповідно до мети. Вони доводять також, що чистий функціоналізм ще не гарантує належної форми" [271: 34].
В.В. Попов і С.М. Гуревич виділяють три види газетних шрифтів за їх призначенням: "для складання тексту, для виділення частини його або цілих матеріалів, а також для складання й оформлення газетних заголовків. Відповідно до цих завдань вони підрозділяються на текстові, видільні й титульні" [251: 114].
Крім призначення, важливо враховувати графічні параметри та функції АЕ. Графічні ознаки шрифтових елементів газети визначаються такими характеристиками, як гарнітура, накреслення, насиченість, щільність, кегль і їх сполучення. З цієї точки зору доречно розділити шрифти на титульні та текстові, кожен з яких має свої функції та призначення. Текстовий шрифт, у свою чергу, може бути основним, додатковим, видільним, службовим - для текстівок, підписів авторів. Титульний шрифт застосовується для заголовних компонентів, колонтитулів (функція), виділяє їх (призначення) особливим накресленням та кеглем. Своєрідність заголовків надає газетній сторінці власне обличчя і вирізняє з-поміж інших друкованих видань. Виділені шрифтовими чи іншими засобами підзаголовки, назви рубрик, врізи є також вираженням архітектоніки сторінки.
Текстовий шрифт - як самостійна одиниця оформлення - відрізняється від титульного передусім такою специфічною ознакою, як кегль. Це розмірна (кількісна) ознака. Проте поряд із цією особливістю текстовий шрифт має іншу функцію і призначення - зручність для читання і "просте" виконання, яке не відволікає від змісту. Вибір текстових шрифтів для конкретної газети залежить від її типу і характеру, загального стилю оформлення і, не в останню чергу, від поліграфічної бази, на якій друкують газету.
У сучасних газетах для текстових матеріалів використовують 1-4 шрифти (рис. 2.1), для заголовків - до 15. Як видно з діаграм, близько 50% газет для заголовків застосовує більше 5 видів шрифтів, а в деяких газетах (НГ+, СТ, УС) - до 10-15. Розмаїття титульних шрифтів створюється непостійністю кегля, щільності, насиченості шрифтових гарнітур.
а) б)
Рис. 2.1. Застосування текстових (а) і титульних (б) шрифтів у сучасних газетах.
Графічні параметри шрифту визначаються його просторовою будовою, розмірами, кольором, пропорційністю і ритмом. Під просторовою будовою розуміють відношення наповненості літери до фону. Колір використовується у 65% сучасних газет, хоча в 12% кольорова лише назва газети (рис. 2.2). Більшість видань застосовує колір на першій та останній сторінках - для заголовків, декоративних елементів, а 15% газет робить кольоровим також середній розворот.
Рис. 2.2. Місце кольору в українських газетах (святкові номери не враховано).
Ритм шрифту створюється характером контуру літер і відношенням її ширини до висоти, товщиною основних і з'єднувальних штрихів та їх співвідношенням, розміром внутрішньолітерного проміжку, геометричної та оптичної пропорційності. Виявляється ритм побудовою окремих літер, слів, рядків, сторінок, розворотів. Художні якості шрифту пов'язані з вимогами до зручності для читання.
Зручність для читання - це висока якість сприйняття при читанні тексту, набраною тим чи іншим шрифтом. Малюнок шрифту, його розміри,