Вы здесь

Інструментарій засобів масової інформації у процесі формування іміджу політиків

Автор: 
Холод Олександр Михайлович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000263
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ II
Моделювання й аналіз інструментарію ЗМІ
у процесі формування іміджу політиків
2.1. Гіпотетичне обґрунтування функцій інструментарію ЗМІ
у процесі формування іміджу політиків
Гiпотетичне обґрунтування реальності функцій інструментарію ЗМІ, що використовується для іміджування політиків, може нами формулюватися з позицiй тих критерiїв, якi потрiбно викришталювати для утворення теоретичної моделi. З приводу цього надалi ми звертаємося до поняття "моделi".
Пiд термiном "модель", слiдом за В.А. Штофом [570], ми розумiємо систему, яка "подумки уявляється або матерiально реалiзується" та "вiдображує або вiдтворює об'єкт дослiдження, здатна замiнювати його так, що її вивчення дає нам нову iнформацiю про цей об'єкт" ( С. 19). З iншого боку, модель - це "вiдображення" певної речi, оскiльки "вiдображення" "має суттєвi для цiлей моделювання властивостi та в рамках таких цiлей повнiстю замiнює" об'єкт, що "вiдображує" [97, с. 12]. У нашому випадку мова йде про модель психолiнгвiстичного плану, яка є, з одного боку, "штучним утворенням лiнгвiстом реального або того, що мислиться" [60, с. 304]. З іншого боку, психолінгвістична модель має і психологічний аспект, що свідчить про те, що психолог має штучне уявлення про фрагмент реальної дійсності, в якому він досліджує найсуттєвіші та найяскравіші елементи системи.
Для обґрунтування теоретичної моделi реальності функцій психолінгвістичного інструментарію ЗМІ, що використовується для іміджування політиків, слiд вважати доцiльним, на наш погляд, використання класифiкацiї типiв моделi, яку запропонував Ю.Д. Апресян [5, с. 3-4; 325]. На думку автора, необхiдно розрiзнювати три види моделей у лiнгвicтицi. При цьому основою такої класифiкацiї слiд вважати характер об'єкта, який розглядається в моделях.
Перша модель - це модель мовленнєвої дiяльностi. Вона "iмiтує конкретнi мовнi процеси та явища". Друга модель - модель лiнгвiстичного дослiдження. За допомогою другої моделi лiнгвicт знаходить певнi мовнi явища. Третя модель - метамодель. Вона не є суто первинна модель об'єкта, який дослiджується, а "вiдображує" стан та основнi атрибути первинної моделi мовленнєвої дiяльностi або моделi лiнгвiстичних дослiджень. Можна сказати, що третя модель - це модель моделi. Нi одна з перелiчених вище моделей не може, на наш погляд, в "iзольованому" видi адекватно обґрунтувати реальність функцій психолінгвістичного інструментарію ЗМІ для iмiджування полiтиків. У такому разi є підстава звернутися до синтетичного варiанта двох згаданих вище моделей у лiнгвiстицi. Це може бути конгломерат першої та третьої моделей: синтез моделi мовленнєвої дiяльностi та метамоделi. При цьому в структуру метамоделi органiчно входять як модель мовленнєвої дiяльностi, так i модель лiнгвicтичних дослiджень. Ergo, обраний нами варiант моделi у лiнгвiстицi є модель функцiональна та синтетична. "У лiнгвiстицi у цiлому переважає, очевидно, реалiстична орiєнтацiя, яка передбачає вiдомий ступiнь iзоморфiзму мiж лiнгвiстичними та психологiчними моделями мови" [31, с. 70]. Адекватне нашому дослiдженню уявлення про ступiнь iзоморфiзму мiж згаданими дисциплiнами iлюструє модель системи "органiзм-середовище" [97, с. 25-31]. Ця система є модель поведiнки, в яку входять i внутрiшнє середовище (усi типи рецепторiв, у тому числi й пов'язанi із мовленнєвою поведiнкою), i зовнiшнє середовище. Доцiльним, із нашого погляду, буде занотувати, що у системi "органiзм - середовище" як головний блок обробки отриманої вiд зовнiшнього середовища iнформацiї виступає якийсь "процесор". Вiн же служить i джерелом рiшень, що приймає органiзм, i якi реалiзує завдяки функцiй блоку пам'ятi та блоку ефекторiв (див.: [97, с. 26]). Такий процесор у термiнах фiлософiї може тлумачитися як "елемент моделi зовнiшнього свiта", який включає необхiдно i "мовну картину свiту" (Б.О. Серебреников). У всякому випадку, будь-яка модель (як лiнгвiстична, так i нелiнгвiстична) "робить спробу" у мiнiатюрi "перенести" характернi особливостi об'єкта, який моделює, за допомогою певних знакiв. Iншими словами, "в основi складної розумової поведiнки лежить знакова модель зовнiшнього свiта, що розвивається у процесi накопичення досвiда і яка утримується у пам'ятi тiєї особи, яка дiє в такому свiтi" [97, с. 159]. Звiдси зрозумiлим є такий факт: кожна особа експлiкує характернi риси своєї сутностi у знаках своєї ж поведiнки. Далi, також логiчним, слiд вважати положення: у свiдомостi кожного носiя мови (будь-якої людини) концептуально сформульована знакова модель зовнiшнього свiта. Як стверджують спецiалiсти дослiдження проблем нових принципiв управлiння складними технiчними та органiзацiйними системами [69; 251; 524; 555 та iн.], метод, що розроблено ними, називається методом ситуацiйного управлiння. Вiн спирається на ствердження про "наявнicть у пам'ятi керуючої системи спецiальної семiотичної моделi, яка вiдображує особливостi об'єкта керування i засобiв управлiння ним" [97, с. 159]. В методологiчному планi ми беремо до уваги наведене вище ствердження i вважаємо, що у ролi спецiальної семiотичної моделi керування людською поведiнкою виступає певний процесор, про специфiку якого в рамках "мовленнєвої картини свiту" та обґрунтування функцій психолінгвістичного інструментарію ЗМІ при іміджуванні політиків мова буде йти далi.
Як головнi для формулювання методологiчної бази нашої роботи використаємо деякi елементи моделi доцiльної поведiнки (гиромат), яку запропонували М.Г. Гаазе-Раппопорт та Д.А. Поспелов [97]. Згадану модель гиромат ми приймаємо з деякими застереженнями. У нiй автори описують центральний блок моделi, який названий "модель зовнiшнього свiта". Тут може бути продуктивною iдея iєрархiчного будування такої моделi, яка нараховує n-рiвней. У нашiй iнтерпретацiї, щодо мети дослiдження, згадана модель може бути подана таким чином.
Iнформацiя (текст - у термiнах психолiнгвicтики й журналістики) надходить до нижнього - першого - рiвня моделi зовнiшнього свiта, де "фiльтрується" на предмет iдентифiкацiї