РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
2.1 Обґрунтування методів дослідження
Оскільки крововтрата залежить від дефіциту ОЦК і ГО, основними методами і засобами лікування крововтрати і геморагічного шоку є ліквідація джерела кровотечі і відновлення дефіциту ОЦК інфузійно-трансфузійними середовищами ?8,11,12,54,86?. Ступінь дефіциту ОЦК і ГО ми визначали прийнятим у клініці гематокритним методом Н.Д. Сидори ?85?. Питання про гранично допустиму гемодилюцію та початок гемотрансфузії загальноприйнято вирішується за оцінкою напруження газів в артеріальній і венозній крові і показниками червоної крові ?54,134?. Для характеристики здатності артеріальної крові до перенесення кисню й оцінки тяжкості крововтрати ми вивчали рівні Hb, Ht і кількості еритроцитів за стандартними методиками ?31?.
Будь-яка замісна й коригувальна ІТТ впливає на величину серцевого викиду у бік його збільшення ?11,86?, що не завжди може забезпечити адекватну доставку О2 тканинам ?54,66,111,115?. У зв'язку з тим, що в постгеморагічному періоді завжди відзначається високе споживання кисню тканинами, питання доставки кисню стає основним в інтенсивній терапії. Недонасичення тканин киснем спричиняє тканинну гіпоксію і замикає порочне коло, що ускладнює перебіг постгеморагічного періоду ?72,197?. Тому ми визначали показники РО2 і РСО2 в артеріальній і змішаній венозній крові за допомогою газового аналізатора ABL-620 у комплекті з гемоксиметром OSM-3 фірми "Radiometеr" (Данія). Середньостатичні значення досліджуваних параметрів при обстеженні 17 здорових добровольців подані в табл. 2.1.
Порушення кровообігу в печінкових капілярах відбувається при різних видах шоку, коли включаються адаптаційні механізми, активується система ренін ангіотензин ?? альдостерон, спазмуються артеріоли і кров у клітини надходить скороченим шляхом через судинні анастомози ?18,76?. Розвивається гіпоксія, при якій відзначається стереотипна реакція порушення проникності плазматичних мембран, вивільнення та активація ферментів, пригнічення функції калій-натрієво насоса, некроз клітини ?27,103?. З огляду на важливість органного кровотока для оцінки компенсаторної відповіді на гостру важку крововтрату і подальший перебіг постгеморагічного періоду ми застосували реєстрацію органного кровотока печінки реоплетизмографом РПГ-4-02, з'єднаним із записувальним блоком електрокардіографа "Малыш". Для зіставлення з фазами серцевого циклу
Таблиця 2.1
Показники червоної крові, гематокриту, парціального тиску кисню і вуглекислого газу в артеріальній і змішаній венозній крові у здорових добровольців (n=17)
Показник, одиниця виміруЗначення показника в артеріальній кровіЗначення показника в змішаній венозній кровіМ ? mМ ? mHb, г/л 131,2 ? 3,9130,0 ? 7,9Ht, %35,09 ? 2,435,0 ? 4,1Ер., Т/л3,7 ? 0,43,8 ? 0,3РО2, мм рт. ст.98,7 ? 4,839,8 ? 6,1РСО2, мм рт.ст.37,2 ? 6,142,5 ? 4,29Р(а-v)О2, мм рт.ст.38,9 ? 5,2синхронно з реограмою записували ЕКГ у другому відведенні. Вибір реографічного методу визначення показників кровотоку печінки був обумовлений його методичною і технічною простотою, фізіологічною обґрунтованістю ідеї, суворо пропорційної відповідності змін електричного опору ділянки тіла змінам об??єму крові. За допомогою методу реографії можливе багаторазове, неінвазивне, нешкідливе, динамічне спостереження за станом органного кровотока ?30,79?.
При реєстрації РГГ активний електрод розміром 3 на 4 см розміщували по правій середньо-ключичній лінії на рівні реберної дуги, пасивний електрод розміром 6 на 10 см ? на рівні нижньої межі правої легені між хребтом і задньою пахвовою лінією. Реограма записувалася у вигляді кривої, у якій розрізняють підйом (анакроту), що відповідає систолі, і спуск (катакроту), що відповідає діастолі. Систолічна хвиля РГГ пов'язана з надходженням до печінки крові з печінкової артерії і ворітної вени, але амплітуда і конфігурація вершини обумовлені пульсовими змінами кровотока печінкової артерії. Діастолічна хвиля відображає портальний кровотік і відтік крові по печінкових венах ?30,76?.
При аналізі РГГ враховували її форму, а також такі кількісні показники: реографічний індекс (РІ), амплітуду діастолічної хвилі (Ад), амплітуду систолічної хвилі (Ас), відношення амплітуд (Ас/Ад), час максимального систолічного наповнення органа ? анакроти (?,с.), час відтоку крові ? катакроти (?,с.), опір досліджуваної ділянки тіла (R,Ом).
Амплітуда кривої (Ас) вимірювалася від основи систолічної хвилі до вищої точки реограми, розрахунок проводився шляхом розподілу амплітуди кривої в міліметрах на висоту калібрувального сигналу в міліметрах і множення отриманої величини на калібрувальний сигнал в омах. Відношення амплітуди систолічної хвилі до амплітуди діастолічної хвилі (Ас/Ад) відображає співвідношення артеріального і венозного кровотока. Реографічний індекс (РІ) визначався відношенням висоти амплітуди реографічної кривої до величини калібрувального імпульсу. Величина реографічного індексу залежить від артеріального кровотока і трофіки тканин у досліджуваному сегменті ?30?. Анакрота відображає збільшення об?єму і швидкості припливу крові в досліджувану область, а збільшення катакроти свідчить про переважання відтоку, вказуючи на зниження кровонаповнення і зменшення швидкості кровотока ?76?. Подовження анакроти розглядають як сприятливу ознаку, що свідчить про розвиток пристосувальних реакцій, компенсаторне збільшення ємності капілярної мережі. Час ? скорочується при зменшенні припливу крові в печінку, зниженні об?єму судинного русла. Скорочення ? супроводжується нерівною анакротою, відносним збільшенням діастолічної хвилі ?, що вказує не тільки на зменшення кровонаповнення, але й на уповільнення кровотоку ?14,77?. Спазм артеріальних судин печінки характеризується зниженою амплітудою РГГ, уповільненим, пологим підйомом висхідної частини, нечіткими додатковими хвилями, збільшеним ?. Гіпотонія артеріальних судин печінки виявляється високою амплітудою рео
- Київ+380960830922