РОЗДІЛ 2
Клінічна характеристика хворих та методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика хворих
У роботі розглянуто та проаналізовано результати обстеження та лікування 101
дитини у критичних станах, зумовлених тяжкими позалікарняними пневмоніями.
Дослідження проведено в 2001–2005 рр. на кафедрі дитячої анестезіології та
інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти на базі
відділення інтенсивної терапії Харківської обласної дитячої інфекційної
клінічної лікарні.
До дослідження увійшли діти віком від 1 місяця до 3 років. Середній вік
становив 14,1±1,4 міс. Більшість хворих становили діти віком до 1 року – 56
(55,5±5,0 %); дітей від одного до трьох років було 35 (34,7±5,0 %), дітей
старше трьох років – 10 (9,8±3,0 %). Хлопчиків було 55 (54,5±5,0 %), дівчаток –
46 (45,5±5,0 %) (табл. 2.1). До ВІТ діти надходили переважно з дому – 57
(56,5±5,0 %) та ЦРЛ – 43 (42,6±5,0 %). Одну (0,9±1,0 %) дитину було переведено
з іншого відділення ОДІКЛ.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком (х±Sх)
Вік
Кількість
Стать
Кількість
До 1 року
56 (55,5±5,0 %)
Хлопчики
30 (53,6±7,0 %)
Дівчатка
26 (46,4±7,0 %)
1-3 роки
35 (34,7±5,0 %)
Хлопчики
19 (54,3±9,0 %)
Дівчатка
16 (45,7±9,0 %)
Старше 3 років
10 (9,8±3,0 %)
Хлопчики
6 (60±16,0 %)
Дівчатка
4 (40±16,0 %)
Для всіх хворих при надходженні до ВІТ був характерний синдром системної
запальної відповіді, критеріями якого є фебрильна температура тіла, частота
серцевих скорочень та частота дихання, що вища за вікову норму, а також
лейкоцитоз зі зсувом формули вліво (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Показники синдрому системної запальної відповіді у хворих на тяжку пневмонію
при надходженні до ВІТ (х±Sх)
Показники
Число спостережень
Температура вища 38о С
77
76,2±4,0
Тахікардія
101
100,0-1,0
Тахіпное
96
95,1±2,0
Лейкоцитоз >12*109/л
> 10 % незрілих форм
67
32
66,3±5,0
31,7±5,0
При надходженні до ВІТ у всіх дітей спостерігалась задишка: у 14 (13,9±4,0 %)
випадках відмічалася інспіраторна, у 25 (24,7±4,0 %) дітей – експіраторна, у
більшості випадків переважав змішаний тип порушення дихання – 62 (61,4±5,0 %)
дітей. У 87 (86,1±3,0 %) дітей зафіксовано кашель. При обстеженні у більшості
спостерігався ціаноз – у 84 (83,2±4,0 %) дітей, рівень насичення периферичної
крові киснем нижче 90 % визначався у 64 (63,4±5,0 %) хворих. За даними перкусії
у 89 (88,1±3,0 %) дітей відмічено вкорочення перкуторного звуку, у
12 (11,9±3,0 %) – коробковий відтінок. Аускультативно послаблене дихання
зустрічалося в всіх (100,0-1,0%), крепітація – у 74 (73,3±4,0 %) дітей (табл.
2.3).
За даними рентгенологічного дослідження: однобічну пневмонію діагностовано у 71
(70,3±5,0 %), двобічну – у 30 (29,7±5,0 %) дітей.
Таблиця 2.3
Частота розвитку патологічних симптомів у хворих на тяжку пневмонію при
надходженні до ВІТ
Показники
Число спостережень
Задишка
- інспіраторна
- експіраторна
- змішана
101
14
25
62
100,0-1,0
13,9±4,0
24,7±4,0
61,4±5,0
Наявність кашлю
87
86,1±3,0
Наявність ціанозу
84
83,2±4,0
SаО2 < 90 %
64
63,4±5,0
Дані перкусії:
вкорочення перкуторного звуку
коробковий відтінок
89
12
88,1±3,0
11,9±3,0
Аускультативні дані:
послаблення дихання
крепітація
101
74
100,0-1,0
73,3±4,0
У хворих при надходженні до ВІТ тяжка пневмонія супроводжувалася дихальною
недостатністю (ДН) ІІ та ІІІ ступеню. Основними клінічними проявами ДН ІІ були
млявість, дратівливість, задишка, тахікардія в спокої зі значним підсиленням
при занепокоєнні, ціаноз носо-губного трикутника, акроціаноз, роздування крил
носа, втягування реберних проміжків при диханні. При ДН ІІІ ступеня у хворих
були відмічені прояви порушення свідомості в більшості випадків з розвитком
гіпоксичної енцефалопатії. Задишка переважно змішаного характеру за участю
допоміжних дихальних м’язів. Загальний ціаноз шкіри і слизових оболонок.
Нестабільність гемодинамічних показників (тахі-, брадикардія, артеріальна
гіпотензія). У всіх 32 (31,5±5 %) хворих І А та ІІ А підгруп спостерігалася
ДН ІІІ, у всіх 69 (68,5±5 %) хворих І В та ІІ В підгруп спостерігалась ДН ІІ
(табл. 2.4). 32 (32±5 %) хворих з ДН ІІІ потребували проведення штучної
вентиляції легень (ШВЛ).
Таблиця 2.4
Розподіл хворих за ступенем ДН при надходженні до ВІТ
Група
І група (n = 37)
ІІ група (n = 64)
І А
І В
ІІ А
ІІ В
ДН ІІ
0 (0+3 %)
26 (70,0±8,0 %)
0 (0+2 %)
43 (67,3±6,0 %)
ДН ІІІ
11 (30,0±7,0 %)
0 (0+3%)
21 (32,7±6,0 %)
0 (0+2 %)
При надходженні до ВІТ хворим проводився моніторинг деяких гемодинамічних
показників, за результатами якого було виявлено тахікардію на 14,1±2,6 % вищу
за нормальні показники, зниження САТ у середньому на 12,2±1,8 % відносно
показників здорових дітей, зниження КДР на 10,1±1,5 %, СІ на 8,8±1,7 %, УО на
19,8±3,2 %, ХОС у середньому на 8,3±0,9 %, що свідчило про наявність
гіподинамічного типу кровообігу. Також спостерігалося зниження насосної функції
лівого шлуночка, про що свідчило зниження показника ФВ на 15,7±2,2 %.
Центральний венозний тиск при надходженні до ВІТ у дітей був підвищений на
47,4±13,8 %, що свідчило про перевантаження малого кола кровообігу.
Для уточнення етіологічного діагнозу тяжкої пневмонії було проведено клінічне
та бактеріологічне дослідження мокротиння при надходженні до ВІТ до начала
антибактеріальної терапії (АБТ). Збудник із мокротиння та трахеобронхеального
змиву (ТБЗ) вдалося виділити у 37 (36,7±5,0 %) хворих (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Результати мікробіологічного дослідження мокротиння у хворих на тяжку пневмонію
при надходженні до ВІТ
Бактерії
Кількість спостережень
S. aureus
11
29,5±7,0
K. pneumonia
10
26,8±7,0
S. pn
- Київ+380960830922