Ви є тут

Моральнісне підгрунтя галицької педагогіки 30-х років ХХ ст.

Автор: 
Фляк Марія Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000771
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ II. Сутнісно-визначальні чинники моральнісного підґрунтя у галицькій
педагогіці 30-х років XX ст........................................83
2.1. Структурні компоненти морального виховання:
родина(сім’я), школа, громадськість (Церква).................….....90
2.2.Проблема змісту моральнісного
підґрунтя............……......................111
Виховний ідеал у світлі ідей галицьких педагогів 30-х років................131
2.4. Морально-виховна традиція як елемент саморегуляції
особистості...............................................................................................139
Висновки..........................................................................……………..155
Список літератури..........................................
........................................161
Додаток
1.............................................................................................
174
Додаток
2..............................................................................................175
Додаток
3..............................................................................................176
Додаток
4..............................................................................................180
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На початку ХХI століття людина надзвичайно
пильно вглядається в майбутнє, пов’язане з ненасильством, злагодою, сумлінним
пошуком взаємоприйнятних вирішень. Радикальні зміни в світі роблять необхідним
і серйозним акцентування моралі. Ідеал консенсусу, згоди, порозуміння стає
обов’язковим елементом нової моральної парадигми, що передбачає поєднання
воєдино значної кількості моральних систем різних культурних регіонів і
світових релігій, інтеграцію в культурному і соціальному відношенні найкращих
досягнень людської цивілізації. Надзвичайна актуальність моральної
проблематики, характерної для сьогодення, зумовила інтерес у виборі дослідження
морально-етичної спадщини минулого. Проблема формування моральності особистості
у час радикальних змін в житті нашого суспільства, висуває на перший план
актуальність подальшого вдосконалення морального виховання, необхідність пошуку
шляхів оптимального його вирішення. А це можливе при щонайглибшому вивченні
історичної спадщини нашого народу у сфері філософії, етики, педагогіки. Адже ж
без знання минувшини подальше вдосконалення морального виховання, вибір
пріоритетних для особистості цінностей , її духовно-моральне самовизначення,
активність життєвої позиції, підвищення рівня моральної свідомості, зрештою і
стабілізація життєвого рівня, і вдосконалення суспільно-політичних відносин, і
гармонійне співжиття людини і природи - не можливе.
Тому дослідження моральнісного підґрунтя досвіду українських галицьких
педагогів 30-х років ХХ століття може розглядатися як певна спроба більш
глибшого його розуміння та аналізу. Акцентування уваги на дослідженні
моральнісного виховання в українському середовищі Галичини в період від 1919 по
1939 дасть можливість кращого розуміння специфіки характеру галичан,
своєрідності галицької культури та морально-духовного рівня населення Східної
Галичини, його звичаї, традиції, обряди, що тісно переплетені із
загальноукраїнськими, проте мають свою особливість.
Ступінь розробленості проблеми: дослідженням охоплено те, що торкається
морального виховання в українському середовищі Галичини в міжвоєнний період.
Якщо мораль регулює і оцінює суспільну та особистісну діяльність людини, її
поведінку з точки зору відповідності мотивів і прагнень інтересам та потребам
суспільства, то завдяки моральному вихованню перебудовується сама людська
особистість відповідно до цих мотивів, прагнень, інтересів та потреб, які
віддзеркалюють суспільні відносини, правила та норми поведінки людей.
Філософсько-етичний аспект дослідження ґрунтується на ідеях, сформованих під
впливом праць класиків філософської та етичної думки минулого: Платона,
Аристотеля, Епікура, Августина Блаженного, Ж.-Ж.Руссо, І.Канта, Г.-В.-Ф.Гегеля,
В.Г.Бєлінського, В.С.Соловйова, С.Н.Булгакова, М.О.Бердяєва.
Чи не найважливішим у житті є орієнтація життєвого вибору, вагому роль у якому
відіграє мораль, що в якості засобів цієї орієнтації пропонує уявлення про сенс
життя, щастя, свободу тощо. Тому дисертант звертається до публікацій,
присвячених цій проблематиці, а саме Т.Аболіної, А.Єрмоленка, В.Малахова
(етичні норми та цінності), О.Кисельової (феномен людського життя), В.Плавича
(філософсько-соціологічний аналіз переконань). В.Шинкарука (проблеми віри,
надії, любові).
Дослідження досвіду галицьких педагогів ішло у контексті із вивченням змісту
морального виховання, проблема якого виникає на рівні філософії, етики та
педагогіки. Так до 1939 року питанню національно-патріотичного виховання
присвячено публікації П.Біланюка, І.Велигорського, Я.Кузьміва, В.Кузьмовича,
В.Пачовського, С.Русової, Г.Терлецького І.Ющишина та інших педагогів. Після
1939 року до питання українського шкільництва на Галичині зверталися Л.Баїк,
О.Дзеверін, В.Мітюров, Ю.Сливка, В.Смаль у своїх історико-педагогічних роботах:
аналіз освітньої політики австро-угорських та польських властей, оцінка стану
початкової, середньої та вищої школи, висвітлення боротьби народу за
демократизацію освіти, збирання великої кількості фактів з історії освіти на
західній Україні.
В останні роки почалося переосмислення історичних та культурно-національних
процесів в Україні, з’являються дослідження, в яких автори намагаються дати
об’єктивну оцінку суспільним явищам, що відбувалися у період боротьби за
національну школу на Галичині