РОЗДІЛ 2
РЕТРОСПЕКТИВА ТА СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗЕМЛЕРОБСТВА
ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
2.1. Родючість ґрунту та її економічна оцінка
Першоосновою землеробства, його головним виробничим ресурсом і основою його
ресурсного потенціалу (як і сільського господарства в цілому) є земельні
ресурси. Тільки в землеробстві земля, окрім функцій просторового базису,
виступає ще одночасно як засіб і знаряддя виробництва. Саме використання цих
двох функцій землі дало поштовх розвитку людської цивілізації, стало джерелом
суспільно-економічного прогресу, забезпечило його продовольчу безпеку.
“Земельні ресурси, на використанні яких формується 95% обсягу продовольчого
фонду та 2/3 фонду товарів споживання, по праву вважаються первинним фактором
виробництва, фундаментом економіки України. В ресурсній забезпеченості
соціально-економічного розвитку України земля складає 40 – 44%.” [60. C.10].
Україна за площею сільськогосподарських угідь є однією з найбільших країн світу
і найбільшою в Європі (крім Росії, Євразійської країни). Так на 01.01.2001 р.
загальна земельна площа України становила 60,4 млн. га, що складає 12,8% від
загальної площі Європи. Сільськогосподарські угіддя складають 41,8 млн. га, або
19,4% від Європейських, а площа ріллі – 32,6 млн. га і 26,7% відповідно. На
душу населення в Україні припадає 0,84 га сільськогосподарських угідь і 0,66 га
ріллі, що є шостим і четвертим відповідно показниками серед провідних країн
світу. Сільськогосподарські угіддя складають 69,2% від усієї земельної площі, а
орні землі – 77,8% від загальної площі сільськогосподарських угідь (див. табл.
2.1.).
Розораність сільськогосподарський угідь в Україні найбільша в світі. В деяких
областях розорано до 90% сільськогосподарських угідь, а в окремих районах – до
96 і навіть 99%. Так, в зоні Степу розораність сільськогосподарських угідь
складає 82,8%, в тому числі в Кіровоградській області – 86,9%, Херсонській –
89,9%, Миколаївській та Запорізькій – 85%. В Лісостеповій зоні розораність
досягає 85,4%, в тому числі в Черкаській області – 88,4%, Хмельницькій – 80%,
Вінницькій – 85,8%, Тернопільській – 83,4%. В зоні Полісся вона складає 69%. В
розвинутих країнах цей показник становить, наприклад, в США – 35,9%,
Великобританії, Франції і ФРН - в межах 40-57,8%.
Грунтовий покрив України характеризується великою різноманітністю і налічує 650
видів ґрунтів. Однак основну масу ґрунтів складають чорноземи (типові,
звичайні, південні), які є найпоширенішими
серед сільськогосподарських угідь - 52,8%. Друге місце за поширеністю займають
сірі лісові ґрунти (темно сірі, сірі опідзолені, ясно сірі) - 14%. Разом вони
складають основний фонд орних земель і є основою землеробства. Структура
ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь країни за основними типами
ґрунтів наведена на рисунку 2.1.
Серед природно – кліматичних зон України найбільш сприятливі грунтово –
кліматичні умови для ведення сільськогосподарського виробництва має зона
Лісостепу. Вона характеризується переважно рівнинним рельєфом, який місцями
сильно розчленований. Значно розвинута водна ерозія ґрунтів. В складі ґрунтів
переважають чорноземи (типові, опідзолені, реградовані і галогенні) та сірі
лісові опідзолені з порівняно високою природною родючістю. Кількість опадів
змінюється від 550 – 600 мм. на заході до 400 – 450 мм. на сході. Земельний
фонд має досить високу господарську освоєність. Тому, наші дослідження
базуються на матеріалах сільськогосподарських підприємств даної зони, а зокрема
Підволочиського району Тернопільської області (Західний Лісостеп) та
Бориспільського району Київської області (Лівобережний Лісостеп).
Про придатність земельних ресурсів для ведення сільськогосподарського
виробництва, їх якісний склад і господарську освоєність свідчить структура
сільськогосподарських угідь (таблиця 2.1.).
З даних таблиці добре видно, що обрані об’єкти дослідження характеризуються
високою освоєнністю сільськогосподарських угідь. Так розораність в
Підволочиському районі Тернопільської області становить -89,9%, що більше
середнього показника як по зоні Лісостепу, так і по країні в цілому. Поряд з
великими площами ріллі в даних районах площі пасовищ і сіножатей є незначними і
становлять від 3,5 і 3,3 % пасовища до 12 і 5,6 % сіножаті в Бориспільському і
Підволочиському районах відповідно.
Таблиця 2.1
Структура сільськогосподарських угідь в Україні в 1996–2001 рр., тис. га
Зона і район
Рік
Площа
с-г
угідь
В тому числі
Рілля
%
Пасовища
%
Сіножа-ті
%
Україна
1996
40709,8
32882,8
80,8
4364.2
10.7
2454.8
6.0
1998
40419,2
32396,6
80,1
4287,2
10,6
2377,6
5,9
2000
41829,5
32669,9
78,1
4765,5
11,4
2426,1
5,8
2001
41827,6
32563,6
77,8
5521,3
13,2
2388,6
5,7
Лісостеп
1996
16796,3
13934,5
83,0
1720.8
10.2
1100.2
6.5
1998
16652,9
13786,2
82,8
1092,8
6,6
685,0
4,1
2000
16617,4
13559,8
81,6
1113,4
6,7
764,4
4,6
в тому числі:
Підволочись-
кий р-н
1996
52,596
48,896
93,0
1,447
2,7
2,151
4,1
1998
56,599
48,496
93,0
1,447
2,7
2,151
4,1
2000
49,321
44,346
89,9
1,651
3,3
2,744
5,6
Бориспіль-
ський р-н
1996
68,136
55,356
81,2
3,284
4,8
7,728
11,3
1998
67,719
53,952
79,7
4,056
6,0
8,378
12,4
2000
48,324
40,306
83,4
1,692
3,5
5,817
12,0
Незважаючи на зменшення площ сільськогосподарських угідь за останні 5 років в
Підволочиському районі на – 6,2, а ріллі на – 9,3% та –29,1 і 27,2% відповідно
в Бориспільському, це говорить про високу інтенсивність використання земельних
угідь як в даних районах, так і