Вы здесь

Вдосконалення методики ціноутворення в системі внутрішнього економічного механізму підприємств молочної промисловості

Автор: 
Бужимська Катерина Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U002364
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ І МІСЦЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ ВНУТРІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО
МЕХАНІЗМУ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Ефективність виробництва та цінові тенденції на підприємствах молочної
промисловості
Молочна промисловість України – одна з провідних галузей харчової
промисловості. За даними Держкомстату, в Україні працює понад 800
молокопереробних підприємств, або 8,5% від загальної кількості підприємств
харчової промисловості. При цьому на молочну промисловість припадає 15% випуску
всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі
прибутку. Виробнича потужність підприємств молочної промисловості понад 20 млн.
тонн переробленого молока на рік, але використання наявних потужностей
молокопереробних підприємств України становило: по виробництву масла тваринного
– 30,9%, сирів жирних – 39,1%, молочних консервів – 29,2%, продукції із
незбираного молока – лише 9,2%. В 2003 р. в ній було зайнято 62,3 тис. чол.
промислово-виробничого персоналу, або 12% від загальної чисельності персоналу
харчової промисловості.
Найвищого рівня виробництва молока в Україні було досягнуто в кінці 80-х на
початку 90-х років. Тоді ж споживання його на душу населення наближалося до
рекомендованих норм та обсягу розвинутих зарубіжних країн [108]. Так,
виробництво молока в 1990 р. становило 23 млн. т (25% виробництва молока
колишнього СРСР), на душу населення – 472 кг, а споживання його і молочних
продуктів – 373 кг. У 2002 році ці показники становили відповідно 293 і 223 кг.
Зауважимо, що за науково обґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства
охорони здоров’я України, молоко й молокопродукти мають становити 30% харчового
раціону людини, або 390 кг на рік на душу населення.
Високий рівень і систематичне зростання цін на молокопродукти, зниження
купівельної спроможності населення, а відповідно й попиту на цю продукцію,
призводить до затоварювання. Якщо в регіоні відсутній попит на ті чи інші
молокопродукти, їх виробництво стає збитковим і взагалі згортається. Все це
свідчить про те, що споживачі є головним інвестором економіки
молокопродуктового підкомплексу АПК.
Слід зазначити, якщо роздрібні ціни на молокопродукти в Житомирській області та
в Україні в цілому впродовж 1996 – 2003 рр. мали тенденцію до зростання, то на
світовому ринку молочної продукції ситуація протилежна. Тенденція до зниження
цін, як свідчать літературні джерела, продовжується з 1996 року [125]. Різке
зниження цін на казеїн та сухе молоко спричинило кризу в переробці молока, яке
було зорієнтоване на експорт цих продуктів. За даними Держзовнішінформу в 2002
році ціни на сухе незбиране молоко знизилися з 1600 – 1700 до 900 – 1000 дол.
за тонну, на казеїн – з 3500 до 2500 дол. [97; 143].
Несприятлива ситуація у світі позначилася й на вітчизняній молочній
промисловості, яка з середини 90-х років одержувала прибуток переважно за
рахунок орієнтованого на експорт виробництва сухого знежиреного молока і
казеїну. В 2001 році за даними фірми “Украгроконсалт”, 6,5 млн. т
молока-сировини пішло на виробництво сухого молока, казеїну і масла. Прибутки
від експорту сухого молока і казеїну були настільки вагомими, що перекривали
збитки від виробництва масла. Зниження цін на експортну молочну продукцію
відбилося й на ринку молока.
Через кризу найпопулярнішої схеми переробки молока – знежирення, випуск на
основі молочних жирів масла, а на базі знежиреного молока – сухого,
молокопереробні заводи знаходять перспективніші ніші на ринку. За даними фірми
“Тетра Пак”, протягом останніх п’яти років в Україні спостерігалося стале
зростання виробництва кефіру, йогуртів, сметани та морозива. Лише за 2002 рік
випуск кефіру зріс на 29%, а йогуртів – на 71%. Сегмент ринку біокефірів і
біойогуртів, що містять корисні для системи травлення пробіотичні бактерії,
зростав ще інтенсивніше. Тому за рахунок випуску кисломолочних продуктів і
йогуртів з наповнювачами можуть вижити великі й не дуже молокозаводи.
Якщо у 1997 році на вітчизняних виробників приходилось менше 10% продажу
йогуртів на українському ринку (у фізичному вимірі), то у 2000 році їх частка
досягла 70% і продовжує зростати. Спостерігається активний попит на морозиво.
Найбільший його виробник – ВАТ “Житомирський маслозавод” – експортує морозиво
до тих країн, звідки ще 5 років тому його імпортували.
За даними Держкомстату України, протягом 2000 – 2003 рр. спостерігається
зростання обсягів виробництва основних видів молочної продукції, але порівняно
з 1990 р. у 2003 р. обсяг виробництва продукції з незбираного молока в
перерахунку на молоко становив лише 20,4%, кисломолочної продукції – 73,2%,
знежиреної молочної продукції в перерахунку на знежирене молоко – 26,0%, сухого
незбираного молока, сухих вершків та сухих сумішей – 32,7%. Порівняно з 2002 р.
у 2003 р. обсяг виробництва всіх перелічених видів продукції зросли, зокрема,
незбираного молока в перерахунку на молоко – на 11,0%, кисломолочної продукції
– на 7,3%, знежиреної молочної продукції в перерахунку на знежирене молоко – на
21,3%, сухого незбираного молока, сухих вершків та сухих сумішей – на 20,5%
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Виробництво молочної продукції за видами в Україні*
(тис. т)
Продукція
Роки
Темп зростання, %
1990
2000
2001
2002
2003
2003 до 1990
2003 до 2002
7
Продукція з незбираного молока в перерахунку на молоко
6432
699
1021
1179
1309
20,4
111,0
у тому числі
у натуральній вазі
молоко незбиране
2589
263
431
474
489
18,9
103,2
Закінчення табл. 2.1
А
Кисломолочна продукція
380
158
212
259
278
73,2
107,3
з неї
кефір