Вы здесь

Агротехнічні заходи подовження продуктивного довголіття різнодостигаючих люцерно-злакових сумішок у системі зеленого та сировинного конвеєра в північному Лісостопу.

Автор: 
Слюсар Сергій Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001062
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Зона Лісостепу України знаходиться в центральній частині країни і становить
33,6 % її території. Виділяють три основні підзони: західну, центральну і
східну. Рельєф місцевості в основному рівнинний. Зона характеризується
більш-менш однорідними ґрунтово-кліматичними умовами. Клімат зони
помірно-континентальний. Середньобагаторічна температура найхолоднішого місяця
(січня) -6 °С. Абсолютний мінімум досягає -29 °С. Зимою спостерігаються тривалі
та інтенсивні потепління, під час яких нерідко температура підвищується в
окремі роки до 12 – 14 °С. Така зміна потеплінь і морозів негативно впливає на
перезимівлю сільськогосподарських культур в тому числі і багаторічних трав.
Сніговий покрив установлюється в другій половині листопада і сходить у третій
декаді березня. Висота його становить у середньому 20 – 25 сантиметрів. Літній
період характеризується високими і стійкими температурами. Середньобагаторічна
температура найтеплішого місяця (липня) становить 20 °С. Абсолютний максимум
досягає 39 – 40 °С.
Вегетаційний період починається приблизно з третьої декади квітня (перехід
середньодобової температури вище 5 °С) і триває 200 – 215 днів. Період активної
вегетації (сума середньодобових температур вище 10 °С) триває 155 – 170 днів.
Опади випадають нерівномірно. За середньобагаторічними даними за вегетаційний
період найбільше їх припадає на червень (76 мм) і липень (84 мм). Річна норма
597 мм [156].
Наші дослідження проводилися у 2000 – 2002 рр. у дослідному господарстві
“Чабани” Інституту землеробства УААН Києво-Святошинського району Київської
області в північній частині Лісостепу. Ґрунт під дослідами темно-сірий
опідзолений крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку. Вміст
гумусу (за Тюриним) в шарі ґрунту 0 – 20 см – 2,4 %; рН 5,2; гідролітична
кислотність – 4,2 мг.екв./100 г ґрунту; вміст легкогідролізованого азоту (за
Корнфілдом) – 13,1; рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) –
відповідно 17,1 та 12,9 мг/100 г ґрунту. Сума ввібраних основ становить 4,2
мг.-екв./100 г. ґрунту, ступінь насичення основами – 79 %.
Кислотність ґрунту створює несприятливі умови для росту і розвитку люцерни
посівної, але ступінь насичення основами вказує на можливість отримання високих
врожаїв багаторічних трав.
Агрометеорологічні умови в роки досліджень були в цілому сприятливими для росту
і розвитку багаторічних трав, хоча дещо відрізнялися від середньобагаторічних
показників та оптимальних умов (рис. 2.1, табл. 2.1). Опади випадали
нерівномірно. Часто спостерігалося чергування надто посушливих періодів з
дощовими.
За даними метеопосту Інституту садівництва УААН, початок вегетаційного періоду
2000 р. (перехід середньодобової температури через 5 °С) відбувся 1 квітня, а
стійкий перехід через 10 °С – 13 квітня.
Перша декада місяця відзначалася значними коливаннями температури від 1,8 до
14,2 °С (додаток А.1). Починаючи з другої декади, спостерігалася тенденція до
стійкого підвищення температури. Квітень був теплим, але, порівняно з середніми
багаторічними показниками, недостатньо вологим. Відсутність опадів
спостерігалася і в першій декаді травня. Середньодобова температура в літній та
осінній періоди була приблизно на рівні середньобагаторічних показників і не
відзначалася різкими коливанями. Кінець вегетаційного періоду було зафіксовано
19 жовтня. Опади за цей період випадали нерівномірно. Так, починаючи з другої
декади травня і до кінця червня, кількість опадів була на рівні середніх
багаторічних показників. За першу декаду липня випало 70,2 мм., що в 2,6 раза
перевищувало норму. Друга ж декада цього місяця та весь наступний видалися
посушливими. За серпень випало всього 18,8 мм., що в 3,4 раза менше за середній
багаторічний показник.

У вересні було багато дощів (особливо в перші дві декади). А в наступному
місяці опадів не спостерігалося.
Отже, вегетаційний період, який тривав у 2000 році 202 дні, характеризувався
нерівномірним розподілом опадів, яких випало 447 мм., що на 64 мм. більше
норми. Середньодобова температура була на рівні середньобагаторічного показника
і становила 14,9 оС. Сума активних температур складала 2938 градусів, ГТК –
1,5. Метеорологічні умови міжукісних періодів багаторічних трав наведені в
додатках А.2, А3.
Початок вегетації у 2001 році було зафіксовано 2 квітня, а стійкий перехід
середньодобової температури через 10 °С – 4 квітня. Друга декада місяця
видалася дещо холоднішою за попередню. За місяцями середньодобова температура
була на рівні середньобагаторічних показників, а в липні та серпні –
перевищувала їх. Найтеплішим видався липень. Середньодобова температура
становила 24,2 °С. Найвищий показник було зафіксовано 23 липня – 28,1 °С.
За вегетаційний період опади розподілялися нерівномірно. Так у квітні та травні
в перших декадах опадів було мало. Червень видався дощовим, особливо в першій
та другій декадах. За місяць випало 170 мм опадів, що в 2,2 раза перевищувало
норму. Липень ( за виключенням другої декади) та серпень видалися посушливими:
випало відповідно 26,8 і 23,6 мм, що в 3,1 та 2,7 раза менше
середньобагаторічних показників. Недостатньою кількістю опадів характеризувався
також кінець вегетаційного періоду. Перехід середньодобової температури через 5
°С було відмічено 20 жовтня. Отже, вегетаційний період, який тривав у 2001 році
202 дні характеризувався нерівномірним розподілом опадів, яких випало 379 мм.,
що дещо менше від середньобагаторічного показника. Червень видався дощовим, а
липень та серпень – посушливими. За вегета