Вы здесь

Клінічно-морфологічна діагностика, прогнозування та оптимізація лікування хворих з гладком’язовими пухлинами матки

Автор: 
Ямчук Марина Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003120
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відповідно до мети і для вирішення поставлених завдань ми провели ретроспективний аналіз історій хвороби та гістологічних препаратів, клінічні, морфологічні та гормональні дослідження.
Ретроспективно проаналізовано 118 історій хвороби та архівних гістологічних препаратів жінок, які від 1989 до 1994 року перебували на лікуванні у гінекологічному відділені з приводу гладком'язових пухлин матки. Всіх 118 хворих спрямовано у відділення з діагнозами: Лейоміома матки? Лейоміосаркома матки? Дослідження проводили на базі Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру з використанням архівного гістологічного матеріалу Вінницького обласного патолого-анатомічного бюро.
При перегляді архівних гістологічних препаратів ми визначали запропоновані нами морфологічні критерії диференційної діагностики ГМПМ - мітотичний індекс, клітинну атипію та наявність коагуляційного некрозу клітин пухлини. У залежності від сполучення та комбінації зазначених морфологічних критеріїв у гістологічних препаратах, 118 хворих розподілено на сім груп. Кожна група підлягала ретельному клінічно-морфологічному аналізу, який показав, що серед 118 хворих на ГМПМ - 42 (І, ІІ та ІІІ групи) мали доброякісне новоутворення матки - лейоміому, 76 жінок (IV, V, VI, та VII групи) були хворі на злоякісну ГМПМ - лейоміосаркому.
Таким чином, ми сформували дві групи хворих: 1 - хворі з проліферуючою лейоміомою матки (42); 2 - хворі з високодиференційованою лейоміосаркомою матки (76).
Для визначення та порівняння особливостей перебігу проліферуючої лейоміоми матки та високодиференційованої лейоміосаркоми матки та з метою клінічно-морфологічної диференційної діагностики цих захворювань, крім перегляду гістологічних препаратів, ретельно проаналізовано відповідні історії хвороби та амбулаторні карти в обох групах хворих. Ми вивчали вік пацієнток, основні скарги, анамнез хвороби, репродуктивна функція, використання гормональних препаратів, дані додаткових методів дослідження (УЗД, діагностичний вишкріб порожнини матки з цитологічним та гістологічним дослідженнями), обсяг операційного втручання, результати післяопераційного макро- та мікроскопічного дослідження. Вивчали стан хворих у період проведення наших досліджень за показниками статистичного відділу Вінницького ООД. Групи хворих достовірно однорідні за віком, паритетом, особливостям клініки та анамнезом хвороби (р Дані ретроспективного клінічного та гістологічного аналізу заносили в опрацьовану нами анкету (додаток А).
Для вивчення рівня СТГ та кортикостероїдних гормонів у крові жінок, хворих на ГМПМ, визначення кореляційних зв'язків між вмістом зазначених гормонів і наявністю запропонованих морфологічних критеріїв диференційної діагностики ГМПМ, ми проводили передопераційне гормональне обстеження 44 жінок, які у 2001 році звернулися у гінекологічне відділення ВООД з приводу гладком'язової пухлини матки для операційного лікування. Визначали вміст у крові СТГ та кортикостероїдів. За джерелами літератури зазначені гормони впливають на проліфераційні процеси гладком'язових тканин [9, 34, 44, 57, 58, 59, 192, 204], але їх вміст та співвідношення у крові хворих з різними гістотипами гладком'язових пухлин матки не відомий. За гістотипом ГМПМ 44 хворі розділено на дві групи: перша - 22 жінки з проліферуючою лейоміомою матки; друга група - 22 пацієнтки з високодиференційованою лейоміосаркомою матки. Для більш поглибленого аналізу отриманих результатів, додатково було обстежено на вміст зазначених гормонів в крові 15 практично здорових жінок, що склали групу контролю. Для проведення порівняльного аналізу вмісту гормонів з клінічними та морфологічними особливостями пухлини матки, ми склали спеціальну анкету (додаток Б).
В 11 випадках у жінок репродуктивного віку проводилося інтраопераційне гістологічне та цитологічне дослідження гладком'язової пухлини матки. Проаналізовано вірогідність та доцільність зазначених методів експрес-діагностики для визначення обсягу хірургічного втручання. Розроблено анкету (додаток В), де вносили основні скарги пацієнток, швидкість росту ГМПМ, її розміри, висліди інтраопераційного гістологічного та цитологічного дослідження, об'єм хірургічного втручання, наявність безпосередніх та віддалених післяопераційних ускладнень. На підставі аналізу цього анкетування опрацьовано модель індивідуального прогнозування можливої малігнізації ГМПМ для обґрунтування раціонального обсягу хірургічного лікування жінок з ГМПМ репродуктивного віку.

2.1. Клінічні та інструментальні методи дослідження

Всі хворі, які госпіталізовані у гінекологічне відділення для операційного лікування гладком'язової пухлини матки підлягали клінічному та інструментальному методам дослідження відповідно до "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенні в лікувально-профілактичних закладах України" (Наказ МОЗ України № 226 від 27 липня 1998 року).

2.1.1. Клінічне обстеження
Клінічне обстеження складалося з детального опитування жінки: з'ясовували головні скарги, їх тривалість, анамнез захворювання, визначали репродуктивну функцію, кількість пологів, абортів, вивчали гінекологічний анамнез та застосування гормональних препаратів.
Всім пацієнткам проводили бімануальне вагінальне та ректовагінальне дослідження для визначення розмірів матки та пухлини, форми пухлини, консистенції, розташування у малому тазі, відношення до суміжних органів (сечового міхура, прямої кишки, сечоводів, судин).
Обов'язково досліджували розгорнений аналіз крові, загальний аналіз сечі, коагулограму, визначали залишковий азот, білірубін та цукор крові.

2.1.2. Інструментальні методи дослідження
Трансабдомінальне ультразвукове сканування органів малого таза проводили на апаратах SIM-5000 Plus та Scaner 200, що працюють з використанням, відповідно, секторного та конвексно