РОЗДІЛ 2
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих.
Обстежено 92 хворих на ХАП (шифр за МКХ X перегляду К86.0) у віці від 29 до 63 років, в тому числі 78 (84,8%) - чоловіків і 14 (15,2%) - жінок. Діагноз встановлювався сумісно з лікарем-наркологом. Усі обстежені хворі перебували у клініці внутрішніх хвороб №1 Донецького державного медичного університету (в гастроентерологічному відділенні). Розподіл хворих за статтю і віком наданий у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за статтю і віком
ХворіВік (роки)Всього20-3031-4041-50>50абс.%абс.%абс.%абс.%Чоловіки79,02430,83241,01519,278Жінки214,3642,9535,717,114Всього99,83032,63740,21617,492 Аналіз розподілу хворих за статтю і віком (табл. 2.1) показав, що серед хворих на ХАП значно переважають чоловіки. Це, безумовно, пов'язано з тим, що чоловіки частіше зловживають алкоголем, причому у них більші дози етанолу і тривалість його прийому. Крім того, менше, ніж у жінок, вік початку зловживання алкоголем [152]. Отже, і можливість розвитку ХАП у чоловіків вища. Клінічні прояви ХАП частіше за все досягали найбільшої виразності у хворих у віці від 31 до 50 років, особливо від 41 до 50 років, тому що саме пацієнти цього віку склали більшість госпіталізованих до клініки. Так, вік хворих від 31 до 50 років мав місце в 72,8% випадків, причому від 41 до 50 років - в 40,2% випадків. Дійсно, для розвитку клінічної маніфестації ХАП необхідний тривалий період часу, протягом якого захворювання латентний перебіг. В зв'язку з цим хворих у віці до 30 років серед обстежених було лише 9,8%. З іншого боку, менше було і хворих на ХАП у віці старше 50 років (17,4%). Це, можливо, пов'язано з тим, що на цей вік тривалість захворювання вища, і вища можливість розвитку ускладнень ХАП і смерті від нього [66]. Таким чином, біля трьох чвертей хворих - пацієнти працездатного віку. Важливо, що вік хворих жінок був меншим , ніж хворих чоловіків, хоча, як було вже відзначено вище, чоловіки починають зловживати алкоголем раніше жінок. Одержані дані доводять більшу чутливість жінок до етанолу. Так, вже серед пацієнтів віку 20-30 років виявлена більша частота ХАП серед жінок (14,3%), ніж серед чоловіків (9,0%). Ця різниця була більш чіткою у обстежених 31-40 років (відповідно 42,9% і 30,8%). Після 40 років ХАП серед чоловіків зустрічався частіше, ніж серед жінок (табл. 2.1). Тобто на цей вік у жінок розвиваються ускладнення і потім завершення захворювання (або припинення прийому алкоголю з гальмуванням прогресування ХАП, або проводиться оперативне втручання, що сприяє зменшенню клінічних проявів, або летальний ісход). У чоловіків пізніше (у віці 41-50 років і старше) розвиваються ускладнення і завершення ХАП. Дійсно, серед хворих жінок старше 50 років захворювання зустрічалося лише в 7,1% випадків, а серед хворих чоловіків - в 19,2% випадків (табл. 2.1).
При аналізі розподілу хворих за давністю захворювання в залежності від статі ми переконалися, що у жінок давність ХАП менша, ніж у чоловіків (рис. 2.1). Це ще раз підтверджує більшу чутливість жінок до алкоголю і більш швидке прогресування захворювання у них.
Дійсно, давність захворювання до 5 років мала місце у 42,9% жінок і тільки у 17,9% чоловіків. Тривалість клінічних проявів до 10 років зустрічалась у 92,9% жінок і була виразно рідшою у чоловіків - в 76,9% випадків.
Відомо, що зловживання алкоголем приводить до ураження не тільки ПЗ, але й інших органів і систем. Крім того, можливе сполучення ХАП із захворюваннями неалкогольної етіології. В зв'язку з цим у обстежених хворих зустрічалися такі супутні захворювання: в 23,9% випадків (у 22 хворих) - хронічний гепатит, в 4,3% випадків (у 4 хворих) - цироз печінки, в 13,0% випадків (у 12
Рис. 2.1. Розподіл хворих на ХАП чоловіків та жінок за давністю захворювання.
хворих) - калькульозний і некалькульозний холецистит, в 28,3% випадків (у 26 хворих) - хронічний гастродуоденіт, в 10,9% випадків (у 10 хворих) - пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, в 19,6% випадків (у 18 хворих) - хронічний ентеріт, коліт або синдром подразненої кишки, в 30,4% випадків (у 28 хворих) - гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, в 8,7% випадків (у 8 хворих) - хронічний бронхіт, в 4,3% випадків (у 4 хворих) - ІХС, в 5,4% випадків (у 5 хворих) - гіпертонічна хвороба I-II стадії.
Супутні захворювання печінки в усіх випадках мали алкогольну етіологію. Вірусна етіологія уражень печінки, а також ПЗ виключалася шляхом вивчення маркерів вірусів гепатитів А, В, С, D, E, G, Епштейна-Барра, простого герпесу 1 і 2 типів, цитомегаловірусу, Коксакі В (методом імуноферментного аналізу). Крім того, проводили дослідження маркерів хламідіозу і токсоплазмозу для виключення відповідної етіології панкреатиту, патології жовчних шляхів і печінки. Хворі з позитивними маркерами вірусної і/або протозойної інфекції виключалися з дослідження.
При наявності у хворого супутньої патології органів травлення він включався у дослідження тільки в тому випадку, якщо клінічні прояви ХАП домінували, а супутнє захворювання було в ремісії і/або компенсовано. Так, активність хронічного гепатиту або цирозу печінки не перевищувала слабкої, не супроводжувалась або супроводжувалась мінімальним порушенням функції печінки. В жодному випадку не було таких клінічних проявів портальної гіпертензії, як набряки, асцит (виявляли тільки помірну спленомегалію, розширення портальної та селезінкової він при УЗД).
Наші дані підтверджують відсутність чіткої залежності частоти і виразності алкогольного ураження ПЗ і печінки [66].
Важливо також відзначити, що у жодного з хворих (судячи з даних анамнезу) інша патологія органів травлення (калькульозний холецистит, пептична виразка та інш.) не передувала розвитку панкреатиту. Тобто, ми відбирали хворих з первинним панкреатитом - ХАП, але не з вторинним панкреатитом, як наслідком інших гастроентерологічних захворювань, навіть при посиланні на зловживання алкого
- Київ+380960830922