Ви є тут

Особливості застосування антагоністів кальцію форидону та фенігідину в залежності від перебігу ішемічної хвороби серця (клініко-експериментальне дослідження).

Автор: 
Сорокіна Інна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U003472
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В експерименті та клініці в порівняльному плані вивчалися особливості
фармакологічної дії нової лікарської форми фенігідину (розроблена в ІФТ АМН
України) та ресинтезованого форидону (ЗАТ НВЦ “Борщагівський ХФЗ”). Використані
дози препаратів вказані у відповідних розділах.
2.1. Методи вивчення гемодинамічних і антиоксидантних ефектів
фенігідину та форидону на моделі експериментальної ішемії міокарду
Дослідження проводились на статевозрілих безпородних собаках обох статей, вагою
12-17 кг, наркотизованих (етамінал натрію, 30 мг/кг, внутрішньоочеревинно), в
умовах штучної вентиляції легень (ШВЛ), езофаготомії, широкої торакотомії,
перикардіотомії.
Стан інотропної функції міокарда оцінювали за прямими показниками скоротливої
функції, а саме: тиск крові в порожнині лівого шлуночка серця; перша похідна
тиску в порожнині лівого шлуночка серця – dp/dt, за якою розраховувались
максимальна швидкість скорочення і розслаблення міокарду; сили скорочення і час
активації лівого шлуночка серця, яке розраховувалось за кривими тиску в
порожнині лівого шлуночка серця і dp/dt; тиск крові, який нагнітається
шлуночком серця до моменту максимального значення dp/dt – P – dp/dt; швидкість
укорочення скоротливого елементу міофібріл. Ці показники співставлялись і
аналізувались паралельно з показниками загальної і кардіогемодинаміки, власне:
системного артеріального тиску крові (систолічний, діастолічний, середній);
частоти серцевих скорочень; наявності і характеру аритмій; ударного і
хвилинного об`ємів крові; загального периферичного опору судин. Стан
коронарного кровообігу оцінювали за величиною об`ємної швидкості кровотоку в
коронарній артерії і загального коронарного опору (опору коронарних судин).
Тиск крові в порожнині лівого шлуночка серця і системний тиск крові реєстрували
за електроманометричним методом, об`ємну швидкість кровообігу, ударний і
хвилинний об`єми крові – за методом електромагнітної флоуметрії. Частоту
серцевих скорочень розрахували за інтервалом R-R на електрокардіограмі, яку
реєстрували у другому стандартному відведенні за допомогою голкових електродів.
За даними електрокардіограми визначали також наявність і характер аритмій. Всі
вищеназвані показники фіксувались при синхронній, прямій реєстрації в динаміці
до і після введення досліджувальних препаратів на багатофункціональному
поліграфі RM-6000 фірми Nichon Kohden (Япония).
Тварини фіксувались за допомогою м`яких джгутів на спецстолі в положенні лежачи
на спині.
Динамічна реєстрація досліджуваних показників відбувалась на протязі 180-240 хв
після введення антагоністів кальцію внутрішньо через спеціальний м`який зонд.
Після перикардіотомії проводили видалення огибаючої частини лівої нисхідної
коронарної артерії, на яку наложували електромагнітний манжеточний датчик
відповідного діаметра. За методом електромагнітної флоуметрії на флоуметрі
MF-27 (Японія) реєстрували кровотік в коронарній артерії, в висхідній частині
аорти.
Катетерізацію порожнини лівого шлуночка серця проводили через праву сонну
артерію при попередньому видаленні і лігуванні останньої. Після видалення лівої
сонної артерії проводили катетерізацію висхідної частини дуги аорти.
Системний артеріальний тиск реєструвався в висхідній частині дуги аорти або в
стегневій артерії при катетерізації названих судин. Тиск в порожнині лівого
шлуночка серця реєструвався при катетерізації порожнини шлуночка. Катетерізація
проводилась через ліву сонну артерію повільно, під контролем на осцилоскопі, з
постійною реєстрацією тиска крові в ділянках судин, через які проходив катетер.
Знаходження катетера в порожнині лівого шлуночка контролювалось формою кривої
тиску, яка реєструвалась як на стрічці самописця, так і на осцилоскопі. Всі
реєструємі сигнали подавались на манометри, датчики і посилювачі (МPU – 0,5А;
АР – 620G; АВ – 620G; АД=600G; ЕQ – 600G) поліграфа RM-6000 фірми Nichon Kohden
(Япония). Швидкість кровообігу визначалась на папері WI-681G та самописці від
поліграфа. Для катетерізації судин і порожнини лівого шлуночка
використовувались м`які катетери фірми “СООС” (США) з гепаринизованою
внутрішньою оболонкою. Катетери перед дослідом заповнювались розчином гепарину
(2500 ОД в 1 мл). Максимальна швидкість скорочення і розслаблення міокарда, час
його активації, тиск в момент піку швидкості dp/dt визначались при синхронному
запису кривих тиску в порожнині лівого шлуночка і dp/dt.
Об`ємна швидкість кровотоку розраховувалась як за кривою кровотоку, так і (в
більшості випадків) по індикації значення її на електронному табло флоуметра.
ХОК та УОК визначались також мотодом електронної флоумертії.
ОПОС розраховували за формулою Франка і Уігерса:
ОПОС = АД сер. ґ 1332 ґ 60 , де
ХОК (2.1)
1332ґ60 – коефіцієнт для перерахунку мм рт.ст. в дин. ґ с/см5
Одночасна реєстрація всіх показників скоротливої функції міокарда і загальної
гемодинаміки починалась через 40-60 хв після завершення операції (час адаптації
тварини) і велась в динаміці через певні проміжки часу.
Групі собак, які знаходились на штучному диханні, проводилась трахеотомія і
вони підключались до апарату для дихання, який управляється, РО-6 (СРСР).
2.2. Методи вивчення гемодинамічних і антиоксидантних ефектів фенігідину і
форидону у хворих на стабільну стенокардію та гіпертонічну хворобу
2.2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
В умовах поліклініки та стаціонару обстежено 140 хворих, з них 70 страждали
ІХС, а 70 – ІХС і помірною есенціальною гіпертензією. Чоловіків було 97, жінок
– 43, вік яких коливався від 40 до 68 років, в середньому 52.3 ± 3.8 (табл.
2.1).