РОЗДІЛ II
МЕТОДИКА РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ЯК КЛЮЧОВИЙ СПОСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОФІРМОВОЇ СТРАТЕГІЇ
2.1. Формування контексту економічної діяльності підприємства
Процес формування контексту економічної діяльності підприємства містить у собі ряд таких процесів:
* процес формулювання цілей підприємства;
* процес усебічного дослідження економічного оточення, у межах якого функціонує фірма;
* процес визначення критично важливих елементів ринкового оточення і внутрішнього середовища, що впливають на здатність фірми досягати встановлених цілей;
* процес прогнозування взаємодії фірми з економічним оточенням у майбутньому.
Вищезазначені процеси тісно пов'язані між собою, знаходяться в стані взаємодії, здійснюються одночасно і спрямовані на формування контексту економічної діяльності підприємства, який у наявній дисертації визначається, як простір параметрів економічного оточення, у межах якого можна простежити і спрогнозувати динаміку змін умов діяльності підприємства, динаміку зміни факторних і результативних ознак економічного оточення, які представлені у вигляді економічних показників, та тривалість стратегічної адаптації підприємства в заданих умовах.
Ми вважаємо, що контекст економічної діяльності зумовлює можливість підприємства прогнозувати тривалість своєї стратегічної адаптації в умовах мінливого економічного оточення і тенденції свого подальшого розвитку в межах певного часового лагу, тривалість якого визначається загальнофірмовою стратегією. На основі інформації про стан факторних і результативних ознак економічного оточення, що подані у вигляді його економічних показників, котру містить у собі контекст економічної діяльності, підприємство одержує можливість прогнозування своєї конкурентної позиції на ринку, що, у свою чергу, дозволяє йому сформувати стратегічний напрямок розвитку і підібрати найбільш придатну загальнофірмову стратегію чи створити адекватний стратегічний набір.
Наочно контекст економічної діяльності підприємства, на наш погляд, можна представити математично, у вигляді напівлогарифмічної залежності [53: 21-26] тривалості стратегічної адаптації підприємства від кон'юнктури його економічного оточення. У межах контексту економічної діяльності підприємства ми також пропонуємо виразити математично економічне оточення підприємства разом з його компонентами (ринковим оточенням, зовнішнім середовищем, безпосереднім середовищем і внутрішнім середовищем) у вигляді системи векторів і теорії множин.
Оскільки метою дослідження оточення підприємства є визначення ступеня впливу факторів оточення на його діяльність ми обрали саме такі математичні моделі, які зазначені вище. Окремий вектор і/чи система векторів виражають силу впливу того чи іншого фактора оточення на діяльність підприємства, відповідно така математична модель відбиває сутність дослідження оточення підприємства. Теорія множин, завдяки наявності малюнків, дає можливість наочного відображення ступеня впливу економічного оточення на діяльність підприємства і взаємодії його складових.
Формування контексту економічної діяльності підприємства ми пропонуємо здійснювати на основі таких етапів, як оцінка впливу економічного оточення на діяльність підприємства й аналіз стратегічної адаптації підприємства.
2.1.1. Оцінка впливу економічного оточення на діяльність підприємства. Процес оцінки впливу економічного оточення на діяльність підприємства, у свою чергу, доцільно зобразити у вигляді двох тісно взаємозалежних етапів, таких як формулювання цілей підприємства й аналіз компонентів економічного оточення.
Процес формулювання системи цілей підприємства являє собою процес визначення бажаних результатів його діяльності, яких воно прагне досягти і реалізація яких є для підприємства заставою його ефективної адаптації в контексті економічного оточення. Завдяки досягненню цілей забезпечується ефективність діяльності підприємства у ринковому просторі, що зумовлює посилення стратегічного фактора його успіху. П. Друкер підкреслює, що "цілі потрібні в кожній сфері бізнесу, ефективність функціонування і результати роботи якої прямо і докорінно впливають на його виживання та процвітання" [37:73]. Дійсно, чітко сформульовані цілі забезпечують підприємству можливість досягнення бажаних результатів шляхом здійснення визначеної послідовності дій, яку забезпечує система цілей, що вже само собою спрощує процес досягнення результатів, роблячи його злагодженим, можна сказати, "механічним". Отже ціль, як економічна категорія, являє собою "конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, який прагне досягти організація" [28:99]. А.Х. Мескон виділяє три основні характеристики цілей, до яких він відносить: вимірність, орієнтацію у часі і досяжність [83:266-268]. О.Т. Зуб зазначає такі характеристики цілей: "вимірність, досяжність, доречність і комунікативність" [59:77]. На основі таких характеристик цілей можна робити висновок про те, що цілі повинні бути ясними, орієнтованими на певний часовий лаг, адекватними до умов економічного оточення та реально досяжними. Цілі діяльності підприємства також повинні бути гнучкими (для забезпечення високого рівня їхньої адаптації до змін) і конкретно сформульованими (для спрощення процесу їхнього усвідомлення) для того, щоб в цілому забезпечити їхню реалізацію без затримок, які можуть бути викликані нерозумінням чи некоректним трактуванням їхнього змісту. Економічна сутність цілей для підприємства полягає в тому, що вони виконують такі функції:
* визначають напрямок господарської діяльності підприємства;
* формують послідовність дій підприємства з метою їхнього досягнення;
* визначають рівні для оцінки результатів їхньої реалізації.
У цілому, на наш погляд, цілі підприємства повинні максимально враховувати умови його економічного оточення. Процес формулювання цілей здійснюється на початку процесу розробки стратегії підприємства, одним із головних завдань я
- Київ+380960830922