РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ПОРУШЕНЬ ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ
На межі XX-XXI століть проблема техногенних і природних катастроф увійшла до найважливіших світових проблем. Це пов'язано з антропогенною діяльністю людей, яка в останні десятиліття призвела до значного збільшення ризику виникнення аварій. При цьому невпинно зростають ризики надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Ростуть масштаби економічних і соціальних втрат. За різними оцінками в результаті аварій і катастроф людство щорічно втрачає від 5 до 10% сукупного валового продукту [13 с.160, 69 с.493, 95 с.8].
У зв'язку з цим, на наш погляд, надзвичайно важливим є з'ясування питання відповідності техногенних навантажень сьогоднішнім потребам економічного розвитку нашої країни та визначення впливу викликаних ними наслідків - надзвичайних ситуацій техногенного характеру - на функціонування народного господарства в цілому та економічний стан окремих підприємств.
На сьогоднішній день забезпечення безпеки всіх сфер життєдіяльності суспільства від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначено як пріоритетний напрямок державної політики. За оцінками спеціалістів сукупні масштаби прямих і опосередкованих економічних, людських та інших витрат від прогнозуючих факторів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру з кожним роком зростають на 10 - 30% і наближаються до критичної відмітки. При її досягненні жодна держава буде не в змозі самостійно зменшити їх до прийнятного рівня за рахунок своїх власних ресурсів без втрати темпів свого соціально-економічного розвитку [95 с.4].
2.1. Аналіз стану техногенної безпеки в Україні
З метою зниження антропогенного впливу в країнах з розвинутою та соціально орієнтованою ринковою економікою протягом 70 - 90-х років минулого століття були впровадженні відповідні системні заходи економічного та організаційно-правового характеру. В результаті техногенне навантаження на території України сьогодні за оцінками фахівців у 5 - 6 разів перевищує техногенне навантаження у високорозвинутих країнах Заходу, а рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій відповідно на два порядки перевищує прийнятний у розвинутих країнах допустимий рівень.
Цей ризик постійно зростає внаслідок підвищення частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів відновлення і модернізації виробництва. Зношеність основних виробничих фондів усіх галузей народного господарства України становить у середньому 50 відсотків. Потенційно небезпечні виробництва мають значну питому вагу в структурі промисловості країни, на їх долю припадає майже третина обсягів випуску продукції.
В останнє десятиріччя за умов економічної кризи і відповідно браку коштів на підтримання техногенної безпеки на підприємствах дуже повільно і несвоєчасно здійснювалось оновлення основних виробничих фондів, рівень зношеності яких сьогодні наближається до критичного. Побічними наслідками такого стану речей є те, що потенційно небезпечні об'єкти господарювання із року в рік стають все вразливішими до дій природних факторів, що збільшує небезпеку виникнення на них вторинних техногенних надзвичайних ситуацій. Поєднання факторів техногенної та природної небезпеки значно збільшує ризики виникнення надзвичайних ситуацій та посилює їх негативні наслідки.
Дані про надзвичайні події в Україні почали реєструватися з 1992 року. Відсутність на той час відповідного класифікатора не давала змоги належним чином відтворювати статистику надзвичайних ситуацій.
Як показує аналіз матеріалів за 1997 по 2002 р. [94, 95, 102] кількість надзвичайних ситуацій досягає значної абсолютної величини (таблиця 2.1.) За цей час зареєстровано 5024 надзвичайних ситуацій, утому числі - 2789 техногенного характеру, що складає 55,5% від загальної їх кількості.
Стосовно масштабів, слід сказати, що переважна частина надзвичайних ситуацій визначається як об'єктові. Причому на долю об'єктових НС техногенного характеру припадає близько 38% від загальної їх кількості.
Таблиця 2.1
Динаміка НС в Україні за 1997 - 2002 рр.
Надзвичайні ситуації1997 рік1998 рік1999 рік2000 рік2001 рік2002 рікЗагальна кількість, всього:9751130920727726546В тому числі:
Техногенного характеру608556487413412313Загальнодержавного масштабу774665Регіонального масштабу212717181612Місцевого масштабу227187139976738Об'єктного масштабу353345327292323258Природного характеру, всього; в т.ч.262328234155154128Загальнодержавного масштабу845511Регіонального масштабу335730192611Місцевого масштабу163151104595147Об'єктного масштабу5811695727669Іншого характеру105236199159160105Регіонального масштабу133100Місцевого масштабу30593815151Об'єктного масштабу74174158143145104Загинуло людей592802539525561519Постраждало людей242143102497202422001637Виявлено застарілих боєприпасів499665800100910511270
В результаті вказаних надзвичайних ситуацій загинуло 3539 і постраждало 15089 чоловік, при цьому з техногенними надзвичайними ситуаціями пов'язана загибель більшої частини людей від загальної кількості загиблих. Так, у 1998 році цей показник складав більше 65%.
Аналіз показує деякі особливості динаміки надзвичайних ситуацій. У 2002 році зареєстровано 313 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, внаслідок яких загинуло 519 чоловік та постраждало 1637 чоловік. У порівнянні з 1997 роком кількість надзвичайних ситуацій зменшилася майже вдвічі (608 у 1997 році). За цей же період на третину зменшилась кількість постраждалих, а загиблих - на 11,4% (592 у 1997 році).
Завдяки вжитим заходам ситуація з надзвичайними подіями техногенного характеру дещо стабілізувалась, проте продовжує залишатися дуже загрозливою.
Рис. 2.1. Розподіл техногенних та природних НС, що сталися у 1997:2002 рр. за масштабами
Наявність в Україні розвинутої промисловості