Розділ 2
Вивчення умов виділення алкалоїдів чистотілу з рослинної сировини та їх
ідентифікація
2.1. Виділення суми солей алкалоїдів чистотілу методом кислотного напарювання
Виділення алкалоїдів чистотілу з рослинної сировини можливе у вигляді основ
алкалоїдів, які розчинні у органічних розчинниках, або у вигляді солей, які
розчинні у воді та розчинах кислот. У першому й другому випадках виділені
алкалоїди потребують багаторазової доочистки, але використання токсичних
органічних розчинників при виділенні основ алкалоїдів робить більш
перспективним виділення алкалоїдів у вигляді солей. З літератури [4-5] відомо,
що усі алкалоїди чистотілу переходять у відповідні солі при обробці рослинної
сировини розчинами кислот (сульфатної, хлоридної або ацетатної). Але в відомих
методиках виділення алкалоїдів чистотілу не використовують більш простий метод
кислотної екстракції [2,57-58].
На виділення алкалоїдів екстракційними методами з рослинної сировини впливає
багато факторів: природа розчинника та екстрагента, ступінь подрібнення
рослинної сировини, перемішування, температура вилучення, час екстрагування,
співвідношення фаз екстракційних систем і таке інше [121-123]. Крім того, для
підвищення ступеня екстракції та скорочення часу екстракції до суміші, що
екстрагується, додають поверхнево-активні речовини (ПАР), накладають напругу
або обробляють рослинну сировину ультразвуком [121-122].
Тому необхідно було вивчити умови виділення суми солей алкалоїдів чистотілу з
рослинної сировини за допомогою розчинів кислот. Особливо важливим є вивчення
наступних закономірностей: співвідношення фаз екстракційних систем, ступінь
подрібнення рослинної сировини, вплив природи та концентрації кислоти,
перемішування та температури на час екстрагування.
2.1.1. Вплив природи та концентрації кислоти на ступінь вилучення суми солей
алкалоїдів
При виділенні алкалоїдів чистотілу з рослинної сировини необхідно враховувати,
що до складу рослини входить біля 24 алкалоїдів різної будови. Але алкалоїди
чистотілу утворюють із кислотами як прості, так і комплексні солі, останні в
більшості є нерозчинні у воді та розчинах кислот. Тому для більш повного
вилучення суми солей алкалоїдів з рослинної сировини потрібно підібрати
екстрагент таким чином, щоб практично усі алкалоїди були переведені в розчин.
Відомо [4], що алкалоїди знаходяться у рослині у вигляді солей органічних
кислот (яблучної, щавлевої, ацетатної). Алкалоїди чистотілу утворюють солі,
розчинні у воді або розчинах кислот, із такими неорганічними кислотами як
хлоридна та сульфатна [4-5]. Тому як екстрагенти було використано саме ці
кислоти, а також розчин ацетатної кислоти.
Кислотну екстракцію алкалоїдів проводили водними розчинами неорганічних та
органічної кислот хлоридної, сульфатної і ацетатної в інтервалі концентрацій
1-5 %. Вміст алкалоїдів в рослинній сировині коливається від 0,5 до 4,0%
[2,4-5], тому для виділення алкалоїдів у вигляді солей достатньо
використовувати слабкі розчини кислот (1-5%). Також при обробці рослинної
сировини концентрованими кислотами деякі алкалоїди (наприклад, хелідонін)
здатні змінювати будову, що веде до зміни фармакологічних властивостей.
Методика виділення солей алкалоїдів чистотілу методом кислотного напарювання: в
колбу на 1000 мл вносили 50 г сухого подрібненого чистотілу, заливали 500 мл
дистильованої води або розчинами 1-3 % відповідної кислоти та напарювали на
водяній бані на протязі 1,5 години. Після напарювання гарячий розчин
фільтрували крізь фільтр з “червоною стрічкою” і дистильованою водою доводили
об’єм до 500 мл.
Аналітичний контроль вмісту суми алкалоїдів в кислотних напарах проводили
гравіметричним методом, а також методом амперометричного титрування з
використанням МФК як аналітичного реагенту [102].
Методика гравіметричного визначення суми алкалоїдів: до 30 мл фільтрату з
рН=3,5-4, отриманого в результаті кислотного напарювання на водяній бані,
додавали надлишок (10 мл 10-3 М розчину МФК). Утворений осад відстоювали
протягом двох годин, потім фільтрували крізь попередньо зважений фільтр “синя
стрічка”. Осад тричі промивався дистильованою водою, висушувався у сушильній
шафі при температурі 70-80°С. Маса суми алкалоїдів розраховували за формулою:
malk=m.F (2.1),
де m – маса гравіметричної форми;
F – гравіметричний фактор перерахунку, який знаходиться за формулою:
F = n1M(Alk)/n2M (гравіметричної форми) = 3M(Alk)/M((Alk)3РМо12О40), F=0,3653,
де n1 і n2 стехіометричні коефіцієнти солей алкалоїдів та МФК, n1=3, n2=1
Методика визначення суми алкалоїдів методом амперометричного титрування [102]:
аліквоту напару 10,0 мл (рН=3-4) переносять в електрохімічну комірку з системою
електродів: робочий - обертовий торцевий графітовий, електрод порівняння -
насичений каломельний напівелемент), вводять 1,0мл 0,1 моль/л розчину сульфату
натрію (фон), накладають потенціал +0,3В та через 1-2 хвилини фіксують величину
“нульового” струму. Титрант (10-3 моль/л розчин Н3РМо12О40) додають порціями по
0,25 мл і фіксують через 30-40 секунд величину граничного струму в системі.
Амперометричне титрування закінчують після різкого збільшення сили граничного
струму. Масову частку суми алкалоїдів у сухій траві чистотілу розраховують за
формулою 2.2
%еAlk= (2.2.)
де 3-кількість молей лікарської речовини, що реагує з 1молем ГПК;
- об’єм титранта, мл;
- концентрація ГПК, моль/л;
М - маса визначуваної лікарської речовини;
m- маса наважки.
Результати залежності ступеня вилучення суми алкалоїдів зі 100 г сухої
рослинної сировини від концентрації і природи кислот наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Залежність виходу суми алкал
- Київ+380960830922