Художнє плетіння з рослинних матеріалів в Україні ХІХ-ХХ ст. (Історія, типологія, художні особливості, майстри).

РОЗДІЛ 2.
ДО ІСТОРІЇ ХУДОЖНЬОГО ПЛЕТІННЯ
2.1. Плетіння з найдавніших часів до ХVIII ст.
Більшість дослідників беззастережно припускають, що плетіння з рослинних
матеріалів належить до найдавніших технік і виробництв, що воно навіть дещо
випереджало ткацтво та гончарство [63, 64, 65, 66]1). Г. Крауфут піддає сумніву
слушність цих міркувань: “Стадія на якій вже були плетені кошики, а ткацька
справа ще не була б відома, по­ки що не відкрита” [67]2). Йому переконливо
опонує С. Семенов: “Але це не означає, що плетення і ткацтво виникли одночасно.
Якщо археоло­гія не дає нам підстав рахувати плетення давнішим виробництвом, то
етнографія і міркування загального порядку дозволяють думати, що ткацтво –
пізніше явище. Ми знаємо відсталі народи, які не ма­ють ткацтва, але знають
скручування і плетіння” [65]3). Справді, етно­графія деяких народів Австралії,
Південно-Східної Азії, Африки й Америки засвідчує наявність плетіння при
відсутності ткацтва. Отже, логічні “міркування загального порядку” над цією
гіпотезою приводять до висновку, що навивання, скручування та плетіння
про­стіші, бо не потребують попередньої обробки сировини й особливого
устаткування, а тому виникли швидше ніж ткацтво і кераміка [43]4). Генезис
плетіння сягає епохи мезоліту і ____________
1) [63] Mokіowski K. Sztuka ludowa w Polsce. – Lwуw, 1903. – S. 213-214.
[64] Scott L. Pottery // A History of technology. – London, 1958. – Vol.1. – P.
376.
[65] Семенов С.А., Коробкова Г.Ф. Технология древнейших производств. –
Ленинград: Наука, 1983. – С. 92-93.
[66] Бібіков С.М. Епоха мезоліту // Історія Української РСР: у 8-ми т. – К.:
Наукова думка, 1977. – Т.1, кн.1. – С. 46.
2) [67] Crowfoot G.M. Textiles, basketry and mats // A Histiry of technology. –
London, 1958. – Vol.1. – P. 415.
3) [65] Семенов С.А., Коробкова Г.Ф. Технология древнейших производств. – С.
92-93.
неоліту, коли вини­кають ловецькі сіті, плетені з лози начиння і пристрої для
рибаль­ства, плетені кошики і посудини тощо. Будівництво з дерева житла та
інших споруд епохи до зрубної технології також являли собою частково в’язані, а
частково плетені каркасні з’єднання та легкі плетені й ліплені глиною
заповнення стін на зразок кошика [65]5).
Складність дослідження стародавнього плетіння на території України за
археологічними матеріалами, полягає в тому, що ці вироби дуже не тривкі й
збереглися в мізерній кількості. У деяких інших країнах вони вціліли частково
завдяки заляганню в сухому культурному шарі (Єгипет, Сирія, Туреччина,
Іспанія). На півно­чі такі пам’ятки подекуди виявлені у торфовищах або в
намулистих покладах озер Скандинавії чи Швейцарії [65]6).
Найдавніші археологічні пам’ятки плетіння V тис. до н.е. знайдені у Фаюмі
(Єгипет). Ці знахідки являють собою солом’яні мішки, плетені спіральною
технікою, якими були встелені ями для зберігання зерна. Тут також виявлені
круглі солом’яні мати, плос­кі тарілки, а може накривки горщиків (40 см у
діаметрі), виплете­ні з трави і маленький вузький трав’яний кошик з ликовим
ободком і трьома кольоровими вертикальними смугами [68]7).
Накривки до гончарного посуду, залишки очеретяних матів для сповивання
покійників, а також їхні відбитки на днищах глиняного посуду, датовані V – IV
тис. р. до н.е., знайдені при археологічних розкопках в Бодарі, Гассул,
Вади-Газех (Єгипет), на острові Кріт (епоха бронзи), у Мохенджо-Даро на Інді
(2300 р. до н.е.) [65]8).
____________
4) [43] Станкевич М.Є. Художнє деревообробництво і плетіння. – С.191.
5) [65] Семенов С.А., Коробова Г.Ф. Технология древнейших производств. – С. 89.
6) [65] Семенов С.А., Коробова Г.Ф. Технология древнейших производств. – С.
90.
7) [68] Caton-Thompson G., Gardner E.W. The desert Faym. – London, 1934. – P.
43- 46.
8) [65]Семенов С.А., Коробова Г.Ф. Технология древнейших производств. – С. 93.
Приблизно 3400 р. до н.е. в Єгипті появилися великі круглі солом’яні кошики з
накривками, виплетені спіральною технікою. Їх виявили у похованнях Тархана,
поблизу Каїра та в Хурабі, що по сусідсту з Фаюмом. Ці кошики походять з епохи
перших династій прикрашені вертикальними кольоровими смужками [69]9). В Тархані
знайдені також рогозяні мати на шнурковій основі і перші типи ліжка у вигляді
циновки на дерев’яній рамі. Тарханські кошики і циновки-ліжка досі трапляються
в Судані [65]10).
У Єгипті в період Середнього царства технологія плетення не дала принципово
нових досягнень, лише в Нубії, судячи з археологі­чного матеріалу з Керми,
появилися вироби з розщепленої рогози та соломи. Тут у спіральній техніці, крім
відомого центра плетеної композиції у формі равлика, появився новий у вигляді
хреста. Крім того появилися круглі кошики з конусною накривкою [69]11).
У Новому царстві Стародавнього Єгипту плетення досягло тех­нічної та мистецької
досконалості: кошики спірального плетення прикрашували кольоровими малюнками.
Наприклад, на боках овального кошика та накривці з могили Меріет-Амені (1440 р.
до н.е.) були зо­бражені страуси. Сандали з очерету, плетені за допомогою
шнурка, маленькі сита, кошички з двома ручками, зшиті зі стрічок, виплете­них
технікою кіски, знайдені у могилах XVIII династії [69]12). Отже, форми кошиків
різні, застосовується декорування швів, оздоблення у вигляді шахматки, смуг і
кольорового малюнка, а та­кож фарбування або лакування поверхні – все це
свідчить про зна­чний прогрес техніки плетіння, а самі вироби цієї епохи не
посту­паються сучасним. _____________
9) [69] Reisner G.A, Fisher C.S, Lyon D.G. Harvard excavations at Samaria
1908-1910. – Cambridge, 1924. – Vol.2. – P. 211-212.
10) [65] Семенов С.А., Коробова Г.Ф. Технология древнейших производств. – С.
93.
11