Вы здесь

Трансформація фосфатів лучно-чорноземного карбонатного ґрунту Лісостепу України залеж-но від застосування добрив

Автор: 
Коваленко Олексій Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003302
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма, об'єкти та методика досліджень

Не зважаючи на те, що по вивченню впливу тривалого застосування добрив на фосфатний режим чорноземних ґрунтів накопичений значний матеріал, даних про вплив тривалого застосування добрив на вміст фосфору органічних і мінеральних сполук в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті в одному полі зерно-бурякової сівозміни недостатньо. Важливим є вивчення змін вмісту сполук фосфору в ґрунті в одному полі сівозміни в роки із зменшенням насичення сівозміни добривами та балансу фосфору в сівозміні.
В задачу наших досліджень входило вивчення наступних питань:
- дослідити зміну вмісту загального фосфору, фосфору органічних і мінеральних сполук, фракційного складу мінеральних фосфатів, вмісту рухомих сполук фосфору в ґрунті;
- визначити ємність вбирання фосфору добрив ґрунтом;
- вивчити баланс фосфору в зерно-буряковій сівозміні;
- вивчити сезонну динаміку рухомих форм азоту, фосфору і калію в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті під озимою пшеницею;
- дослідити вміст макроелементів у рослинах озимої пшениці в залежності від застосування добрив;
- вивчити вплив добрив на урожайність озимої пшениці;
- провести розрахунок агрохімічної та економічної ефективності застосування добрив.
Вивчення даних питань входило в програму польового і лабораторного дослідів.
О'єкти досліджень: фосфатний режим лучно-чорноземного карбонат-ного ґрунту, фізіологічні та біохімічні процеси в рослинах озимої пшениці, характер їх змін під впливом різного рівня внесених добрив у сівозміні.
Дослідження проводили на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного аграрного університету. Польовий дослід проведений в зерно-буряковій сівозміні кафедри на Агрономічній дослідній станції НАУ, розташованій у Васильківському районі Київської області в північній частині Правобережного Лісостепу України.
Стаціонарний дослід кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного аграрного університету закладений на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті з метою вивчення ефективності різних норм і поєднань добрив. Чергування культур в зерно-буряковій сівозміні таке: 1) багаторічні трави; 2) озима пшениця; 3) цукровий буряк; 4) кукурудза на силос; 5) озима пшениця; 6) горох ; 7) озима пшениця 8) цукровий буряк; 9) кукурудза на зерно; 10) ячмінь з підсівом багаторічних трав.
Дослідження проводилися згідно вимог, наведених у методиках польового досліду [104]. Добрива вносили згідно схеми, наведеної в додатку А. Схема досліду дозволяє провести дослідження згідно програми, порівняти ефективність дії мінеральних добрив (Р, РК, NРК, 1,5 NРК) на фоні органічних та окремо органічних і мінеральних добрив.
Насичення сівозміни добривами з 1979 р. до 1997 р. становило 13 т/га гною, 252 кг/га N, Р2О5, К2О (одинарна норма) на фоні гною, 375 кг/га N, Р2О5, К2О (полуторна норма) на фоні гною та 252 кг/га N, Р2О5, К2О. З 1997 р. насичення гноєм і мінеральними добривами становила 12 т/га, 238 кг, 359 і 238 кг/га відповідно [105].
Дослідження з метою вивчення впливу добрив на рухомі сполуки азо-ту, фосфору, калію в ґрунті та в рослинах, урожай і якість зерна озимої пшениці проводилися в наступних варіантах досліду: 1) контроль; 2) післядія гною - фон; 3) фон + Р80; 4) фон + Р80К80; 5) фон + N90Р80К80; 6) фон + N135Р120К120; 7) N90Р80К80.
У досліді використовували добрива: аміачну селітру - 34,5 % N (ДОСТ 2-75), суперфосфат простий гранульований - 19,5 % Р2О5 (ДОСТ 5956 78), 40 %-ну калійну сіль (ТУ 6-12-23-75).
Площа посівної ділянки 172 квадратних метри, облікової - 100. Повторність триразова.
Дослідження в 2000-2002 рр. проводили з озимою пшеницею сорту Миронівська 61, яку вирощували після кукурудзи на силос. Для посіву використовували зерно першої репродукції, першої категорії, схожість 90-94 %. Мінеральні добрива (аміачну селітру, гранульований простий суперфосфат, 40 %-у калійну сіль) під озиму пшеницю вносили під основний обробіток ґрунту та проводили її ранньовесняне підживлення (N40) згідно схеми досліду. Озима пшениця також використовувала післядію раніше внесених добрив.
Сівбу озимої пшениці проводили в терміни, типові для даної агрокліматичної зони: в 1999 р. - 14 вересня, 2000 р. - 28 вересня, 2001 р. - 23 вересня. Агротехніка вирощування озимої пшениці була загальноприйнятою для даної зони. Облік урожаю здійснювали у фазу повної стиглості озимої пшениці прямим комбайнуванням з кожної облікової ділянки.
Зразки ґрунту і рослин відбиралися згідно методичних вимог [104, 106] в наступні фази росту озимої пшениці: весняне кущіння, вихід в трубку, колосіння та повної стиглості. Аналітична частина роботи проводилася у випробувальній лабораторії "Оцінка якості земель, добрив та продукції рослинництва" (атестат акредитації № UА 6.001.Н.326). При її виконанні керувалися загальноприйнятими методиками [107, 108].
В повітряно-сухих зразках ґрунту визначали: рН водної витяжки - потенціометрично, гумус - за методом П.В. Тюріна, ємність вбирання - за
П.В. Захарчуком, суму увібраних основ - за Каппеном-Гільковицем, легкогідролізований азот - за методом З.І. Шлавицької.
У повітряно-сухих зразках ґрунту, відібраних навесні 1984, 1994, 1999 рр. (зразки були надані професором Лісовалом А.П.) та 2002 рр. (зразки, які відібрані автором) в одному полі сівозміни визначали за методом Мета (Metha et al., 1954), варіант Гінзбург (1969), вміст загального та мінерального фосфору, за різницею - фосфор органічних сполук, вміст рухомих сполук фосфору - за методом Мачигіна (1952), фракційний склад мінеральних фосфатів - за методом Чанга-Джексона (Chang, Jackson, 1957), варіант Аскіназі, Гінзбург, Лебедєвої (1963), ємність вбирання фосфору - за Аскіназі та Гінзбург (1957), ступінь рухомості фосфатів - за методом Скофілда (Schofi