Ви є тут

Методологічні основи регулювання потенціалу економічного розвитку регіону

Автор: 
Дьомін Олег Олексійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U003588
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Мета та основні завдання стратегії розвитку області
2.1. Основні напрямки регіональної соціально-економічної політики.
Державна регіональна політика є невід'ємною складовою частиною
соціально-економічних перетворень, які здійснюються в Україні, і включає
структурну перебудову продуктивних сил, поліпшення територіальних пропорцій у
регіоні, підвищення ролі місцевих органів влади.
Виходячи із загальнонаціональних і регіональних інтересів і можливостей,
визначених Конституцією та законами України, регіональна соціально-економічна
політика передбачає:
• урахування відмінностей у рівнях економічного й соціального розвитку окремих
територій, а також їх історичних, природно-географічних, демографічних та
етнічних особливостей;
• децентралізацію процесів управління соціально-економічним розвитком регіонів,
підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади та їх виконавчих
комітетів за здійснення економічної реформи;
• раціональне використання природно-ресурсного потенціалу;
• підтримання внутрішньорегіональної збалансованості економічного розвитку,
• поліпшення екологічного становища та соціально-демографічної ситуації.
Регіональна соціально-економічна політика є інструментом удосконалення
територіальної організації суспільства і спрямована на зближення умов
функціонування територіальних господарських комплексів. Вона ґрунтується на
таких основних засадах:
• дотримання пріоритетів загальнодержавного значення;
• органічна єдність розвитку продуктивних сил регіону, завдань
соціально-економічного розвитку;
• урахування вимог екологічної безпеки при реформуванні структури господарських
комплексів регіонів і розміщенні нових підприємств;
• досягнення економічного ефекту за рахунок територіального розподілу праці,
раціональної системи природокористування, налагодження тісних міжрегіональних
зв'язків у межах єдиного ринкового простору України, а також розвитку
зовнішньоекономічних відносин;
• створення відповідних умов для подальшого підвищення економічної
самостійності регіонів шляхом чіткого розмежування повноважень між центральними
та регіональними органами державної виконавчої влади та місцевого
самоврядування.
2.2. Мета та завдання регіональної політики
Основною метою регіональної соціально-економічної політики є створення
необхідних правових, соціальних, культурних і економічних умов для
життєдіяльності, екологічної безпеки, задоволення матеріальних і культурних
потреб населення.
У соціальній сфері — підвищення добробуту і забезпечення не обхідних умов
життєдіяльності населення, захист прав та задоволення матеріальних і духовних
інтересів громадян
В економічній сфері — ефективний розвиток і раціональне розміщення продуктивних
сил, використання переваг територіального поділу праці та економічного
кооперування виробництва, роз виток міжрегіональних економічних зв'язків.
В екологічній сфері — досягнення природно-господарської збалансованості
регіонів, охорона навколишнього природного середовища та відтворення природних
ресурсів.
Відповідно до цілей регіонального розвитку визначаються стратегічні і
першочергові завдання регіональної політики.
Стратегічний курс регіонального розвитку розрахований на тривалу перспективу і
передбачає розв'язання великомасштабних за вдань, зокрема:
• структурну перебудову економіки промислових районів і центрів, для яких
характерна концентрація підприємств важкої індустрії;
• заохочення розвитку експортних та імпортозамінних виробництв у районах, де
для цього є сприятливі умови;
• інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва шляхом його раціональної
спеціалізації, реформування виробничих та соціальних відносин, структурної
перебудови з одночасним формуванням ефективних внутрішньогалузевих,
міжгалузевих і територіальних пропорцій у розвитку агропромислового комплексу,
зокрема інтеграцію переробних галузей з виробництвом сільськогосподарської
сировини;
• істотне оздоровлення екологічного середовища промислових регіонів;
• більш повне використання рекреаційних ресурсів;
• формування раціональної системи розселення шляхом збереження існуючих та
створення нових населених пунктів, активізації функціонування сільських
населених пунктів та малих міських поселень, регулювання розвитку міст і
сприяння якісним перетворенням у них;
• збереження та відродження культурної самобутності населення регіонів, охорона
пам'яток історії та культури, створення нових природних заповідників;
• розвиток регіональної та міжрегіональної інфраструктури (транс порту,
зв'язку, інформаційного забезпечення тощо), спрямований на стимулювання й
підвищення ефективності територіального по ділу праці;
• забезпечення раціональної системи природокористування у регіонах.
Першочергові завдання регіональної політики конкретизують стратегічні напрямки
і спрямовуються на поетапне вирішення на зрілих проблем. Серед цих завдань,
зокрема:
• створення правової та методологічної бази управління розвитком регіонів;
• підвищення рівня фінансового, інформаційного, організаційно-кадрового
забезпечення регіонального розвитку;
• розробка та реалізація регіональних програм соціально-економічного розвитку
окремих галузей та територій;
• сприяння формуванню регіональних ринків, створенню та функціонуванню
спеціальних (вільних) економічних зон;
• широкий розвиток прикордонної торгівлі та міжнародного спів робітництва
регіонів, насамперед, з областями Російської Федерації.
Пріоритети регіонального розвитку. З урахуванням наявного природно-ресурсного і
виробничого потенціалу та необхідності структурної перебудови економіки
визначено такі основні пріоритетні на