Ви є тут

Облік і контроль власності у сільськогосподарських виробничих кооперативах.

Автор: 
Сардачук Ірина Іллівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003909
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБЛІК ВЛАСНОСТІ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИЧИХ КООПЕРАТИВАХ

2.1. Відображення в обліку власного капіталу у виробничих кооперативах

Ключовим показником фінансового стану будь-якого підприємства є наявність власного капіталу.
Розвиток різноманітних форм господарювання визначив нові підходи до методики і організації на цій ділянці бухгалтерського обліку. Незважаючи на важливість цього показника, дослідження теорії і діючої практики свідчать про недостатність уваги суб'єктів господарювання до проблем відображення в обліку і звітності цього об'єкту обліку та його складових. В кооперативних формуваннях в першу чергу це стосується пайового капіталу і недостатньо врегульованими залишаються питання формування і використання додаткового та резервного капіталу, розподілу прибутку, порядку покриття збитків.
В системі бухгалтерського обліку сформовано принципово новий підхід до внутрішніх джерел фінансування діяльності підприємства, який передбачає розв'язання ряду важливих завдань, а саме:
- визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах;
- можливі джерела покриття додаткових потреб;
- забезпечення належного рівня ефективного використання фінансових ресурсів.
Найважливішим є питання пошуку джерел фінансування, а їх може бути декілька. Як правило, їх поділяють на власні та залучені. До власних джерел відноситься власний капітал, що формується за рахунок внесків засновників та позитивних результатів діяльності підприємства, а до залучених - позики банківських установ та різноманітні зобов'язання, що пов'язано із виникненням додаткових витрат і за наявності відповідних умов передбачає покращення фінансового стану суб'єкта господарювання в майбутньому.
Бажано, щоб власний капітал забезпечував поточні потреби підприємства при певному обсязі виробництва на засадах стабільності і фінансової стійкості підприємства.
Відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" [ 19 ] та № 2 "Баланс" [20] власний капітал - частина активів підприємства, що залишаються після вирахування його зобов'язань. Це загальний підхід до визначення цього поняття, він не дає відповіді на питання щодо визнання окремих його складових.
При створенні підприємства процес формування власного капіталу має особливості, від яких в певній мірі залежить і порядок відображення його в бухгалтерському обліку:
- до власного капіталу залучаються такі ресурси, які існують і накопичені у засновників підприємства в результаті минулих подій;
- залучення капіталу відбувається у різній формі, в першу чергу у вигляді основних засобів і нематеріальних активів, виробничих запасів, грошових коштів, цінних паперів тощо;
- особливості формування власного капіталу визначаються організаційно-правовою формою підприємства і колом його засновників.
В новостворених сільськогосподарських підприємствах ресурси утворились в процесі реформування КСП, в результаті чого у власників з'явились майнові і земельні паї. Форма вкладення капіталу в значній мірі залежала від структури пайового фонду реформованого КСП, якою заздалегідь були визначені пропорції між вартістю основних засобів, інших видів активів. І, нарешті, сума власного капіталу новоствореного підприємства залежала від організаційно-правової форми, обраної засновниками.
В подальшому власний капітал міг поповнюватись за рахунок накопиченого капіталу, що формується за рахунок прибутку від діяльності підприємства та інших джерел.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року N 87 до складу власного капіталу входять такі складові: статутний, пайовий, додатково вкладений капітал, а також накопичений резервний, інший додатковий капітал і нерозподілений прибуток (непокритий збиток). При визнанні окремих статей балансу доречно з'ясувати джерела формування елементів власного капіталу: чи вони виникли внаслідок інвестування власниками, чи накопичені в процесі господарської діяльності.
Структуру власного капіталу сільськогосподарського виробничого кооперативу представити у вигляді схеми (рис. 2.1).
Бернстайн Л.А., досліджуючи потреби користувачів щодо інформації про власний капітал, що відображається в обліку і звітності підприємства, зазначав: "Бухгалтерський облік власного капіталу, а також представлення, класифікація його, посилання на документи, пов'язані з ним, мають певні основні цілі." Найважливішими з них він вважає:
1. Класифікувати і відобразити відмінності між основними джерелами капіталу, вкладеного в підприємство.
2. Визначити права і пріоритети різних категорій власників і способи, за допомогою яких вони будуть розподілятись при частковій чи повній ліквідації.
3. Виявити законодавчі обмеження, у відповідності до яких за певних причин може здійснюватись розподіл капіталу.
4. Визначити договірні, законодавчі, адміністративні і фінансові обмеження, що впливають на розподіл поточного і нерозподіленого прибутку.
Розкрити умови і гарантії для операцій з цінними паперами.[ 38, с. 192].

Рис. 2.1. Структура власного капіталу виробничого кооперативу

Зазначені цілі ми вважаємо досить актуальними і гідними дотримання при визначенні питань, що виникають при відображенні в обліку власного капіталу кооперативних підприємств.
Після реформування аграрного сектору економіки України і введення в дію системи національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку основу власного капіталу виробничого кооперативу складає пайовий капітал, що концентрує пайові