Ви є тут

Особливості перебігу цереброваскулярних захворювань при частковій андрогенній недостатності у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Автор: 
Сіделковський Олексій Леонович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004303
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених осіб.
За результатами скринінгового обстеження 760 хворих у поліклініці сімейного лікаря "Русанівка", було відібрано для подальшого детального клінічного та лабораторно-інструментального дослідження 150 чоловіків у віці від 40 до 60 років з клінічними проявами порушень цереброваскулярної гемодинаміки. Обрання саме такої вікової групи хворих обумовлено тим, що в цей період з'являються клініко-лабораторні прояви загально біологічного процесу гормональної перебудови, які супроводжуються ознаками часткової андрогенної недостатності. Відповідно до завдань дослідження обстежений контингент хворих було розподілено на тих, що брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС (104 чол.) та 46 чоловік - контрольна група (радіаційно інтактна група).
Розподіл хворих за групами дослідження представлено у табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1Розподіл хворих за групами дослідження
Діагноз
Групи хворих (вік 40-60 років)Перша група (n 104)Контрольна група (n 46)Підгрупа А
n=52Підгрупа В
n=52Підгрупа А
n=23Підгрупа В
n=23n%n%n%n%ВСД3159265020871773ДЕ36693364626521 З метою вивчення впливу часткової андрогенної недостатності на перебіг цереброваскулярних захворювань у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, вони були розподілені на дві кількісно рівні підгрупи (52 чол.) щодо ознак андрогенної недостатності А та В: підгрупа А - з ознаками андропенії та підгрупа В без її клінічних проявів. Аналогічний підхід було використано при формуванні контрольної групи.
Слід підкреслити, що в структурі ДЕ в першій групі обстежених синдром ВСД відмічався у 24% хворих, тоді як в контрольній групі цей показник складав 53%.
Проведення поглибленого дослідження анамнезу у обстеженого контингенту пацієнтів за допомогою спеціальної анкети, створеної за зразком опитувальника, розробленого медичним факультетом Босфорського університету, дозволило диференціювати скарги хворих за наступними синдромами. (табл. 2.1.2)

Таблиця 2.1.2Розподіл хворих за анамнестичними даними
Синдроми
Групи хворих (вік 40-60 років)Перша група (n =104)Контрольна група (n =46)Підгрупа А
n 52Підгрупа В
n 52Підгрупа А
n 23Підгрупа В
n 23n%n%n%n%Неврологічні91881631229Серцево-судинні224230589391464Сечостатеві183411211042619Всього52100521002310023100
Приймаючи до уваги, що важливим показником щодо подальшого прогнозу захворювання є визначення строків появи перших скарг на порушення стану здоров'я, нами було проаналізовано відповіді респондентів на відповідне запитання анкети в обох обстежених групах хворих. Сумарні результати цих відповідей представлені у табл. 2.1.3
Таблиця 2.1.3Терміни появи перших скарг на порушення стану здоров'я у обстежених хворих.
Синдроми
Групи обстежених та вік появи скаргПерша група (n =104)Контрольна група (n =46)Підгрупа А
n =52Підгрупа В
n =52Підгрупа А
n =23Підгрупа В
n =23Неврологічні51,7±0,354,2±0,457,6±0,458,3±0,4Серцево-судинні42,1±0,1645,7±0,247,5±0,249,2±0,3Сечо-статеві46,2±0,249,3±0,152,1±0,453,6±0,2
Як видно з таблиці 2.1.3, переважна більшість респондентів вказали, що перші скарги на порушення стану здоров'я з'явилися у першій групі хворих на 5,3± 0,4 років раніш, ніж у хворих, які репрезентували осіб, в анамнезі у яких не було впливу іонізуючого випромінювання.

2.2. Методи дослідження
З метою підтвердження діагнозу та розробки раціональної терапії і визначення її ефективності проводилось комплексне клінічне, клініко-лабораторне та клініко-інструментальне обстеження хворих.
2.2.1. Клінічне обстеження включало загальне клінічне обстеження, дослідження неврологічного статусу та вивченням стану вегетативної нервової системи за допомогою функціональних проб: дослідження глазо-серцевого рефлексу Ашнера-Даніні, шийного вегетативного рефлексу, клиностатичного та ортостатичного рефлексу та визначення величини зіниць.
На етапі первинного обстеження хворих за допомогою розробленої нами анкети проводилося вивчення характеру скарг на порушення діяльності серцево-судинної, нервової, сечостатевої систем та психоемоційної сфери у респондентів.
Поряд з цим, всім хворім було проведено обстеження лікарем урологом з метою виявлення сечостатевих розладів та призначення за відповідними показниками комплексного лікування.
2.2.2. Клініко-лабораторне обстеження.
2.2.2.1. Методи дослідження гормонального стану.
Визначення вмісту у сироватці крові периферійних статевих гормонів: тестостерону (Т) та естрадіолу (Е); гонадотропних гормонів: фолікулостимулюючого (ФСГ), лютенізуючого (ЛГ) гормонів та пролактину (ПРЛ) визначали радіоімунологічним методом з використанням наборів виробництва компанії Immunotech (Німеччина). Ця методика представляє імунологічне дослідження у якому використовується мічені гормони або зв'язуючи їх моно клонові антитіла. Визначаємий гормон і гормон, який несе радіоактивну мітку, конкурує із стандартним гормоном. Реакція антиген-антитіло зворотна. Кількість гормону, який зв'язан з антитілом є результатом процесів асоціації та дисоціації. У зв'язку з тим, що в пробірку вносять постійну концентрацію антитіл і міченого гормону, кількість імпульсів, пов'язаних з антитілами повинно залежати від концентрації неміченого гормону, який додається у вигляді стандарту або невідомої проби.
Після відповідних розрахунків будується для калібровочних проб крива доза-реакція. Результати радіоімунологічного дослідження обробляються математично.
Сумарні кетостероїди у сечі (17-КС) ми визначали колориметричним методом тонкошарової хроматографії. Цим методом визначаються стероїдні сполучення, які мають кетогрупу при 17-вуглеродном атомі: ДЕА, андростерон, андростендион, етіохоланол, 11-кетоандростерон, 17- кетоетіохоланолон та 10% глюкокортикоїдів. Принцип метода базуєтьс