Ви є тут

Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.) в лісових культурах Західного і Малого Полісся України

Автор: 
Жмурко Сергій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004394
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Об'єкти та обсяг досліджень
Об'єкти та обсяги досліджень, методика збирання та обробки матеріалів залежать від мети досліджень. Метою досліджень було вивчення особливостей росту і розвитку сосни Банкса у порівнянні з сосною звичайною при спільному зростанні та процесах лісовідновлення. Безпосередніми об'єктами досліджень стали змішані та чисті лісові культури сосни звичайної і сосни Банкса на території Західного та Малого Полісся держлісфонду України підпорядкованих Комітету лісового господарства України об'єднань "Волиньліс" (Городоцький, Любомльський, Маневицький, Ратнівський ДЛГ, Шацький НДДЛ, Володимир-Волинське ДЛМГ), "Рівнеліс" (Рокитнівський ДЛГ), "Львівліс" (Бродівський ДЛГ), Шацький НПП, крім того іншим комітетам і відомствам - Зарічнянський МГЛ, Ратнівське СЛП, Старицький ВЛГ.
Детальному обстеженню підлягало близько 500 гектарів лісових культур за участю сосни Банкса. Всього було закладено 40 пробних площ, що охопили сім типів лісорослинних умов. Часто насадження інтродуцента траплялися в сухих борах, рідше у свіжих та вологих суборах, поодиноко у сирих суборах, вологих сугрудах і грудах. Представництво сосни Банкса в складі насаджень варіювало від одиничних екземплярів до чистих деревостанів. Віковий діапазон культур 11-86 років. Найширше представлені, як за площею, так і за частотою зустрічності, середньовікові насадження, менше молодняки і стиглі деревостани.
Об'єкти для дослідження властивостей деревини сосни Банкса залежали від результатів, отриманих при дослідженні продуктивності насаджень за її участю. Таким чином, враховуючи те, що найбільшу частку усіх наявних насаджень на досліджуваній території займають середньовікові деревостани, а домішку інтродуцента не варто зберігати довше сорока років, об'єктом досліджень стали чотири модельні дерева сосни Банкса віком 48 років, зрубані на П.П. 2 в умовах свіжого субору (Шацький НПП), відібрані по одному з кожног класу товщини.
Таким чином, відібрані об'єкти досліджень відповідали меті та завданням роботи. Це дозволило на основі отриманих результатів узагальнити лісівничі знання маловідомої у західному реґіоні України деревної породи та дати об'єктивну оцінку ролі сосни Банкса в біогеоценозі та лісовому господарстві, розробити рекомендації щодо використання сосни Банкса для створення лісових культур та вирощування насаджень за її участю у складі деревостану.

2.2. Програма досліджень
Відповідно до мети роботи, програма досліджень передбачала вивчення таких основних питань:
1. Виявлення насаджень за участю сосни Банкса та встановлення її штучного ареалу на території Західного і Малого Полісся.
2. Вивчення особливостей росту та продуктивності інтродуцента в різних лісорослинних умовах.
3. Порівняльна характеристика нагромадження фітомаси сосною Банкса та сосною звичайної при спільному зростанні.
4. Дослідження таксаційної будови насаджень за участю сосен звичайної і Банкса.
5. Фенологія, плодоношення та природне поновлення сосни Банкса в умовах інтродукції.
6. Хвороби та шкідники сосни Банкса.
7. Фізико-механічні властивості деревини сосни Банкса.
8. Особливості заготівлі насіння, вирощування садивного матеріалу, створення та вирощуваня лісових культур за участю сосни Банкса.

2.3. Методика досліджень
Виявлення лісових культур сосни Банкса проводили шляхом відбору інформації з електронної бази даних лісовпорядкувальних матеріалів, таксаційних описів насаджень, а також шляхом опитування.
При вивченні лісових культур за участю сосни Банкса користувалися методичними рекомендаціями І.І. Дроздова та А.І. Янгутова [61]. Пробні площі (далі П.П.) закладалися за загальноприйнятими в лісовій таксації методикою Н.П. Анучина [1] та ОСТ - 56-69-83 [122]. Розмір пробних площ коливався від 0,06 до 1,0 га, що пояснюється малою площею виділів досліджуваних насаджень, навіть у межах виділів, в яких проводились господарські заходи, де сосна Банкса збереглася фраґментарно. Тому не завжди була можливість, при дослідженнях, провести заміри 200 дерев досліджуваної породи, що вимагає галузевий стандарт. Однак навіть при такому підході можна встановити деякі тенденції в рості та розвитку досліджуваної породи. Щоб збільшити точність досліду на пробних площах перелік здійснювали у молодняках з середнім діаметром до 12 см за 1-, а в решті за 2-сантиметровими ступенями товщини.
Дослідження росту деревостанів сосни Банкса і сосни звичайної здійснювали у порівнянні, тому середню висоту, діаметр, бонітет встановлювали окремо для кожної породи і в цілому для насадження.
Висоту визначали графічним методом, шляхом побудови кривої висот. З цією метою обмірялися висоти 1-5 дерев кожного ступеня товщини відповідно до представництва дерев у ступені. Результати цих замірів заносились на графік у системі прямокутних координат. Для визначення середньої висоти (Н) достатньо визначити висоту дерева із середнім діаметром (D).
Середній діаметр визначався статистичним методом.
Клас бонітету, що характеризує продуктивність деревостану залежно від віку та середньої висоти, визначався за шкалою М. М. Орлова [117].
Вік насадження (А) визначався за кількістю річних кілець на нульовому зрізі модельних дерев.
Для проведення аналізу продуктивності та ходу росту деревного стовбура зрізалися модельні дерева. При цьому середнє модельне дерево відповідало середнім величинам діаметра, висоти, видового числа, протяжності крони та її проекції розрахункової моделі. Враховуючи складність підбору такого дерева, допустимим вважалося розходження між модельним та розрахунковим деревом, яке становить за діаметром ± 1/2 ступеня товщини і ± 5% за висотою, відповідність крони визначалося окомірно.
Перед рубанням дерев позначалася висота 1,3 м над кореневою шийкою. Після зрізування дерева, проводилось вимірювання відстані до першої живої гілки. В очищених від гілок стовбурів вимірювалась довжина з точністю до