РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти досліджень
Відповідно до поставленої мети завданням досліджень передбачалося вивчення
біоекологічних особливостей інтродукції Sophora japonica в умовах
Правобережного Лісостепу України і на цій основі розробка методів використання
виду в культурі як декоративних компонентів у озеленені міст та в паркових
композиціях. Безпосередніми об’єктами досліджень стали штучні лісові та міські
вуличні і паркові насадження Sophora japonica. Нами проведено обстеження
полезахисних лісових смуг, різних захисних лісових насаджень на яружно-балкових
та інших непридатних для сільськогосподарського використання земель з участю
дерев Sophora japonica, де проведено заміри таксаційних параметрів – висоти і
діаметра, визначався їх стан, породний склад і схеми змішування. Досліди
проводилися в зоні діяльності державних підприємств Очаківського,
Цюрюпинського, Голопристанського, Саратського та Ізмаїльського лісових
господарств відповідно Миколаївського, Херсонського та Одеського управлінь
лісового господарства. Детально досліджувалися посадки Sophora japonica в
садах, парках та вуличних насадженнях Черкаської, Хмельницької та Львівської
областей. Вивчалися ритми сезонного розвитку, морфологічна характеристика,
морозо- та зимостійкість, посухостійкість, оцінка успішності інтродукції. На
базі Уманського ДП „Уманське лісове господарство” Черкаського обласного
управління лісового господарства, Уманського державного аграрного університету
та Національного дендрологічного парку „Софіївка” в лабораторних та польових
умовах досліджувалось відношення Sophora japonica до вологості і родючості
ґрунту, якість насіння, способи підготовки насіння до посіву та способи
насіннєвого, вегетативного і мікроклонального розмноження.
Детальному обстеженню підлягало близько 60 га полезахисних лісових смуг, різних
захисних лісових насаджень на яружно-балкових та інших непридатних для
сільськогосподарського використання земель та лісових культур держлісфонду з
участю дерев Sophora japonica, а також культивована дендрофлора Правобережного
Лісостепу та Степу України, де у ході дослідження проведена інвентаризація
зелених насаджень ботанічних садів університетів, дендропарків, парків,
дендраріїв і базових розсадників, а також насадження міст, населених пунктів,
присадибних ділянок.
Таким чином, відібрані об’єкти досліджень відповідали меті і завданням роботи.
На підставі проведених досліджень було заплановано розробити наукові підходи та
запропонувати конкретні шляхи підвищення фітомеліоративної ефективності за
участю Sophora japonica у складі деревостану, полезахисних та паркових і
вуличних насаджень, узагальнити знання про маловідомий в Україні вид і дати
лісівничу оцінку його ролі в біогеоценозі та лісовому господарстві.
2.2. Методи досліджень
Виявлення лісових культур, полезахисних насаджень, посадок у садах, парках,
вуличних і придорожніх насадженнях Sophora japonica здійснювали шляхом відбору
інформації з бази даних ботанічних садів, лісовпорядкувальних матеріалів,
таксаційних описів насаджень, літературних джерел, а також шляхом опитування.
Вивчення міських насаджень за участю Sophora japonica здійснювали згідно з
методичними рекомендаціями, щодо вивчення культур інтродукованих порід [123].
Стан росту та розвитку інтродуцентів було визначено методом візуального
обстеження всіх наявних рослин у вегетаційний період.
Дослідження лісових культур при створенні різних захисних лісових насаджень на
яружно-балкових та інших непридатних для сільськогосподарського використання
площах та полезахисних лісових смуг проводили за методичними рекомендаціями
М.І. Гордієнка [54, 55]. Пробні площі (далі П.П.) закладалися за
загальноприйнятими в лісовій таксації методикою Н.П. Анучина [7] та ОСТ –
56–63–83 [185]. Розміри пробних площ коливалися від 0,04 до 1,5 га, що
пояснюється малою площею виділів досліджуваних насаджень, де Sophora japonica
збереглася фрагментарно. Це не завжди давало можливість проводити заміри
200 дерев досліджуваної породи, що вимагає стандарт. Проте навіть при цьому
підході можна встановити тенденції росту та розвитку досліджуваної породи.
Лісівничі таксаційні та ботанічні дослідження на пробних площах включали в себе
вивчення росту як окремих дерев, так і насаджень. Для визначення середньої
висоти (Н) достатньо визначити висоту дерева із середнім діаметром (D).
Середній діаметр визначався статистичним методом.
Інвентаризацію паркових та вуличних посадок здійснювали під час польових
маршрутних досліджень. При цьому визначали кількість екземплярів та їх
місцезростання, вік, діаметр стовбура, висоту. Під час стаціонарних досліджень
вивчали біологічні особливості рослин: ріст, цвітіння, плодоношення,
зимостійкість генеративний розвиток, можливість використання як маточника,
екологічну та декоративну характеристику.
Висоту рослин вимірювали висотоміром ВМ-2 з точністю до 0,5 м, а невеликих
рослин – рейкою з точністю до 0,1 м.
Динаміку сезонного розвитку рослин вивчали за „Методикой фенологических
наблюдений в ботанических садах СССР (1975)" [157] за методикою
О.А. Калініченка [93]. Спостереження проводили після встановлення позитивних
температур у кроні, де вибирали по 8-10 модельних гілок, які вимірювали в
період інтенсивного росту кожні 2-3 дні, а в період затухання росту – через 4-5
днів металевою лінійкою з точністю до 2 мм за методикою А.А. Молчанова,
В.В. Смирнова [161]. Під час виконання фізико-хімічного аналізу ґрунту вміст
гумусу розраховувався за методом І.В. Тюріна [241].
Ґрунтову схожість нас
- Київ+380960830922