Ви є тут

Розвиток барабанної порожнини та слухової труби в ранньому онтогенезі людини

Автор: 
Сапунков Олег Давидович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004726
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкти дослідження
Як матеріал для дослідження використали препарати 135 трупів ембріонів, плодів
та новонароджених людини. Об’єкти дослідження одержували з гінекологічних та
акушерських відділень клінічних пологових будинків м.Чернівці і м. Рівне, а
також використовували серії гістологічних зрізів з колекції кафедри анатомії
людини Чернівецької державної медичної академії. Препарати плодів вагою понад
500,0 г та новонароджених вивчали у патологоанатомічному відділенні
Чернівецької обласної клінічної лікарні і Рівненської обласної клінічної
лікарні.
Вік об’єктів дослідження вивчали по тім’яно-куприковій довжині (ТКД), згідно
таблиць Заварзина А.А. (1939), Пэттена Б.М. (1959), Кнорре А.Г. (1967). При
цьому враховували зміни і доповнення, внесені Хватовим Б.П., Шаповаловим О.Н.
(1969), Брусіловським А.І., Георгиєвской Л.С. (1985).
Вимірювання ембріонів перших двох місяців проводили по рекомендації Ромейса Б.
(1953), після однодобової їх фіксації у 5-6% розчині нейтрального
формальдегіду. Вибір фіксуючого розчину зумовлений тим, що саме такий розчин
нейтрального формальдегіду, як наголошують Проняєв В.І. та співавтори (1995),
найменше змінює розміри препарату. Навіть шестидобова фіксація не зменшує
справжніх розмірів зародка, проте дещо змінює тканини, фіксуючи звичайну його
форму, що сприяє точнішому визначенню розміру. Вимірювання плодів та
новонароджених виконувались відразу ж після їх надходження в лабораторію.
Фіксація об’єктів дослідження здійснювалась у 10 - 12% розчині нейтрального
формальдегіду протягом 2 - 3 тижнів, після чого їх переносили у 3 - 5% розчин
формальдегіду, де вони й зберігалися.
Для досягнення поставленої мети застосували комплекс сучасних методів
дослідження, що включає виготовлення та дослідження серійних гістологічних
зрізів, топографоанатомічних зрізів, макромікроскопію із звичайним та тонким
препаруванням під контролем мікроскопа МБС-10. Віковий склад об’єктів, що
досліджувалися, приведений у таблицях 2.1, 2.2.
Віковий склад об’єктів, вивчених методами гістологічного дослідження
представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Віковий склад об’єктів, вивчених методами гістологічного
дослідження .
Вік
ембріонів
Тім’яно-куприкова довжина (мм)
Кільіксть об’єктів, що підлягли гістологічному дослідженню
до 5-ти тижнів
2,0-5,0
6 тижнів
6,0-14,0
7 тижнів
15,0-20,0
10
8 тижнів
20,5-30,0
12
9 тижнів
31,0-42,0
11
10 тижнів
43,0-53,0
11 тижнів
54,0-66,0
12 тижнів
67,0-78,0
Всього
66
Віковий склад об’єктів, вивчених методами макромікроскопії представлений в
таблиці 2. 2.
Таблиця 2.2 Віковий склад об’єктів, вивчених методами макромікроскопії та
виготовлення топографо-анатомічних зрізів
Вік плодів
Тім’яно-куприкова
довжина (мм)
Кількість об’єктів, вивчених методами макро-мікроскопії та виготовлення
топографо-анатомічних зрізів
4 місяця
79,0-135,0
5 місяців
136,0-185,0
6 місяців
186,0-230,0
7 місяців
231,0-270,0
11
8 місяців
271,0-310,0
9 місяців
311,0-345,0
10 місяців
346,0-375,0
Новонароджені
11
В С Ь О Г О:
69

2.2. Методи дослідження
Відомо, що вірогідність одержаних результатів досліджень залежить, передусім,
від правильного добору та вдалого поєднання методичних та методологічних
засобів. Ми вважали за доцільне як методичні підходи використати такі, які б
були найбільш інформативні. З цією метою був використаний комплекс сучасних
адекватних морфологічних методів дослідження, який включає макроскопію,
виготовлення і мікроскопію серій послідовних гістологічних і
топографо-анатомічних зрізів, звичайне та тонке препарування під контролем
бінокулярної лупи. Отримані цифрові дані оброблялись варіаційно-статистичними
методами дослідження.
Водночас, як свідчить досвід (Пэттен Б.М., 1959), дуже важко збагнути
індивідуальні особливості структурної організації органів та їх
топографо-анатомічні співвідношення на дефінитивному рівні розвитку, якщо не
враховувати історію їх формування і становлення. Тому, на наш погляд,
найдоцільнішим методологічним засобом у морфологічному дослідженні є саме
історичний підхід, при якому об’єкт досліджень вивчався від моменту його
закладки і на всьому протязі пренатального періоду онтогенезу. При цьому на
різних періодах розвитку ми ставили за мету дати пояснення причинам зміни форми
та топографо-анатомічним особливостям досліджування об’єкту.
2.2.1. Метод мікроскопічного дослідження. В залежності від величини зафіксовані
ембріони промивали проточною водою протягом однієї - трьох діб. Ембріони,
починаючи з 18,0 мм ТКД і більше, піддавали попередній декальцинації, для чого
їх занурювали у 7% розчин азотної кислоти і витримували одну - три доби.
Щоб уникнути набрякання сполучної тканини препарати клали на 24 години у 5%
розчин сірчанокислого натрію.
Зневоднювання препаратів здійснювали шляхом проведення їх через батарею спиртів
зростаючої концентрації, починаючи з 30 градусів і до абсолютного спирту
включно. Термін перебування у спиртах від 24 до 48 годин. Заливання препаратів
у парафін проводилося за загальноприйнятою методикою. Як проміжне середовище
між абсолютним спиртом та парафіном використовували хлороформ.
З парафінових блоків готувалися серії гістологічних зрізів товщиною 5 - 20 мкм.
Розрізання препаратів проводили в одній з трьох взаємо-перпендикулярних площин
(фронтальній, горизонтальній чи сагітальній), що давало можливість більш чітко
уявити будову окремих структур та їх сп