РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічні методи обстеження
Виходячи з поставленої мети і завдань нашої роботи, дослідження проводились у
два етапи. На першому етапі проведено клініко-статистичний ретроспективний
аналіз медичної документації в 110 жінок. Всі жінки були розподілені на дві
групи: контрольна – 50 соматично здорових жінок із нормальною менструальною та
репродуктивною функціями; основна – 60 соматично здорових жінок із безплідністю
та зовнішнім генітальним ендометріозом, який був діагностований за допомогою
клінічних, лабораторних досліджень та підтверджений лапароскопічно.
За віком жінки були розподілені наступним чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Віковий склад обстежених жінок (M±m)
Групи
жінок
Кількість
(n)
Розподіл жінок за віком (років)
20 – 28
29 – 38
38 і більше
абс.
Абс.
абс.
Основна
60
28
46,6±4,8
28
46,6±4,8
6,8±5,8
Контрольна
50
23
46,0±5,6
23
46,0±5,6
8,0±6,2
Середній вік жінок контрольної групи склав 28,9±0,7 року, а основної –
30,7±0,5 року, що статистично не відрізнялось (р > 0,05).
Серед обстежених жінок основної групи службовці становили 52,1 ± 4,4%,
домогосподарки – 25,2±3,8%, робітниці – 13,1±2,9%, студенти – 9,6±2,6%. У
контрольній групі службовці становили 50,1±7,1%, домогосподарки – 28,2±6,4%,
робітниці – 11,3±4,5%, студенти – 10,4±4,3%, тобто, соціальна зайнятість
обстежених жінок також не відрізнялась.
В основній групі жінок гострі респіраторні вірусні захворювання (дитячі
інфекції, грип, ангіна та ін.) виявлені в 42 випадках (70,0±3,4%), а в
контрольній – тільки у 12 (24,0±2,1%), тобто, у три рази менше (р < 0,05).
Ожиріння І ступеня спостерігалось у 31 (52,7%) жінки основної групи й у 24
(48,0%) – контрольної.
Середній вік початку менструацій в основній групі склав 12,8±0,05 ро-ку, а в
контрольній – 12,6±0,06 року (р > 0,05 ).
Гінекологічний анамнез обстежених жінок представлений у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Гінекологічні захворювання в обстежених жінок (M±m)
Групи обстежених
жінок
Кіль- кість
(n)
Нозологічні форми
Захворювання шийки матки
Запалення піхви
Запалення придатків матки
абс.
абс.
абс.
Основна
60
13
21,6±4,9
14
23,3±4,2
33
55,0±4,1
Контрольна
50
18,0±5,4
14,0±4,9
12
24,0±6,1*
Примітка. * - р<0,05
Як свідчать дані, наведені в табл. 2.2, в анамнезі в жінок основної групи
вірогідно частіше спостерігались запалення придатків матки.
Дані акушерського анамнезу в обстежених жінок наведені в таблиці 2.3.
Аналізуючи дані, наведені в табл. 2.3, слід зазначити, що в жінок основної
групи суттєво переважала кількість абортів у цілому, особливо одного аборту.
Значно меншою (у 3,2 раза) була кількість пологів у жінок основної групи в
порівнянні з контрольною (р<0,05). Це зрозуміло, адже основну групу сформовано
з жінок із безплідністю, у частини з яких вона була вторинною.
Таблиця 2.3
Акушерський анамнез у обстежених жінок (M±m)
Групи
жінок
Кіль- кість
(n)
Аборти
Пологи
Один
Два
Більше
двох
Одні
Двоє
Більше двох
абс./ %
абс./ %
абс./ %
абс./ %
абс./ %
абс./ %
Основна
60
33
55,0±4,9
15
25,19±4,9
6,6±5,4
22
36,7±4,3
10,0±2,9
Контрольна
50
23
46,0±7,01
16
32,0±6,6
14,0±4,9
22
44,0±5,2
21
42,0±6,7
14,0±4,6
> 0,05
> 0,05
> 0,05
< 0,05
< 0,05
При обстеженні молочних залоз ознаки мастопатії були виявлені в 13 жінок
(21,6%) основної групи і в 10 (20,0%) – контрольної, що не мало вірогідної
різниці.
Таким чином, аналізуючи наведені вище дані щодо клінічної характеристики
обстежених жінок, слід зробити висновок, що пацієнтки основної групи з
безплідністю, поєднаною з ендометріозом, у цілому не відрізнялися від жінок
контрольної групи. У той же час вони частіше хворіли респіраторними вірусними
захворюваннями, запаленням придатків матки, у них було менше пологів.
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження
2.2.1. Загальний аналіз крові досліджували на гематологічному аналізаторі
“Celtrak-11” фірми “Bear” (Австрія), біохімічні дослідження крові проводили на
аналізаторі “Vitra” фірми “Копе” (Фінляндія) за стандартними реактивами.
Електрохімічний склад крові досліджували на аналізаторі “System” фірми “Becman”
(США).
2.2.2. Імуноферментне дослідження рівня гормонів крові здійснювалося шляхом
використання набору реагентів для кількісного імуноферментного визначення
вмісту гормонів у сироватці крові:
“ИФА-АФ-Естр”;
“Стероид ИФА-тестостерон”;
“ИФА-пролактин”;
“Стероид ИФА-прогестерон”;
“Гонадотропин ИФА-ФСГ”;
“Гонадотропин ИФА-ЛГ”.
Принцип методу дослідження рівня естрадіолу в крові базується на конкуренції
між адсорбованими на поверхні лунок планшета естрадіолом (Е) і вільним (в
аналізуючому зразку) Е за активні центри зв’язування афіних антитіл до Е,
мічених біотином. Кількість зв’язаного кон’югату визначали за допомогою
субстрат-хромогенної суміші (використовували ТМБ як хромоген). Інтенсивність
забарвлення хромогену зворотно пропорційна вмісту Е в аналізованому зразку та
прямо пропорційна вмісту Т, ФСГ, ЛГ.
Підготовка досліджуваного матеріалу. Із ліктьової вени хворої забирали в
центрифужну пробірку 2-3 мл крові і ставили на 1 годину в термостат до
утворення згустку. Витримані в термостаті зразки центрифугували при 3 000 об/хв
протягом 10-15 хвилин. Відокремлену сироватку забирали і використовували для
дослідження в імуноферментному аналізаторі “Пікон” .
2.2.3. Клініко-імунологічні дослідження системи імунітету
Для характеристики імунного статусу жінок груп обстеження, виявлення імунних
розладів та встановлення ступеня їх вираженості в клітинній,