РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на базі відділення планування сім’ї та статевого розвитку дітей
і підлітків Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. На
першому етапі дослідження з метою встановлення питомої ваги аденоміозу в
структурі захворюваності по відділенню планування сім’ї проведено аналіз 1222
історій хвороб пацієнток, які проходили лікування у вказаному відділенні на
протязі 1999–2003 років.
На другому етапі виконання роботи проведено клініко-лабораторне обстеження 160
жінок фертильного віку (від 18 до 40 років). В основну групу ввійшли 100 жінок
з аденоміозом І–ІІ ступеня в поєднанні з хронічними запальними захворюваннями
геніталій. Групи порівняння склали 30 жінок з аденоміозом І–ІІ ступеня та 30
жінок з хронічними запальними захворюваннями геніталій. За лабораторними
показниками дані дослідження основної та груп порівняння порівнювалися з даними
20 здорових невагітних жінок репродуктивного віку, які склали контрольну
групу.
Загальноклінічні методи дослідження проводились згідно рекомендацій ВООЗ (1995)
і включали вивчення характеру скарг, анамнезу хвороби, репродуктивного анамнезу
(вік менархе, характер становлення менструальної функції, стан генеративної
функції, наявність гінекологічних захворювань), терапії, що проводилась.
Загальносоматичне та гінекологічне обстеження проводились за загальними
схемами. Результати обстеження фіксувались у спеціально розробленій
формалізованій історії хвороби для подальшого введення та обробки інформації за
допомогою персональної електронної обчислювальної машини.
Ультразвукове та допплерометричне обстеження проводили на апараті “Medison
SA-9900” (Корея) з використанням трансабдомінального та вагінального датчика
частотою 7,0 МГц. Кровотік в маткових артеріях вивчали на рівні перешийка
матки. З метою аналізу спектральних характеристик швидкості кровотоку визначали
індекс резистентності.
Ендоскопічне дослідження стану ендометрія та діагностика внутрішньоматкової
патології проводились за допомогою гістероскопа “Karl Storz”. Гістероскопію
виконували під внутрішньовенним знеболенням за загальноприйнятим методом.
Розтягнення порожнини матки здійснювали безперервним введенням стерильного 5 %
розчину глюкози, завдяки чому забезпечували достатню візуалізацію внутрішньої
поверхні матки. Під час обстеження брали біопсію ендометрія з наступною
контрольною гістероскопією.
Метросальпінгографія проводилась у першу фазу менструального циклу за
загальноприйнятою методикою, з використанням водорозчинних рентгенконтрастних
препаратів.
Лабораторні дослідження проводились в лабораторіях Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України. Визначення концентрації гормонів крові
виконано в лабораторії ендокринології (зав. лабораторією – д.м.н. Хомінська
З.Б.). Гістологічні та імуногістохімічні дослідження проводилися в лабораторії
патоморфології (зав. лабораторією – д.м.н., професор Задорожна Т.Д.),
імунологічні – в лабораторії імунології (зав. лабораторією – д.м.н., професор
Чернишов В.П.), бактеріологічні – в лабораторії бактеріології (зав.
лабораторією – канд. біол. наук Лисяна Т.О.), вірусологічні – в лабораторії
вірусології (зав. лабораторією – канд. біол. наук Нетреба Н.І.).
Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів включало визначення видового і
кількісного складу мікрофлори. Проведення аналізів та облік результатів
здійснювали згідно з наказами МОЗ України № 59 від 10.02.2003 року та № 620 від
29.12.2003 року.
Висів слизу геніталій здійснювали на ряд діагностично-диференційних середовищ:
жовточно-сольовий агар, кров’яний агар, шоколадний агар, середовища Ендо,
Плоскірєва, Сабуро, тіогліколеве середовище, середовище MRS для лактобацил.
Ступінь мікробної контамінації визначали методом секреторного посіву на
середовище, який дозволяє виявити максимально можливий спектр аеробних та
анаеробних бактерій. Ідентифікацію лактобактерій, пептострептококів,
бактероїдів, пептококів проводили за культуральними, морфологічними та
тинкторіальними властивостями. Після підрахування колоній отримані дані
перераховували в десятинні логарифми від кількості мікробних клітин.
Посіви здійснювали методом секторного посіву на щільні середовища, що дозволяє
визначити ступінь мікробного обсіменіння та виявити максимально можливий спектр
аеробної, факультативно-анаеробної та анаеробної мікрофлори.
Діагностику хламідіозу здійснювали імуноферментним методом (тест системи
“ХламіБест”, Новосибірськ) та методом бактеріоскопії. Уреаплазми виявляли
культуральним методом шляхом висіву матеріалу в середовище з плаценти з
урахуванням проби на уреазу. Гарднерельоз та бактеріальний вагіноз
діагностували за допомогою комплексу методів: бактеріоскопія, оцінка рН слизу
та амінового тесту (10 % лужного калію КОН).
Для встановлення діагнозу геніального герпесу використовувався метод Кунса в
прямій модифікації з використанням флуоресцентного імуноглобуліну до ВПГ-2
(Російська Федерація, С-Петербург, НДІ грипу РАМН). Наявність специфічних Ig M
та Ig G АТ до вірусу ГГ та цитомегаловірусу в сироватці крові досліджувалась
методом ІФА. Використовувались імуноферментні тест-системи фірми
«Novum-diagnostica» (Німеччина) та стриповий імуноферментний аналізатор «Stat
fax-300» (США) при довжині хвилі 450 нм. За діагностично значиму величину проби
приймався індекс поглинання в порівнянні з негативним контролем (0,3 МО/мл) та
показником Cut off (критерій відсічки). Позитивною вважалась проба, яка була по
поглинанню рівною або більшою, ніж Cut off і дорівнювала >10 Nu, де Nu - умовна
одиниця поглинання, що визначається
- Київ+380960830922