РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалась на базі відділень патології вагітності Донецького
регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД) та центральної
міської лікарні №24 Кіровського району міста Донецька.
Лабораторні дослідження проводились у лабораторних відділеннях ДРЦОМД, міської
лікарні №24, Центрі лабораторної діагностики Центральної науково-дослідної
лабораторії (ЦНДЛ) Донецького Державного медичного університету та
лабораторному відділі Донецького діагностичного центру (ДДЦ) Донецького
обласного клінічного територіального медичного об’єднання (ДОКТМО).
Морфологічні та морфометричні дослідження проведені на кафедрі гістології
Донецького державного медичного університету та в морфологічному відділі ЦНДЛ.
Організація дослідження представлена на рис. 2.1. На першому етапі для
вирішення питання про резерви зниження частоти післяпологових ускладнень у
вагітних з анемією ми провели ретроспективний клініко-статистичний аналіз 9298
історій пологів жінок, що народжували впродовж 1996-2000 років у пологових
відділеннях ДРЦОМД: 1 група – 4073 історії пологів фізіологічного відділення, 2
група – 3273 історії пологів обсерваційного відділення, окремо виділена 3 група
– 1952 історії пологів, в яких пологи закінчилися операцією кесарева розтину.
Основним критерієм наявності анемії вважали показник рівню гемоглобіну [128,
235]. Ступінь тяжкості анемії оцінювали [22, 148]: легкий – гемоглобін 109-90
г/л, помірний – гемоглобін 89-70г/л, тяжкий – гемоглобін нижче 70 г/л.
Організацію дослідження почали з формування досліджуваних груп пацієнток. Під
нашим спостереженням знаходилося 126 вагітних жінок з доношеною вагітністю.
Гестаційні строки у них становили від 37 до 39 тижнів. Причому 96 пацієнток
мали гестаційну анемію та 30 пацієнток не мали анемії на момент включення до
дослідження. Останні склали контрольну групу. При проведенні
Рис 2.1. Організація дослідження
дослідження використовувався принцип інформованої згоди, тобто всі жінки
отримували інформацію щодо дослідження, яке буде проводитися та давали письмову
згоду на участь в дослідженні.
Пацієнтки з анемією на протязі вагітності неодноразово отримували лікування
анемії та всі продовжували отримувати препарати заліза на момент включення їх в
дослідження, але, не зважаючи на це, напередодні пологів рівень гемоглобіну у
них був нижче 110 г/л, рівень еритроцитів нижче 3,5х1012 /л, гематокриту нижче
33%. Всі вони мали гестаційну анемію легкого ступеню [22, 148]: гемоглобін
90-109 г/л.
Враховуючи той факт, що в комплексній терапії гестаційної анемії ми планували
використовувати еритропоетин, а він, як відомо, виробляється інтерстиційними
клітинами нирок і в разі ушкоджень останніх, вироблення еритропоетину буде
знижено, з дослідження були виключені пацієнтки з хронічною нирковою
недостатністю. Крім того, всі обстежені жінки не мали інших захворювань крові,
які могли б вплинути на трактування одержаних результатів, крім анемії.
На другому етапі нашого дослідження ми провели комплексне обстеження пацієнток
з анемією та пацієнток контрольної групи за загальноприйнятою схемою, яка
включала:
вивчення анамнезу (за даними обмінних карт);
загальне об’єктивне обстеження;
загальний клінічний аналіз крові (рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів,
ретикулоцитів, гематокрит, кількість лейкоцитів з підрахунком лейкоцитарної
формули);
біохімічний аналіз крові з визначенням рівня загального білка, альбуміну,
глюкози;
вивчення показників метаболізму заліза (СЗ, ТФ, феритин);
оцінку системи гемостазу (кількість тромбоцитів, протромбіновий індекс (ПІ),
концентрація фібриногену).
Кров для загального клінічного аналізу брали з пальця вранці натще. Рівень
гемоглобіну визначався колориметричним уніфікованим геміглобінціанідним методом
(1974) [131] з використанням Фотометру РМ 2111.
Кількість еритроцитів підраховувалась уніфікованим методом підрахунку в
рахунковій камері Горяєва (1972) [131] з використанням мікроскопу. Ретикулоцити
рахували уніфікованим методом підрахунку під мікроскопом після офарблення їх
спеціальним фарбником, який дозволяє виявити зернисто-нитчасту субстанцію
ретикулоцитів (1972) [131] та виражали їх кількість на 1000 еритроцитів.
Гематокрит визначали уніфікованим методом (Й. Тодоров, 1979) [131] за допомогою
центрифугування крові протягом певного часу при постійному числі обертів
центрифуги з послідуючим визначенням результатів за спеціальною шкалою.
Кількість лейкоцитів визначали уніфікованим методом підрахунку в камері Горяєва
під мікроскопом (1972) [131]. Диференціальний підрахунок лейкоцитарної формули
виконували методом морфологічного дослідження формених елементів крові з
виготовленням гематологічного мазку (1979) [131].
Кров для біохімічного дослідження брали з вени вранці натще. Загальний білок
визначали в сироватці крові біуретовим методом (Меншиков В.В., 1972) [131] з
використанням фотометру КФК-3. Використовувався стандартний набір “Общий белок”
фірми “Диакон-ДС” (Росія) (1999).
Діагностика рівню альбуміну виконувалась біохімічним методом за допомогою
5,5-дібромкрезолсульфофталеіну (Лукичева Т.И., 1977) та фотометру КФК-3 [131].
Рівень глюкози визначався в сироватці крові біохімічним глюкозооксидазним
методом (1972) за допомогою фотометру КФК-3. Використовувався стандартний набір
“Глюкоза ФС” фірми “Диакон-ДС” (Росія) (1999).
Як відомо, біля 90 % АВ є залізодефіцитними. Тому необхідним у жінок з анемією
є вивчення балансу заліза в організмі вагітних жінок. Для цього проводилося
визначення рівню СЗ, ТФ, феритину.
Рівень СЗ вимірювався після вивільнення заліза із за