РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Основну групу спостереження склали 50 жінок із загрозою ПП при 32-34-тижневому терміні вагітності, яким проводилась терапія, що включала диференційовану корекцію гемодинамічних розладів.
Діагноз загрози переривання вагітності ставили на основі клінічних даних, а також результатів гістерографії та ультразвукового обстеження. Визначали індекс токолізу (за Баумгартеном), кількість, амплітуду, трива-лість перейм і показник скоротливої активності матки. За допомогою ультразвукової камери "Toshiba" моделі SAL-38 AS в динаміці визначали величину відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка (шийковий коефіцієнт).
Умови, при яких здійснювалось лікування, спрямоване на збереження вагітності, були наступними: наявність живого плода, цілий плідний міхур, індекс токолізу по Баумгартену не більше за 4 бали, відсутність важких соматичних захворювань у вагітної. Протипоказами до токолітичної терапії служили: наявність внутрішньоматкової інфекції, значні кров'яні виділення зі статевих органів, багатоводдя, аномалії розвитку плода.
Дослідження мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацен-тарного комплексу проводили шляхом контактної мікроскопії шийки матки. Кількісну оцінку різних видів циркуляторних розладів (вазоконстрікція арте-ріол, агрегація формених елементів, підвищена звивистість судин, перівас-кулярний набряк, геморагії, мікротромбози) здійснювали шляхом визна-чення індексу мікрогемоциркуляції (МГЦ) у балах за шкалою, запропоно-ваною В.Г. Жегулович (1986) [46].
Дослідження матково-плодово-плацентарного кровоплину проводили на ультразвуковому діагностичному приладі "SonoAce 9900". При цьому використовували кольорове доплерівське картування і імпульсну доплеро-метрію маткових та спіральних артерій, а також артерії пуповини. Оцінку кривих швидкостей кровоплину проводили шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаторного індексу (ПІ) і індексу резистентності (ІР). С/Д являє собою відношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкості кровообігу (С/Д = А/Д), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастоліч-ною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ = (А-Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінце-вою діастолічною швидкістю до максимальної систолічної швидкості крово-обігу (ІР = (А-Д)/А), де А - максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д - кінцева діастолічна швидкість кровообігу, М - середня швидкість крово-обігу. При аналізі результатів доплерографії враховували рекомендації Л.И. Титченко и соавт. (2000) [143], R. Thompson et al. (1988) [244].
Реєстрацію кардіотахограми (КТГ) плода проводили монітором типу 8030А фірми "Hewlett-Packard". Вагітним надавали напівфовлерівського положення. Запис КТГ здійснювали 30 хв на стрічці, що рухалася зі швидкі-стю 1 см/хв. При аналізі КТГ враховували наступні показники: базальну час-тоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду і частоту осциляцій, частоту ви-явлення і тривалість ділянок монотонності ритму, кількість, амплітуду і тривалість акцелерацій і децелерацій ЧСС плода. Комплексну оцінку КТГ проводили за шкалою W. Fisher et al. (1976) [185].
Висновки про біофізичну активність плода робили на основі результа-тів ультразвукового дослідження його дихальних (ДР) та генералізованих (ГР) рухів, а також оцінки м'язового тонусу. Звертали увагу на здатність пло-да повертатися до стану флексії після виконання рухів. Визначали кількість і тривалість ГР за 30 хв спостереження, частоту виявлення і тривалість постій-них ДР плода. З метою об'єктивізації дослідження застосо-вували відносні показники: індекс ГР, який визначається як процентне спів-відношення часу ГР та загальної тривалості дослідження; індекс ДР - процентне співвідношення часу постійних ДР і загальної тривалості дослід-ження (30 хв) [82].
При ультразвуковій плацентографії визначали локалізацію дитячого місця. Про стадію зрілості плаценти судили по критеріях, запропонованих P. Grannum et al. (1979) [190]. Оцінювали комірчастість плацентарної тканини, число, площу та ступінь вираженості центрів котиледонів - ділянок розрід-ження ворсинчастого дерева внаслідок току крові зі спіральних артерій. У відповідності з рекомендаціями А.П. Милованова (1999) [90] по ехострукту-рі плацентарної тканини судили про об'єм материнського кровоплину. Реєстрували ознаки венозного застою, наявність розширення міжворсин-частого простору, варикозно розширених вен матки.
За даними ехографічної картини робили висновок про кількість навко-лоплідних вод, визначали величину найбільшого вертикального розміру вільної ділянки амніотичної рідини. Для стандартизації оцінки об'єму навколоплідних вод за методикою J. Phelan et al. (1987) [229] обчислювали індекс амніотичної рідини. При цьому порожнину матки поділяли на чотири квадранти (біла лінія живота розділяє матку на праву та ліву половини, лінія на рівні пупка - на верхню та нижню частини). У подальшому визначали вертикальний розмір найбільшої кишені амніотичної рідини у кожному квад-ранті. Сума чотирьох значень являє собою індекс амніотичної рідини.
Токоліз вважали успішним, якщо проведення терапії забезпечувало пролонгування вагітності більше ніж на 2 тижні. Для оцінки кінцевих результатів здійсненої терапії загрози ПП визначали коефіцієнт продовже-ння вагітності (КПВ), запропонований H. Omer et al. (1986) [226]. Останній вираховували за наступною методикою: число днів, що минули після початку лікування до настання пологів, ділили на число днів, що минули між початком лікування і очікуваним днем пологів; одержану величину помно-жували на 100.
Контрольну групу спостереження склали 50 жінок із загрозою ПП при 32-34-тижневому терміні вагітності, при наданні допомоги яким дотримува-лися рекомендацій З.М. Дубосарської та співавт. (1999) [43].
Аналогічні дослідження провели у 25 жінок з неускладненою 32-34-тижневою вагітніст