РОЗДІЛ 2
МетОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ механізму управління санацією вугільноГО
підприємства
2.1. Структурування проблеми управління санаційними процедурами підприємства
Управління санацією підприємства стає одним з найважливіших завдань
підприємства, що знаходиться в кризовому фінансовому стані. Результати, що
отримані за допомогою математичних методів, не завжди адекватно відображають
картину реального конфлікту. До того ж ці результати не завжди використовуються
особами, що приймають рішення в реальній ситуації [105]. Наявність значних
масивів інформації для прийняття управлінських рішень не дає можливості
використовувати для її рішення класичні математичні методи.
Як необхідна умова проведення санації виступає зацікавленість виконавців у
якісній, ефективній і своєчасній реалізації заходів по оздоровленню фінансового
стану суб’єкту господарювання. Основним стимулом до проведення санації є сама
мета санації. Вона відповідає своєю спрямованістю дії об’єктивних законів
економічного та соціального розвитку, які відображають єдність інтересів і
цілей суспільства та підприємства.
Санація підприємства – якісна і слабо структурована проблема, що може бути
вирішена з залученням багатьох моделей, теорій, дисциплін, в рамках поетапного
процесу. Якісна і слабо структурована проблема – якщо рішення її передбачає
виявлення існуючої системи, як умови проблеми; мети та зв’язків, як обмежень на
систему; можливостей рішення проблеми, як сукупності підсистем, перебудова яких
здатна вплинути на результат рішення. Але будь-яке управління повинне бути
структурованим і регламентованим. Якщо управління не організоване, то воно
ведеться в режимі хаосу. Рішення приймаються інтуїтивно, що призводить до втрат
часу й ресурсів. Часто підприємства опиняються перед загрозою ліквідації саме
завдяки поганій керованості. Дослідження питань щодо підвищення керованості
факторів розвитку підприємства, що знаходиться в кризовому стані, складає
інтерес як теоретичний (пов’язаний з формалізацією процесу управління
санаційними процедурами), так і суто практичний (напрямки підвищення гнучкості
організації повинні бути доведені до практичних рекомендацій і методичних
вказівок).
Визначення мети слабо структурованої задачі управління санацією.
Доведемо, що формування ефективного організаційно-економічного механізму
управління санацією підприємства стає можливим лише за умови підвищення
керованості (гнучкості) факторів розвитку підприємства. І, таким чином, мета
управління оздоровленням підприємства полягає саме в підвищенні гнучкості
системи (об’єкту управління). Тоді метою дослідження стане визначення напрямів
підвищення керованості факторів розвитку підприємства, що стосуються як сфер
управління і виробництва, так і їх організації.
Для покращення керованості санацією підприємства необхідно проаналізувати
взаємодію та взаємозв’язок факторів, що виникають в процесі санації та
впливають на нього. Необхідне визначення закономірностей керованості санації з
метою оптимізації управління цим процесом.
Поняття керованості прямо пов’язане з гнучкістю, пристосовністю до умов середи
(адаптивна гнучкість). У свою чергу, нормативна гнучкість – довільні зміни
стану або поведінки системи в результаті впливу на неї. Критичні значення
параметрів системи, перевищення яких призводить до її якісної перебудови,
характеризують межі гнучкості системи.
Тому поняття гнучкості супроводжують наступні ознаки: вплив на систему, зміна
якостей або поведінки (включно з адаптацією), наявність меж змін. Сукупність
цих ознак дозволяє визначити гнучкість як здібність системи, що піддана деякому
впливу, нормативно або адаптивно змінювати свій стан в межах, що визначаються
критичними значеннями параметрів системи.
Поняття керованості (здібність до управління) близьке до поняття гнучкості.
Гнучкість передбачає наявність в системі різноманіття можливих подій, явищ,
дій, а сутність процесу управління – обрання дії (або послідовності дій) у
відповідності з заданою метою.
Керованість – якісна характеристика процесу управління. Це чутливість системи
до управлінського впливу, завдяки чому система піддається управлінню і має
здібність до досягнення мети [106;76]. Керованість може виступати одним з
інтегральних показників функціонування організацій, ефективності управління
ними. Керованість також є елементом контролю за ситуаціями, що впливають на
процес управління [107].
Контрольованість ситуації перевіряється управлінськими рішеннями, які повинні
отримати відгук із боку керованої системи.
Гнучкість забезпечується багатьма факторами, серед яких, в першу чергу, слід
визначити:
- принципи побудови організаційних структур;
- сприйнятливість технологічних (виробничих) змін;
- сучасні засоби комунікації;
- характер виробничих відносин (внутрішня культура, стиль керівництва і т.д.)
Фінансова керованість підприємств передбачає:
- постановку системи обліку, що дозволяє ефективно керувати підприємством;
- постановку оперативного планування й контролю;
- побудову диференційованих систем обліку.
Вивчення виробничої гнучкості необхідне для знаходження методологічних
підходів, організаційно-технічних механізмів, що забезпечать раціональну
реакцію виробничої системи на зовнішні запити. Кількісна оцінка гнучкості
повинна бути пов’язана з ефективністю.
Зміст поняття “гнучкість організації” визначає можливість зміни функцій,
структури, технології та інших внутрішніх факторів підприємства, що
відображають зміну оточуючого середовища. Зростання значення гнучкості
пов’язане з посиленням впливу зовнішніх факторів. Результатом є суттєве
скорочення часу на відгук виробничо
- Київ+380960830922