Макроекономічний механізм забезпечення зайнятості сільського населення

РОЗДІЛ 2
Механізм забезпечення зайнятості сільського населення в ринкових умовах
2.1. Умови забезпечення відтворення робочої сили та формування ринку робочої
сили в аграрній сфері
Система забезпечення стабільної зайнятості сільського населення детермінована
умовами відтворення робочої сили та його особливостями в аграрній сфері.
Відтворення сукупної робочої сили виступає складовою процесу суспільного
відтворення, що включає в себе відтворення суспільного продукту і
соціально-економічних відносин. Це безупинне відновлення і підтримка фізичних
та розумових здібностей людини, постійне поновлення і підвищення її
професійно-кваліфікаційного й освітнього рівня.
Відтворення робочої сили проходить усі стадії (фази) її формування, розподілу,
обміну та використання. Стадія формування робочої сили являє собою процес
природного руху населення, одержання ним освіти, спеціальності і певної
трудової кваліфікації. Демографічні процеси відтворення населення становлять
природну базу формування його потреби у робочих місцях і пропозиції робочої
сили. Так, статево-вікова і професійно-освітня структура населення стає основою
кількісної та якісної зміни в пропозиції сукупної робочої сили. У сучасному
світі якість робочої сили є важливим чинником економічного зростання. Однак
збільшення коефіцієнта старіння продуктивного населення [див. розд. 1]
негативно впливає на такі її якісні характеристики, як гнучкість, мобільність,
конкурентоспроможність. Збільшення середнього віку населення, – пише Р. Барр, –
знижує ефективність робочої сили та її гнучкість, що утруднює можливості її
географічної і професійної адаптації [23, T.I, с.301], а отже, і стабілізації.
Фаза розподілу полягає в первинному і вторинному розподілі трудових ресурсів
[158], внутрішньофірмовому та міжфірмовому русі робочої сили [102; 128]. У
системі ринкової економіки фази розподілу й обміну забезпечує ринок робочої
сили, його ефективне функціонування [див. розд. 1]. Перерозподіл трудових
ресурсів здійснюється у формі їх руху відповідно до попиту та пропозиції на
ринку робочої сили.
Фаза використання економічно активного населення полягає в його функціонуванні
на підприємствах, домогосподарствах і економіці в цілому. Тут головною
проблемою є в забезпечення стабільної зайнятості й ефективного використання
сукупної робочої сили.
Слід відзначити деякі особливості відтворення зайнятої та безробітної робочої
сили. Якщо відтворення зайнятих проходить усі його стадії, то відтворення
робочої сили безробітного деформоване: відсутня стадія використання, а
підготовка і формування робочої сили здійснюються в режимі підтримування, тобто
в неповноцінному вигляді. З позицій теорії відтворення робочої сили до ринку
робочої сили належать тільки стадії розподілу й обміну.
Під впливом механізму попиту та пропозиції ринок робочої сили виконує такі
функції:
поєднання робочої сили із засобами виробництва (капіталом), регулювання попиту
та пропозиції праці;
забезпечення конкуренції між працівниками за робоче місце, а між роботодавцями
– за наймання робочої сили;
встановлення рівноважної заробітної плати;
сприяння економічно ефективній зайнятості та її стабілізації.
У цілому для сукупної робочої сили важливу роль відіграє весь комплекс
соціально-трудових відносин із приводу умов зайнятості та використання
працівників у суспільному виробництві з урахуванням її якісної характеристики.
Схематично співвідношення окремих категорій працездатного населення, що
залучаються до соціально-трудових відносин з приводу відтворення сукупної
робочої сили, можна подати таким способом (рис. 2.1).
Ка­те­го­рії пра­це­зда­т­но­го на­се­лен­ня

За­йня­ті
Без­ро­бі­т­ні
По­те­н­цій­но зда­т­ні до пра­ці
Пра­це­зда­т­ні, не за­лу­че­ні до про­фе­сій­ної пра­ці
Ін­ди­ві­ду­а­ль­но-­тру­до­ва ді­я­ль­ність, са­мо­зай­ня­ті
Ро­бо­то­да­в­ці
Наймані робітники
Ті які ак­ти­в­но шу­ка­ють ро­бо­ту
Уч­ні всіх ви­дів на­вча­ль­них за­кла­дів
Вій­сь­ко­во­с­лу­ж­бо­в­ці, які під­ля­га­ють де­мо­бі­лі­за­ції і
ско­ро­чен­ню
Осо­би, зві­ль­не­ні з місць по­зба­в­лен­ня во­лі
До­мо­го­с­по­да­р­ки
Не­пра­цю­ю­чі пе­н­сі­о­не­ри
Су­ку­п­на ро­бо­ча си­ла
У т.ч. по­те­н­цій­на
Су­ку­п­ний ри­нок робочої сили

Рис. 2.1. Структура сукупної робочої сили
Джерело: [158; 180].
Основні переміщення населення в процесі відтворення між станами економічної
неактивності, зайнятості і безробіття можна зобразити у вигляді схеми (рис.
2.2).
Категорію економічно неактивного населення (N) становлять ті, хто вибув зі
складу продуктивної робочої сили, і потенційна робоча сила, що залежно від
кількості і якості згодом може зробити певний тиск на ринок робочої сили. До
категорії зайнятих (Е) належить наймана і ненаймана (самозайнята) робоча сила.
Безробітних (U) представляють ті, хто активно шукає роботу й готовий приступити
до неї. Рівень зайнятості (ER) являє собою функцію від імовірностей переходу
населення з одного альтернативного стану в інший і відповідає виразу:
ER=f(N,U) (2.1)
У процесі забезпечення зайнятості варто визначити імовірність взаємозамінності
зустрічних потоків і векторів спрямованості руху робочої сили.
Рис. 2.2. Схема переміщення основних потоків робочої сили
Слід зазначити, що всі стадії відтворення робочої сили органічно взаєпов’язані
між собою. Взагалі умови відтворення сукупної робочої сили детерміновані типом
економічної системи, рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а
також галузевою специфікою. У перехідній економіці умови відтворення сукупної
робочої сили опинилися в прямій залежності від трансформаційного процесу.
Зд