Макроекономічний аналіз інвестування у трансформаційній економіці України.

Розділ 2
Макроекономічна оцінка інвестиційної діяльності в Україні
2.1. Макроекономічне середовище інвестування в Україні
Вирішення найважливішого стратегічного завдання економіки України –
забезпечення усталеного соціально-економічного зростання – вимагає
стиму­лю­ва­ння інвестиційної діяльності. Інвестиційні ресурси є нині одним із
най­ваго­міших факторів розвитку національної економіки та підвищення рівня
жит­тя населення. Часто в умовах жорсткої конкуренції на міжнародному ринку
ін­вести­ційних ресурсів прозорість та стабільність економічної полі­тики,
загаль­ний імідж країни стають підґрунтям для прийняття рішення щодо
інвестування.
Інвестиційне середовище і темпи зростання національної економіки безпо­середньо
залежать від якості рішень державних інституцій та їх спромож­ності передбачати
можливі результати від ухвалених рішень. Для реформуван­ня вітчизняної
економіки уряд і центральні відомства неодно­разово здійснюва­ли заходи з
вдосконалення інвестиційної політики, стиму­лю­вання інвестицій­ної діяльності
та реалізації інвестиційних програм. Однак, домогтися пожвавлення інвестиційної
активності та підвищення ефектив­ності капітальних вкладень поки що не вдалося.
Головною причиною цієї невдачі є обмеженість інвестиційних ресурсів і,
відповідно, інвестиційних намірів. Більше того, навіть при наявності вільних
фінансових ресурсів в окре­мих господарських суб’єктів ці ресурси
використовуються нерідко не на інвес­ти­цій­ні цілі, а на потреби поточного
споживання.
На усіх рівнях економіки не було створено умов, які б сприяли ефектив­ній
реалізації інвестиційних можли­вос­тей і намірів вітчизняних та зарубіж­них
інвесторів. В Україні рівень інвестиційної привабливості та прозорості
інвестиційного середо­ви­ща є низьким, що й позначається на обсягах щоріч­них
інвести­цій­них надходжень (як зовнішніх, так і внутрішніх). Обсяг інвес­ти­цій
в основний капітал у 2003 році становив лише 43,5% від рівня 1990 р. і це за
умов пожвавле­н­ня інвестиційної діяльності [273, с. 215]. Тому нині передовсім
необхідно вирішити проблему формування сприятливого інвести­цій­ного середовища
в країні.
Інвестиційне середовище, безперечно, формує низка чинників. Вони визна­чають
конкретну ринкову ситуацію, в якій діє те чи інше підприємство, що здійснює
інвестиції. Це середовище можна досліджувати як на макро, так і
мікро­економічному рівнях. Макроекономічне інвестиційне середовище відобра­жає
стан великої кількості економічних змінних, які стимулюють або стримують
інвестування. Крім того, до системи чинників макросередовища обов’язково
додаються і ті, які характеризують комплексну взаємодію різних світових ринків
щодо інвестуван­ня, розвитку виробництва і продажу товарів, тобто системи
міжнародного бізнесу загалом. Мікроекономічне інвестиційне середо­ви­ще
віддзеркалює стан економічних змінних, що сприяють або не сприяють інвестуванню
у конкретні галузі економіки в певному регіоні чи на конкретному ринку.
Ретельний аналіз макросередовища є першим необхід­ним етапом при формуванні
інвестиційних програм і забезпеченні ефектив­ної та зваженої інвестиційної
діяльності суб’єктів господарювання.
Серед чинників, які формують інвестиційне макросередовище, є як пос­тій­ні, так
і випадкові та непередбачувані. До постійних можна віднести еко­но­мічні,
географічні, соціальні тощо. Випадкові і непередбачувані чинни­ки: тимча­со­ві
військові конфлікти, стихійні лиха, соціальні конфлікти, міжна­родні форуми,
спортивні змагання, спеціалізовані торгові ярмарки тощо.
Для аналізу тенденцій зміни інвестиційного макросередовища фірми
вико­ристовують методику аналізу PEST (political, economical, social,
technolo­gical environment). Вона є універсальною і передбачає оцінку чотирьох
груп чин­ників, які впливають на діяльність фірми: а) максимальна кількість
еконо­міч­них параметрів; б) характе­ристика політичного клімату та оцінка
законо­дав­чого середовища для інвестицій; в) стан соціального середовища; г)
наявність техно­логічної бази. Ця бальна оцінка усіх параметрів дає змогу
кількісно зіставляти головні складники інвестиційного клімату для різних країн
і обчислювати підсумковий показник, що слугує критерієм ранжуван­ня різних
країн за рівнем їх привабливості для іноземних інвесторів.
Ось чому є доцільність подальшого дослідження цієї проблеми. Вона пов’язана з
гострою потребою формування на сучасному етапі інвести­цій­ного потенціалу
України, яка зумовлює об’єктивну необхідність залучення, поряд з внутрішніми
інвестиціями, іноземного капіталу на основі мінімізації ризиків і поліпшення
інвестиційного макросередовища.
За сучасної економічної ситуації в Україні для аналізу інвестиційного
середо­вища необхідно брати до уваги широкий набір чинників. Зокрема не можна
не враховувати такі чинники як правовий клімат, природне середо­вище,
демографічна ситуація, культурне середовище і т. д. – усі вони помітно
впли­вають на вибір стратегії фірми, і політичні рішення державних мужів.
Віднесення конкретних явищ та процесів до тих чи інших чинників – це не тільки
питання сфери діяльності, а й індивідуальне бачення проблем. Бага­то залежить
від так званої філософії економіки, якої дотримується дослідник.
При розробленні програми інвестування, недостатньо аналізувати лише самі
чинники, оскільки існують ще й взаємодія та взаємозв’язки між ними, які можна
об’єднати у певні середовища чи сфери, що характери­зувати­муться своїми
окремими показниками.
Оскільки в економічній літературі немає класифікації складових, що формують
інвестиційне макросередовище, ми пропонуємо таку класифікацію (д