Ви є тут

Макроекономічне державне регулювання аграрної сфери економіки

Автор: 
Дуброва Наталя Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000284
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОЇ СФЕРИ У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
2.1. Місце і роль держави в аграрній економіці перехідного періоду

Кінець XX ст. початок XXI ст. відзначився рядом реформ у постсоціалістичних країнах, до яких відноситься і Україна. Ці країни стали на шлях переходу, тобто трансформації від командно-адміністративної системи до ринкової. Трансформаційна економіка є, насамперед, економікою за якої здійснюється перехід від однієї економічної системи до іншої, і, на сьогодні, характеризує, в основному, економіки постсоціалістичних країн, які поєднують ознаки державно-планової і ринкової систем із поступовим посиленням ринкових принципів господарювання і послаблення командно-адміністративних. Така економіка по суті є перехідною оскільки функціонує у період трансформаційних змін, що зумовлюють її особливий характер, і яка певний час поєднує ознаки зазначених вище систем. Безперечно, перехід від адміністративно-командної економіки до ринкової не є спонтанним явищем, а для України поєднується з процесом розбудови самостійної держави та визначення закономірностей щодо досягнення економічної рівноваги усіх галузей економіки, а особливо аграрної сфери. Досвіду практики переходу від соціалістичної моделі до ринкової у світі не має, і тому не має чітких інструкцій щодо здійснення таких перетворень, тому у здійсненні перехідної політики Україна має виробити свої власні рецепти, спираючись на власну культуру, традиції, менталітет нації. Безперечним є лише те, що "модель не береться ззовні, а розробляється виходячи із умов даної країни" [171, С. 75].
Ринкова трансформація соціалізму відбувається у сфері економіки в рамках руху від екстенсивного до інтенсивного розвитку, пов'язаного з нагромадженням потенціалу ускладнення економіки. І чим менше можливостей у рамках старої економічної системи реалізувати нові тенденції розвитку і нові фактори економічного росту, тим більше економіка потребує підтримки соціальної сфери. Безперечно, що нова економіка, що приходить на зміну соціалістичній є не тільки іншою, а і більш складною системою порівняно з попередньою, бо спроможна сприйняти нову систему власності з її високим потенціалом. Без знання того, як працює нова система, і без уяви про те, як її створити, неможливо своєчасно і в комплексі досягти намічених цілей. Ринок потребує адекватної законодавчої бази, яка здатна забезпечити виконання правил ринкової поведінки та контрактних угод, а також коректну поведінку економічних суб'єктів. Тому при переході до ринку в нових умовах потрібно не відсторонення уряду від керівництва економікою, а його активна корегуюча діяльність. Творчі властивості держави посилюють три взаємопов'язаних інституційних блоки: контроль за виконанням правил та обмежень в суспільстві; забезпечення конкурентного тиску як ззовні, так і усередині держави; сприяння розвитку партнерських відносин як поза, так і всередині держави. В країнах, які після багаторічної штучної перерви відновлюють нормальні ринкові відносини болісне ламання старих, найчастіше непослідовне становлення нових механізмів функціонування економічної системи створюють специфічну обстановку, при якій форсований відхід держави від управління економічними процесами супроводжується значними економічними та соціальними втратами, об'єктивно перешкоджає проведенню самих реформ, знижує ефективність всього процесу перетворень [25, С. 98]. Таким чином, макрорівень соціалістичної економіки повинен стати складнішим, насамперед у соціально-економічному плані, що у свою чергу призводить до зміни і її мікрорівень.
Як відомо, самоорганізація, а ринок і є класичним зразком самоорганізації, характерна для досить стійких систем і не застосовується до перехідних процесів, і у трансформаційних ситуаціях виконує захисну функцію. Тобто, механізм самоорганізації намагається повернутися до колишнього стану, уникнути зовнішніх перешкод і законсервувати старі тенденції, а відсутність регулюючих початків у період трансформації призводить до неминучого наростання хаотичних процесів.
На жаль бажання скоріше зруйнувати адміністративну систему управління економікою і автоматично замінити її ринковою призвело до сталої кризи економіки країни, у тому числі і її аграрної сфери. При цьому ігнорувався досвід СРСР у 1989-1991 рр., який показав, що на зміну адміністративно-командній системі приходять анархія, свавілля виробника і продавця. Маса товарів, що виробляється при цьому не збільшується, а навпаки різко скорочується [98, С. 12]. Суспільство ототожнює ринок з демократією, яку розуміють як непокору наказам і законам. Відсутність елементарної економічної культури, що припускає такі якості ділової людини, як інформованість, компетентність, повага до партнера, чесність, вірність слову та ін., призвели до існування спотворених ринкових відносин.
Економічна криза занадто затягнулася, з нею не справляється ані ринкове саморегулювання, ані державне макрорегулювання. Участь держави в економіці не отримало концептуальної визначеності і тяжіє до випробуваних важелів політичного монополізму. Потужним стимулом його відродження є концентрація усіх економічних проблем на бюджеті. Ліберальна ідеологія, яка практично зведена до загальних гуманістичних абстрактних постулатів щодо ролі індивідуального вибору, і конкретизована у термінах конкурентного ринку не спонукає до подолання кризових явищ. Більшість вчених зводять проведення трансформації до ринкових реформ та лібералізації економіки.
Особливість перехідних економічних процесів постсоціалістичних країн полягає у тому, що даний перехід обумовлений формуванням постіндустріального, інформаційного суспільства, що засноване на вільному розвитку людських знань та здібностей та їх широкому використанні у суспільстві та соціальному житті суспільства. Важливість перехідного періоду полягає не тільки у відході від централізованої планової системи і рості ринкових відносин, а у можливості просунутися на шляху глобального переходу до постекономічного (постринкового